Родіон МІРОШНИК: «У всіх героїв наших фільмів була велика мета»

Обласна держтелерадіокомпанія уклала договори з 12-ма регіональними телекомпаніями країни, а також з медіахолдингом «Південний регіон» (Ростов), «Югра» (Ханти-Мансійськ) та «Кто есть кто» (Москва) на показ документальних стрічок про видатних особистостей краю. У 24-х фільмах, створених місцевими тележурналістами, розповідається про людей, які зробили відкриття світового значення та вчинки, гідні героїв. Для створення циклу знімальна група в різних містах записала понад 150 годин інтерв’ю, опитала понад дві сотні експертів. Серед них — нащадки тих особистостей, про яких історики знімали фільми. Знайдено майже півтисячі фотодокументів, що ніде раніше не публікувалися.

— Після ознайомлення із зібраним матеріалом що стало для вас відкриттям?

— Кожен фільм — вистражданий. Ключовий режисер Оксана Власова — дуже талановита людина. Ми насамперед визначалися: яка квінтесенція стрічки, її головна ідея. Скажімо, Олексій Алчевський. Адже авантюрист чистої води, водночас людина високоморальна. Принципово не хотів працювати з іноземним капіталом. Для місцевих промисловців першим в імперії створив Земельний банк. Зумів передбачити можливості продажу землі і розпочав розробку місцевих ресурсів — природних та людських. Завдяки йому значна частина території Луганщини була нарешті освоєна. Побудовано величезний завод, і металургійний комбінат прекрасно працює і донині. Створив Олексіївське Гірське суспільство — і до цього дня у нас діють кілька шахт, засновані ним. В Алчевського були чесні принципи у взаєминах з селянами - він землю не забирав, а викуповував і пропонував роботу на заводі та шахтах. І вельми педантично ставився до взятих на себе зобов’язань перед людьми. Величезна кількість компаній на початку ХХ століття збанкрутіла, серед яких і кампанії промисловця і банкіра Алчевського. Втративши надію після переговорів з міністром фінансів Російської імперії, що зуміє виплатити зарплату робітникам і дивіденди акціонерам, Олексій Кирилович кинувся під поїзд. Проте родина його не зламалася, вистояла. Тож фільм ми робили власне не про промисловця і банкіра, а про мецената і його сім’ю. Дружина Христина Алчевська — велика людина, гуманітарій, вона і чоловіка спрямовувала в житті. Перший пам’ятник в Україні Тарасу Шевченку поставили саме Алчевські у своїй садибі в Харкові. Одну з перших шкіл для робітників відкрила Христина Алчевська на гроші Олексія Кириловича. І викладав у цій школі тоді простий учитель Борис Грінченко.

Або розповідь про хлопців та дівчат з «Молодої гвардії». Адже великих битв за Краснодон не було. Кожен з них міг тихо відсидітися аж до визволення від фашистських загарбників. Але ненависть до ворога спонукала до героїчних дій. І коли я просто читав опис катувань, яких вони зазнали, було важко втриматися від сліз.

— Права на трансляцію фільмів циклу серед перших придбав московський медіахолдинг «Ностальгія». Чи не вважаєте це символічним? Хіба ностальгія - основне почуття для людини, яка любить свій край?

— Для мене як патріота вкрай важливо, аби в країні досить точно розуміли, що Луганщина, Донбас — не місце, де живуть п’яні шахтарі й невігласи. У нас не менше приводів для гордості, ніж у інших. Наші земляки, про яких ми знімали фільми, - кінорежисери Микола Мащенко та Олександр Птушко, творець реактивного міномета «Катюша» Георгій Лангемак, авіаконструктор КБ Антонова Петро Балабуєв. З безлічі моделей, сконструйованих ним, найвідоміші Ан-124 «Руслан» і Ан-225 «Мрія» — найбільші літаки у світі.

Ми виходили з того, що не можна велике майбутнє звести на неіснуючій базі. У нас колосальне минуле, тож, є підстави для будування великого майбутнього. Тож наступні серії циклу маємо намір зробити про зірок майбутнього, про імена, які вже є сьогодні чи будуть завтра.

— Для майбутніх персонажів у фільмах є живлення для мрії? Чи не вважаєте, що фільми циклу є певним меседжем тим, хто нині творить історію краю?

— Головне посилання — у всіх героїв наших фільмів була велика мета. Відповідно ними обиралася стратегія життя. На жаль, сьогодні є чимало керівників, які не бачать далі власного носа. Такі мислять глобальними масштабами, не побудують щось серйозне, вагоме для народу і держави.

Серед нашого доробку є фільм, присвячений Олександру Шеремету — людині, яка 35 років була головним архітектором Луганська. Саме він спроектував обласний центр таким, яким ми знаємо його сьогодні. Але градобудівник так і не реалізував частину проектів. Коли переглядаєш хроніку 70-х років ХХ століття, починаєш розуміти — ось вони, контури міста, з алеями, бульварами, парками, закономірністю життя і логікою забудови. І це — місто, яке не відбулося. Тому в наш фільм ми спеціально вмістили креслення зодчого щодо облаштування надбережжя річки Лугань.За його задумом тут мав постати «маленький Петербург».

Залишається додати, що в рамках обласної програми «Патріот Луганщини» наша телекомпанія «РТС» на замовлення обласної ради розпочала підготовку до зйомок ще шести серій унікального документального проекту. А комплекти дисків з уже готовими фільмами передано практично в усі школи області. Вчителі використовують їх на уроках історії, літератури, краєзнавства.

Олена ОСОБОВА, «Урядовий кур’єр»