Весна 2020 була першою з 2015 року, коли Юрій Мефодійович Литовченко мав змогу обробити своє поле поблизу села Кодема Донецької області. Фермер зізнається, що приємно було бачити трактор знову працюючим у полі, хоча йому і довелося дуже довго чекати цього моменту. Це поле належить Юрію Мефодійовичу та його сім’ї з 1991 року. В 1993 році він зі своїм братом заснував сільськогосподарську компанію «Криниця». Протягом 21 року вони успішно вирощували зерно та соняшник і продавали їх на місцевих ринках. Та все змінилось у 2014 році. Кодема та інші населені пункти Бахмутського району опинились серед тих, що були глибоко вражені військової активністю на сході України. Місцеве населення було змушене жити під регулярними обстрілами поруч з численними військовими позиціями як Збройних Сил України, так і незаконних збройних формувань, що неминуче призвело до утворення численних мінних полів. Більшість із них втратили свою актуальність на сьогоднішній день, однак місцями поля досі несуть загрозу і непридатні для безпечного використання. Юрій Мефодійович бачив це на власні очі. «З одним з наших співробітників стався нещасний випадок під час обробки поля. Він був сильно поранений, хоча і вижив. Трактор також був сильно пошкоджений», – каже Юрій Мефодійович. Раніше зазначене поле було перевірено військовими, однак військові методи розмінування, які використовувались на той момент, не підходять для потреб цивільного населення і не дають повної очистки землі і, відповідно, гарантій безпеки. ХАЛО Траст, що за фінансової підтримки Європейського Союзу займається розмінуванням територій, постраждалих від військового конфлікту, обстежила та розпочала очищення поля в серпні 2018 року. На сьогоднішній день це і сусіднє поле повністю розміновані, тож фермер вже почав використання землі: «Обсяг очищеної землі значний для нас, а отже збільшить наш дохід. Це матиме великий фінансовий вплив на мою сім'ю. Більше того, у нас також є вісім найманих працівників у господарстві, тож це також буде значний поштовх і для них». Однак, мінна небезпека – не єдина річ, яка загрожує фермерам. Найбільшою проблемою є продовження конфлікту. Головна небезпека – це, звичайно, прямий ризик життю та здоров’ю людей, однак не менш важливою є і відсутність інших можливостей заробітку і забезпечення сімей для місцевих, окрім землі. З цим викликом стикнувся і сам Юрій Мефодійович. «У мене близько 50 гектарів і багато землі уздовж Лінії розмежування, на яких я не можу працювати», - пояснює фермер. Юрій Мефодійович, як і інші, що живуть і працюють уздовж Лінії зіткнення, очікують завершення конфлікту, щоб провести розмінування та зробити продуктивне використання цих земель можливим знову. Та незважаючи на те, що Юрій Мефодійович до сих пір має чекати повернення всіх своїх полів назад у використання, він сповнився надії. Радість, яку він випромінював, була очевидною: «Мій батько буде дуже радий побачити поля знову в роботі, – сказав він, перш ніж додати, – Дякую вам за те, що ви зробили. Ви маєте ще раз повернутись сюди пізніше. За насінням, зібраним з цього поля». Марина Зозуляк
