Вижити в окупації
Прифронтовий Донбас
Корисно переселенцям
Ми рідко замислюємося про роботу нирок, до тих пір поки результати досліджень не вкажуть на можливі проблеми. Підвищений креатинін часто стає саме тим сигналом, що змушує уважніше прислухатися до власного організму. Навіть якщо самопочуття здається нормальним, результати аналізу на креатинін з показниками понад норму, або підвищена сечовина, можуть свідчити про порушення обміну речовин і функції нирок.
На ранніх етапах порушення ниркової функції симптомів може не бути, попри те, що в крові вже буде спостерігатися підвищений креатинін. Клінічні прояви з’являються значно пізніше, коли функція нирок вже істотно порушена, знижена швидкість клубочкової фільтрації і в крові накопичуються токсичні продукти білкового обміну та порушується водно-електролітний баланс.
До найпоширеніших симптомів порушення роботи нирок, що часто супроводжується підвищенням креатиніну, належать:
загальна слабкість, швидка втомлюваність, нудота, зниження апетиту, що виникають внаслідок накопичення продуктів азотистого обміну;
набряки обличчя, повік, гомілок, особливо зранку, через затримку натрію та води;
зменшення або характеру сечі (поява домішок, зміна кольору);
сухість у роті, постійна спрага внаслідок порушення водного балансу;
тупий біль або дискомфорт у попереку, лихоманка – при запальному синдромі;
підвищення артеріального тиску, що часто важко піддається корекції, оскільки нирки відіграють ключову роль у його регуляції.
У складних випадках можливі прояви інтоксикації, такі як головний біль, порушення концентрації, свербіж шкіри. Креатинін є прямим індикатором зниження фільтраційної здатності нирок. Проте одночасно підвищений креатинін і сечовина дозволяє лікарю оцінити глибину порушення білкового обміну та провести диференційну діагностику між нирковими та позанирковими причинами азотемії (наприклад, дегідратацією або серцевою недостатністю). Оцінка обох показників у комплексі дає більш повну картину азотистого обміну.
Причини високого креатиніну
Рівень креатиніну в крові відображає баланс між його утворенням у м’язах та виведенням нирками. Тож причини підвищеного креатиніну різні – від тимчасових ускладнень до серйозних хронічних захворювань.
Порушення функції нирок. Запальні процеси, інфекційні ураження, аутоімунні захворювання або прогресування хронічної ниркової недостатності призводять до зниження здатності нирок фільтрувати кров. Традиційні маркери – креатинін та сечовина часто залишаються в межах норми на ранніх стадіях захворювання («сліпа зона»). Для більш точної та ранньої діагностики золотим стандартом є Цистатин С. На відміну від креатиніну, його рівень не залежить від м'язової маси, дієти чи статі, що дозволяє виявити порушення фільтрації на етапі, коли інші показники ще не зреагували.
Зневоднення організму. Під час тривалої діареї, блювання, високої температури або недостатнього споживання рідини кров стає більш концентрованою, і рівень креатиніну підвищується навіть за відсутності структурних змін у нирках.
Інтенсивні фізичні навантаження, особливо силові тренування, сприяють активнішому утворенню креатиніну. Окрім того, рівень креатиніну в сироватці крові безпосередньо корелює з об’ємом м’язової маси, оскільки ця речовина є продуктом розпаду креатинфосфату в м’язах. Саме тому підвищений креатинін у чоловіків може бути відображенням фізіологічного зростання показника через активний м’язовий метаболізм. Це важливо враховувати при інтерпретації результатів, щоб відрізнити тимчасове функціональне підвищення від ознак порушення ниркової функції.
Також на рівень показника впливають:
надмірне вживання білкової їжі або спортивних добавок;
серцево-судинні захворювання, що погіршують кровопостачання нирок;
ендокринні порушення, зокрема цукровий діабет;
тривалий або неконтрольований прийом лікарських засобів з нефротоксичною дією.
Про що свідчить підвищений креатинін у жінок або чоловіків, можна визначити лише враховуючи загальний стан здоров’я, супутні симптоми та результати інших лабораторних досліджень. Саме комплексний підхід дає можливість відрізнити тимчасові зміни від серйозних порушень і вчасно розпочати корекцію.
Найнадійнішим способом оцінити роботу нирок є аналіз на креатинін. Він є одним з показників біохімічного аналізу крові (або ж дослідження можна виконати як окремий показник чи в складі комплексу №197 «Ниркові проби - мінімальний скринінг») та дозволяє виявити порушення ще до появи виражених симптомів.
Згідно з міжнародними настановами (зокрема KDIGO 2024 та NICE) алгоритм комплексної лабораторної оцінки функції нирок виглядає так:
Креатинін сироватки + рШКФ (за формулою CKD-EPI): базовий тест. Дозволяє виявити зниження функції нирок, навіть якщо креатинін знаходиться у «сірій зоні» (висока межа норми). + Цистатин С: рекомендується, якщо оцінка за креатиніном є сумнівною (наприклад, у пацієнтів з атиповою м’язовою масою, вегетаріанців або людей похилого віку).
Співвідношення альбумін/креатинін у сечі (UACR): «золотий стандарт» для виявлення раннього пошкодження нирок, особливо при цукровому діабеті та гіпертонії. Дозволяє виявити білок у сечі значно раніше, ніж звичайний загальний аналіз сечі.
Сечовина: допомагає оцінити ступінь ендогенної інтоксикації та катаболізму білків. + Електроліти (калій, натрій, кальцій, фосфор): критично важливі для пацієнтів із середнім та тяжким ступенем зниження ШКФ для запобігання порушенням серцевого ритму та мінерально-кісткових розладів.
Щоб результат дослідження був максимально точним, важливо дотримуватися простих правил підготовки:
здавати кров натще (4–8 годин без їжі);
напередодні уникати інтенсивних фізичних навантажень;
не вживати алкоголь за 24 години до дослідження;
повідомити медичного працівника про прийом лікарських препаратів.
Підвищений креатинін – це не окреме захворювання, а показник, що вказує на накопичення в крові продуктів азотистого обміну, що може бути пов’язано як з хворобами нирок, цукровим діабетом, зневодненням, так і з надмірним вживанням білкової їжі та спортивних добавок. Тому важливо пройти обстеження, щоб дізнатися причину підвищення креатиніну, а вже потім лікувати основне захворювання та дотримуватися певних дієтичних обмежень. До основних клінічних рекомендацій лікарів, що допомагають нормалізувати креатинін належать:
Лікування основного захворювання. Якщо підвищений креатинін пов’язано з хронічними захворюваннями – цукровим діабетом, запальними процесами в нирках першочергово потрібно контролювати саме цей стан.
Дотримання питного режиму під контролем діурезу. При вираженій нирковій недостатності надмірне пиття може призвести до гіперволемії та набряків. Рекомендації щодо водного балансу надаються лікарем індивідуально.
При підтвердженому зниженні ШКФ рекомендується обмеження білка тваринного походження для зменшення азотистого навантаження на нирки. Також важливий контроль споживання натрію (солі) та калію (особливо при ризику гіперкаліємії). Раціон має бути збалансованим і відповідати індивідуальним потребам організму.
Контроль фізичних навантажень. Надмірні або екстремальні фізичні навантаження можуть сприяти підвищенню рівня креатиніну. Також варто обмежити використання агресивних спортивних добавок (креатину).
Вживання медикаментів. Основним є не просто «лікування хвороби», а стратегія, спрямована на захист нирок: контроль артеріального тиску (цільові рівні <130/80 мм рт.ст.) та глікемії. Важливим є перегляд лікувальних препаратів з метою виключення або заміни потенційно нефротоксичних препаратів (наприклад, НПЗП, деяких антибіотиків).
Важливо! Спроби самостійно знизити креатинін за допомогою дієти чи препаратів без контролю лікаря можуть бути небезпечними і замаскувати прогресування прихованої хвороби нирок, цукрового діабету або серцевої недостатності. Лише комплексна інтерпретація результатів фахівцем дозволяє відрізнити фізіологічне коливання від патологічного процесу і зберегти здоров’я та запобігти серйозним ускладненням.
Матеріал створено за підтримки медичної лабораторії ДІЛА.
Ви можете обрати мову, якою в подальшому контент сайту буде відкриватися за замовчуванням, або змінити мову в панелі навігації сайту
