Вижити в окупації
Прифронтовий Донбас
Корисно переселенцям
Уявіть, що ваш організм — це будинок, якому щодня потрібна електрика, вода, опалення, щоб функціонувати. Зазвичай ми отримуємо все це через “головний вхід” — їмо, і їжа через травний тракт перетворюється на енергію та будівельні матеріали для клітин.
Але що робити, якщо “головний вхід” не працює? Коли людина не може їсти через рот — або взагалі, або недостатньо для підтримки життя?
Парентеральне харчування — це спосіб доставити всі необхідні поживні речовини безпосередньо в кровообіг, оминаючи травний тракт. Іноді цей спосіб ще називають харчування внутрішньовенно (в обхід шлунка та кишечника) чи харчування через крапельницю. Спеціальні розчини, що містять білки, жири, вуглеводи, вітаміни та мінерали, вводяться внутрішньовенно — і організм отримує все, що йому потрібно для життя.
Це не просто “крапельниця з глюкозою”, як багато хто думає. Це повноцінне медичне харчування, яке може підтримувати життя людини тижнями і навіть місяцями, коли інші способи неможливі.
Є ситуації, коли організм не може отримувати поживні речовини звичайним шляхом — через їжу. І тоді парентеральне харчування стає не просто допомогою, а життєво необхідною процедурою.
Пухлини шлунково-кишкового тракту:- Рак стравоходу — людина не може ковтати, їжа не проходить- Рак шлунка — порушене травлення, постійна нудота і блювання- Рак підшлункової залози — немає ферментів для перетравлення їжі- Пухлини кишечника з непрохідністю — їжа не може просуватися даліПобічні ефекти лікування раку:- Важка нудота і блювання після хіміотерапії — людина не може їсти по кілька днів- Мукозит (виразки в роті та горлі після хіміотерапії) — кожен ковток болючий- Променевий ентерит — запалення кишечника після опромінення, їжа не всмоктується- Загальне виснаження на тлі прогресування хвороби
Гостра кишкова непрохідність — кишечник заблокований, їжа не проходить. Потрібна операція, а до і після неї — парентеральне харчування.
Важкий панкреатит — запалення підшлункової залози. Будь-яка їжа провокує біль і погіршення. Єдиний спосіб дати спокій залозі — перейти на парентеральне харчування.
Важкі форми хвороби Крона або виразкового коліту — кишечник так запалений, що не може нормально працювати.
Синдром короткої кишки — після видалення великого шматка кишечника (через некроз, травму, пухлину) залишається недостатньо довжини для всмоктування поживних речовин.
Кишкові нориці — патологічні з’єднання між кишечником і шкірою або іншими органами. Їжа не всмоктується, а “витікає”.
Після великих операцій на травному тракті: - Видалення частини шлунка, кишечника, стравоходу - Операції на підшлунковій залозі - Резекція печінки
Перші дні, а інколи і тижні після таких операцій кишечник “спить”, не працює. Дати йому спокій і час відновитися допомагає парентеральне харчування.
Реанімація та інтенсивна терапія: - Кома — людина без свідомості - Штучна вентиляція легень — неможливо їсти з інтубаційною трубкою - Важкі опіки — організму потрібна величезна кількість енергії на відновлення - Сепсис — важка інфекція, при якій травний тракт часто не працює - Поліорганна недостатність
Важка дистрофія і виснаження — коли людина втратила критично багато ваги і не може відновитися самостійно.
Підготовка до операції — якщо пацієнт занадто виснажений, спочатку його “підгодовують” парентерально, щоб він міг перенести операцію.
Порушення ковтання — після інсультів, травм мозку, нейродегенеративних захворювань.
Парентеральне харчування — це не одна “чарівна крапельниця”, а збалансований коктейль з усіх необхідних поживних речовин.
Білок — будівельний матеріал для всіх клітин організму. Особливо важливий для: - Загоєння ран після операцій - Підтримки м’язів (щоб не настала атрофія) - Імунітету (антитіла — це білки) - Вироблення ферментів і гормонів
У розчинах використовуються готові амінокислоти — “цеглинки”, з яких організм збирає потрібні йому білки.
Жири — найбільш концентроване джерело енергії (більше калорій на грам, ніж у вуглеводів). Також вони потрібні для: - Побудови клітинних мембран - Засвоєння жиророзчинних вітамінів (А, D, E, K) - Синтезу гормонів - Роботи нервової системи
Жирові емульсії — це спеціальні розчини, де жир розбитий на мікроскопічні крапельки, які можуть вводитися у вену.
Основне “паливо” для організму. Мозок взагалі працює майже виключно на глюкозі. Вуглеводи в парентеральному харчуванні — це розчини глюкози різної концентрації.
Мінерали, необхідні для роботи всіх систем: - Натрій і калій — для роботи серця, нервів, м’язів - Кальцій — для кісток, згортання крові, передачі нервових імпульсів - Магній — для серця, м’язів, нервової системи - Фосфор — для енергетичного обміну, кісток
Всі необхідні вітаміни — і водорозчинні (С, група В), і жиророзчинні (А, D, E, K). Без них неможливий нормальний обмін речовин.
Цинк, селен, мідь, марганець, хром, йод — потрібні в мікроскопічних дозах, але життєво необхідні.
Основа всього — організму потрібна вода для всіх процесів життєдіяльності.
Периферична вена (на руці або нозі): - Підходить для короткострокового харчування (кілька днів) - Можна вводити тільки розчини низької концентрації (інакше вена “згорить”) - Вени швидко “втомлюються”, потрібно часто міняти місце введення
Центральна вена (підключична, яремна): - Для довгострокового харчування (тижні-місяці) - Можна вводити концентровані розчини - Встановлюється спеціальний центральний венозний катетер - Процедура проводиться під місцевою анестезією, займає 20-30 хвилин - Катетер може стояти довго, головне — правильно доглядати
Циклічне введення — зазвичай протягом 12-18 годин (часто вночі). Решту часу пацієнт вільний. Підходить для стабільних пацієнтів.
Постійна інфузія — цілодобово, повільно. Для важких пацієнтів у реанімації або тих, хто потребує великих об’ємів харчування.
Парентеральне харчування вводиться повільно, краплинно, через інфузомати (спеціальні помпи, що контролюють швидкість). Занадто швидке введення може призвести до ускладнень — перевантаження серця, порушення обміну речовин.
Стабілізація стану — організм отримує енергію та будівельні матеріали, припиняється “поїдання себе” (катаболізм).
Підтримка життєво важливих функцій — серце, мозок, нирки, печінка продовжують працювати.
Збереження м’язової маси — без харчування м’язи швидко атрофуються. Парентеральне харчування гальмує цей процес.
Підтримка імунітету — без білка і мікроелементів імунна система не працює. Парентеральне харчування допомагає боротися з інфекціями.
Загоєння ран — після операцій, опіків, поранень організму потрібна величезна кількість білка і енергії. Парентеральне харчування забезпечує це.
Виживання в критичних ситуаціях — є пацієнти, які місяцями живуть на парентеральному харчуванні, поки травний тракт не відновиться.
Можливість провести лікування — виснажений пацієнт не перенесе операції або хіміотерапії. Парентеральне харчування дає змогу набрати сил і пройти необхідне лікування.
Покращення якості життя — навіть якщо одужання неможливе (наприклад, при термінальних стадіях раку з непрохідністю), парентеральне харчування дозволяє людині почуватися краще, менше страждати від голоду, мати сили спілкуватися з близькими.
Парентеральне харчування — це складна медична процедура, яка потребує постійного контролю.
Катетер-асоційовані інфекції — найчастіше ускладнення. Бактерії можуть потрапити в кров через катетер.
Як запобігти: - Стерильна техніка при встановленні катетера - Регулярний догляд за місцем входу катетера - Регулярна зміна пов’язок - Моніторинг температури та аналізів крові - При появі ознак інфекції — негайне лікування, часто потрібна заміна катетера
Порушення рівня глюкози — як гіпер-, так і гіпоглікемія.
Порушення електролітного балансу — надлишок або дефіцит калію, натрію, кальцію може бути небезпечним для серця і нервів.
Перевантаження рідиною — особливо небезпечно при серцевій або нирковій недостатності.
Жирова перевантаження — якщо вводити жири занадто швидко.
Як запобігти: - Регулярний контроль аналізів крові (щодня або кілька разів на тиждень) - Індивідуальний підбір складу та швидкості введення - Постійний моніторинг стану пацієнта
Катетер у вені може спровокувати утворення тромбу.
Як запобігти: - Правильна техніка встановлення - Іноді — профілактичні антикоагулянти - Контроль положення катетера
При довготривалому парентеральному харчуванні може погіршитися функція печінки.
Як запобігти: - Контроль печінкових ферментів - Циклічний режим введення (не цілодобово) - Максимально швидкий перехід на звичайне харчування, коли це стає можливим.
Парентеральне харчування — це тимчасова міра (за рідкісними винятками). Мета завжди — якомога швидше повернутися до природного харчування.
Перехід відбувається поступово:
Початок ентерального харчування — спочатку маленькі порції їжі або спеціальних сумішей через рот або зонд, паралельно з парентеральним харчуванням.
Поступове збільшення об’єму — якщо кишечник справляється, об’єм звичайної їжі збільшують, а парентеральне харчування зменшують.
Повна відміна парентерального харчування — коли людина може покрити всі свої потреби звичайною їжею.
Процес може зайняти від кількох днів до кількох тижнів, залежно від ситуації.
Чи болісне встановлення катетера?Процедура проводиться під місцевою анестезією. Ви відчуєте укол знеболювального, а потім тільки тиск, але не біль.
Чи можна рухатися з катетером?Так, можна ходити, сидіти. Обмеження — не мочити місце входу катетера, не робити різких рухів рукою (якщо катетер в підключичній вені).
Чи відчуває людина голод на парентеральному харчуванні?Організм отримує всі поживні речовини, тому фізіологічного голоду немає. Але може бути психологічне бажання пожувати, посмакувати — це нормально.
Як довго можна жити на парентеральному харчуванні?Є пацієнти, які роками живуть на повному парентеральному харчуванні (при синдромі короткої кишки, наприклад). Але це радше виняток. Зазвичай це тимчасова підтримка.
Чи можна пити воду?Залежить від ситуації. Якщо кишечник працює і ви можете ковтати — так, можна. Якщо непрохідність або інші протипоказання — ні.
Чи дорого це?Парентеральне харчування — не дешева процедура, бо потрібні спеціальні дорогі препарати, катетери, постійний моніторинг. Але це інвестиція в життя і одужання. Точну вартість для вашого випадку розрахує лікар.
Парентеральне харчування потрібне не всім і не завжди. Але є ситуації, коли без нього не обійтися.
Звертайтеся, якщо:
Ви не можете їсти через рот вже кілька днів (нудота, блювання, біль)
У вас діагностована непрохідність кишечника
Ви втратили більше 10% ваги за останні місяці без спроб схуднути
Ви проходите хіміотерапію і не можете їсти через побічні ефекти
Вам призначена операція, але ви дуже виснажені
У вас захворювання підшлункової залози з вираженим болем
Ви або ваш близький у реанімації і не може харчуватися звичайним способом
Не чекайте критичного виснаження. Чим раніше почнемо підтримку, тим легше організму буде впоратися з основним захворюванням.
Багато людей і їхніх близьких лякаються, коли чують про парентеральне харчування. Здається, що це “кінець”, що людина вже ніколи не зможе їсти.
Але це не так.
Парентеральне харчування — це міст. Міст між “зараз не можу їсти” і “знову можу”. Це підтримка, яка дає організму час і ресурси на відновлення, на загоєння, на боротьбу з хворобою.
Це можливість: - Вижити в критичній ситуації - Набрати сил для операції або лікування - Дати спокій кишечнику, щоб він зміг відновитися - Підтримати якість життя, коли інші варіанти вичерпані
Сучасна медицина має всі інструменти, щоб зробити парентеральне харчування безпечним і ефективним. Головне — вчасно звернутися до фахівців, які знають, як це робити правильно.
Не бійтеся питати, не бійтеся звертатися за допомогою.
Ви можете обрати мову, якою в подальшому контент сайту буде відкриватися за замовчуванням, або змінити мову в панелі навігації сайту
