Про історію у Дніпрі, Нацполіцію та хамство на дорогах

Історія в Дніпрі показала, з одного боку, що всі ці «забави» з хамством і опором, а також хамським опором щодо патрульних можуть завжди закінчитися плачевно. Людина зі зброєю та повноваженням на її застосування – це не хлопчик для биття, забав чи персонаж для роликів. Він на роботі. І треба пам'ятати, що все це будь-якої миті може закінчитися погано для тих, хто грає в ці ігри або не розуміє всієї повноти відповідальності, при спілкуванні зі співробітником правоохоронного органу.

Є багато механізмів оскаржити поведінку патрульного, якщо вважаєш, що він не мав рації. Тим більше, зараз у них у всіх є камери, а всіх інших є телефони. Але «смикати за вуса» людину зі зброєю ніколи не потрібно. Думаю, багато порушників і любителів подібних розваг після цього випадку замисляться.

Є й інший бік питання. Правомірність, допустимість та необхідність застосування вогнепальної зброї. З цього приводу є стаття 46 Закону України «Про поліцію», де чітко прописані підстави застосування. Але завжди є людський чинник. Потрібно іноді за секунди оцінити обстановку і прийняти рішення. Бувають ситуації очевидні, коли все більш-менш зрозуміло, а бувають спірні в момент їх прийняття, і поліцейський, приймаючи рішення в даному випадку, бере на себе відповідальність за це рішення. Помилка дуже дорого коштує. І тут я далі міркую.

Мені подобаються молоді, чесні, гарні поліцейські. Вони справді змінили ставлення людей до поліції. Але бувають ситуації, коли потрібний і життєвий і службовий досвід, міцні нерви та адекватність. Але досвід також різний буває. Можна рік просидіти на лаві запасних у «Реалі», але при цьому мати в активі рік гри за найтитулованіший клуб світу. Або знаєте, як їхати машиною. Коли все добре і дорога порожня і пряма, будь-хто поїде, а от клас водія проявляється у складних, екстремальних і критичних ситуаціях.

Є люди, які в екстремальних ситуаціях губляться та приймають неправильні рішення. І це треба враховувати. У тому числі, за допомогою психологів та різних інших перевірок. Але думаю все це і так все є. Я зараз не про цей випадок, я загалом.

З цієї нагоди нехай ступінь винності чи правомірність визначає суд. Думаю, що керівництво Національної поліції зробить із цієї ситуації висновки і посилить вимоги до співробітників, що виходять на чергування, незалежно від якого буде юридичне рішення щодо співробітника.