<p style="text-align: justify;">9 тисяч підписів не вистачає під <a href="https://petition.president.gov.ua/petition/229188?fbclid=IwY2xjawFYqalleHRuA2FlbQIxMAABHa48prMR_FnYIKBqlrT7izB-uP62WclsG7VElITROB5pEXdsHOfO2rMeRQ_aem_8yDtw-dtnAfArY7iVSglYw" target="_blank" rel="noopener">петицією</a> за присвоєння звання Героя України загиблому бійцю з Покровська Дмитру Лисенко («Лис»). До кінця збору підписів залишилось 7 днів.</p> <p style="text-align: justify;">Дмитро Лисенко пішов воювати у перші дні повномасштабного вторгнення, два роки прослужив у піхоті і останні місяці перед загибеллю перейшов у БПЛА. Загинув він 1 травня 2024 року від вибухової травми, під час виконання бойового завдання біля села Катеринівка Краматорського району Донецької області.</p> <p style="text-align: justify;">«<em>Постійно перебуваючи у зонах активних бойових дій, Дмитро показав свою майстерність та відчайдушність. Він казав "Що війну треба комусь воювати!</em>", - пише в петиції її ініціаторка, дружина загиблого Маргарита Лисенко.</p> <p style="text-align: justify;">«<em>Він займав активну громадську позицію з 2014 року. Став головою ГО "Патріоти українського Донбасу", керівником ВГО "Солідарна молодь-Покровськ", балотувався до міської ради Покровська. У 2014му Дмитро займався волонтерською діяльністю, допомагаючи нашим хлопцям на передовій відстежувати ворога за допомогою дрона</em>» - говориться в петиції.</p> <p style="text-align: justify;">«<em>Мій чоловік пройшов не один важкий бій, я розповім вам про один з них...В листопаді 2022 року, під с.Площанка в районі Кремінної, Дмитро з побратимами зайняли найближчу до ворога позицію. Навкруги була одна смерть... Укриття (окопи) залишені попередньою групою були невеличкі. Їх завдання полягало в тому, щоб утримати наступ до прибуття штурмової бригади. Хлопці були озброєні лише автоматами проти артирелерійної зброї ворога. Коли в штурмової бригади так і не вийшло прорватися до наших хлопців через щільний вогонь, Дмитро з побратимами зрозуміли, тепер все залежить від них самих! Рано вранці росіяни почали штурм. Був густий туман і вони хотіли обернути це собі на користь. Бій проходив на відкритій місцевості. Орки робили наступ вперед, обстрілюючи з усіх боків артилерією, мінометами. Наші відстрілювались, як могли. На останньому подиху, жаги до життя вони тримались і докладали всі зусилля, щоб не дати ворогу перемогу. В 5-ти з 10-ох (в тому числі у Дмитра) заклинило автомати. Але Дмитро не розгубився, він заряджав зброю тим, в кого вона працювала. В них вийшло! Вони відійшли. Нажаль останніми, та тільки втрьох... Їх врятували всього декілька секунд. Саме ті секунди,які завжди вирішують, або життя або смерть. Зайнявши позиції в посадці, разом із бригадою РВП, хлопці продовжували утримувати ворога на протязі наступної доби</em>», - пише дружина загиблого героя..</p> <p style="text-align: justify;"><strong>Підтримати петицію можна <a href="https://petition.president.gov.ua/petition/229188?fbclid=IwY2xjawFYqalleHRuA2FlbQIxMAABHa48prMR_FnYIKBqlrT7izB-uP62WclsG7VElITROB5pEXdsHOfO2rMeRQ_aem_8yDtw-dtnAfArY7iVSglYw" target="_blank" rel="noopener">ТУТ</a></strong></p>