Які емоції відчувають українці: надія, тривога і оптимізм - опитування

Серед українців зросла тривожність і поменшало оптимістів. Про це свідчать результати загальнонаціональне соціологічне опитування проведене Фондом "Демократичні інціативи" імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 8 по 15 грудня 2023 року

У 2023 році 43% українців найбільше надихали та мотивували пережити цей складний рік їхні сім’ї та рідні  люди. Причому орієнтація на близьких і рідних як на опору стала більш поширеною (наприкінці 2022 р. було 30%).

Водночас,  як і в 2022 р.  другим найпоширенішим джерелом натхнення та мотивації залишаються захисники та захисниці в Силах оборони України (16%). Таким чином, на другому році повномасштабного вторгнення джерела підтримки і мотивації для суспільства залишаються сталими.

Наприкінці 2023 українці дивляться з надією як на своє майбутнє (55%), так і на майбутнє України (61%). Розмірковуючи про власне майбутнє, українці, окрім надії, найчастіше відчувають  тривогу (40%) та оптимізм (28%). І хоча  надія продовжує бути найбільш поширеною емоцією як і в  2022 р., кількість тих, хто відчуває тривогу, дещо зросла (було 33% у 2022 р.), поменшало також й оптимістів (було 36%). Так само зросла тривожність і щодо майбутнього України загалом: від 24% наприкінці 2022 р. – до 34% у грудні 2023 р

Війна впливає на повсякденне життя  абсолютної більшості населення (95%), 61% з яких називає  цей вплив визначальним. Такі оцінки характерні для всіх макрорегіонів України, але найбільше  – для Сходу, де  війна має кардинальний вплив на повсякденне життя 68% населення.

Війна також визначає життя людей незалежно від їхнього віку. Лише серед молоді (18–29 років)  фіксується  менша, ніж в інших вікових групах, частка тих, на чиє життя війна справляє дуже сильний вплив. Але і серед молоді цей показник становить більшість респондентів (54%).

Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою  вибіркою  із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів  за статево-віковими квотами).  Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення). 

Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Водночас, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.