У «ЛНР» глиняні витвори українських школярів з «Академії дитинства» розкрутили до рівня «регіонального бренду»

"Наша "Луганська іграшка" офіційно отримала статус регіонального бренду", — розповів місцевим журналістам ватажок "ЛНР" Леонід Пасічник.

За його словами, вона стала торговельною маркою, "право на географічне зазначення якої зареєстровано Роспатентом".

Він визнав, що історія цього промислу розпочалася понад 25 років тому, тобто ще до російської окупації Луганської області. Тоді український педагог Сергій Зінов'єв, який працював у Луганському будинку творчості, разом зі своїм учнем створив колекцію керамічних статуеток з орнаментом, натхненним природою та колоритом степового краю. Іграшки виготовляють вручну з місцевої глини. У їхніх образах відображені етнографічні традиції Луганщини, які ватажок "ЛНР" назвав традиціями "республіки": байбаки, коні, птахи та дикі тварини. Кольорова гама також нагадує про луганські ландшафти.

Далі Пасічник, суперечачи самому собі, заявив про необхідність зберігати "традиції, створені працею і талантом наших предків", та передавати їх "із покоління в покоління".

Тим часом "Луганська іграшка" — це не давній народний промисел, а авторський проєкт, створений у 2000 році. До початку російської окупації Луганщини це ремесло існувало локально у форматі дитячої гурткової творчості та сувенірного мистецтва. Іграшку демонстрували переважно на міських і обласних виставках дитячої та народної творчості в Луганську. Після приходу "русского мира" російська влада почала використовувати її для інтеграції регіону до культурного простору РФ. Іграшку почали масово експонувати на пропагандистських і культурних майданчиках у Росії, зокрема на міжнародній виставці-форумі "Россия" на ВДНГ у Москві, а також на фестивалях у Казані, Тулі, Рязані та Сочі.