<p style="text-align: justify;">З 25 по 27 липня 2025 року в київському Будинку актора відбудеться Літня школа Національної спілки театральних діячів України (НСТДУ) під назвою «Театр без насилля: створення безпечного простору під час репетицій. Майстерня форум-театру». Про це "ОстроВу" розповіла менторка школи Яна Салахова.</p> <p style="text-align: justify;">Цей проєкт, реалізований у партнерстві з ГО «Театр змін», має на меті не лише познайомити театральних діячів/ок із новими інструментами, а й запустити хвилю змін у культурі спілкування в українському театрі.</p> <p style="text-align: justify;">У центрі ініціативи — методика форум-театру, розроблена бразильським режисером Аугусто Боалем. Вона дозволяє через театральну взаємодію досліджувати конфлікти та створювати безпечний простір. Менторкою школи є Яна Салахова — джокерка, співзасновниця Школи театру пригноблених і голова ГО «Театр змін».</p> <blockquote> <p style="text-align: justify;">«Мета літньої школи — продовжити публічну дискусію, що почалася з акції #Підтримай46 чи #НеМовчи, пов’язаної зі скандалами в Молодому театрі, Карпенка-Карого та Львівському університеті імені Івана Франка. Ці події показали, що насильство й ієрархія досі глибоко вкорінені в мистецькій сфері. Ми хочемо створити простір, де можна уявити творчий процес без цього — з комунікацією, що ґрунтується на повазі до свободи та цінностей, які ми декларуємо у виставах. Ми зберемо театральних діячів/ок із різних куточків України, щоб обмінятися досвідом і знайти нові підходи до створення вистав, де свобода є не лише темою, а й умовою процесу», — зазначає Яна Салахова.</p> </blockquote> <p style="text-align: justify;">Ця ідея резонує з сучасними викликами українського театру. За словами Яни, війна за свободу й незалежність актуалізує питання: чи відчувають актори/ки, режисери/ки та глядачі/ки цю свободу всередині театрального процесу? Літня школа покликана стати платформою для пошуку відповідей.</p> <p style="text-align: justify;">Фокус школи — поняття «безпечного простору», який є передумовою для справжньої творчості. У такому просторі актори/ки та режисери/ки можуть працювати без страху осуду чи тиску. В умовах війни, коли театр стає інструментом осмислення травм і досвіду боротьби, створення безпечного середовища набуває особливої ваги.</p> <p style="text-align: justify;"><em>«Безпечний простір — це коли людина може сказати “ні” будь-якій вправі чи грі, якщо вона їй некомфортна. Це домовленість, якої ми дотримуємося, щоб кожен мав контроль над процесом і відчував повагу до своїх кордонів. Це можливість відкрито говорити про свої потреби, ділитися досвідом без узагальнення, залишаючи місце для інших точок зору. У форум-театрі ми створюємо такий простір, щоб люди могли щиро творити й висловлюватися, вкладаючи у виставу те, у що вірять. Це важливо, бо театр, який говорить про свободу, має бути вільним і сам»</em>, — підкреслює Яна Салахова.</p> <div class="article__content__img"><img class="" title="" src="/upload/media/2025/07/23/1-den-5.JPG" alt="Яна Салахова, зимова школа НСТДУ, лютий 2024 року." width="6000" height="4000" /></div> <p style="text-align: justify;"><em>Яна Салахова, зимова школа НСТДУ, лютий 2024 року.</em></p> <p style="text-align: justify;">За її словами, форум-театр як частина арсеналу Театру пригноблених Аугусто Боаля фокусується на аналізі дисбалансу влади в конфлікті. Наприклад, у виставі розігрується ситуація насильства чи тиску — її доводять до кульмінації й зупиняють, аби глядачі могли втрутитися та запропонувати свої рішення.</p> <p style="text-align: justify;"><em>«Ми досліджуємо, чому цей дисбаланс підтримується суспільством, які культурні чи інституційні уявлення його живлять. Головне — знайти способи вирівняти владу, щоб створити умови для діалогу на рівних. У театральній сфері це допомагає переосмислити, як ми творимо разом і чи є в нас справжня рівність у процесі»</em>, — пояснює менторка.</p> <p style="text-align: justify;">Форум-театр дозволяє не лише розпізнати конфлікти, а й експериментувати з можливими розв’язаннями, залучаючи до діалогу всіх учасників — від акторів/ок до режисерів/ок.</p> <p style="text-align: justify;">Співзасновниця Школи театру пригноблених Яна Салахова вважає, що ця літня школа стане поштовхом як до особистісних, так і до колективних трансформацій:</p> <p style="text-align: justify;"><em>«Сподіваюся, що учасники/ці школи усвідомлять, чого прагнуть у стосунках на роботі, що для них означають безпека й повага, де проходять їхні межі. Якщо людина відчує, що можливо створити простір, де її поважають і де вона може висловлюватися, не ображаючи інших, вона захоче перенести цей досвід у свій театр. Це як кола на воді: люди повернуться до своїх міст, поділяться цим досвідом, почнуть вимагати змін. Зміни починаються з особистого рівня, але з часом можуть стати системними»</em>, — зауважує вона.</p> <p style="text-align: justify;">Участь у школі візьмуть 12 відібраних театральних діячів та діячок із різних регіонів України.</p>