Судно з другою партією українського зерна прибуло до Туреччини

24 вересня друга партія української пшениці прибула до Туреччини судном Aroyat тимчасовим зерновим коридором через Чорне море, попри погрози росії атакувати катери. Про це повідомляє Еспрессо з посиланням на France24.

На сайтах моніторингу морського транспорту з'явились повідомлення про те, що 24 серпня друге судно з українським зерном прибуло до Туреччини.

За даними сайтів моніторингу морського транспорту Marine Traffic і Vessel Finder, Aroyat знаходилось біля південного виходу з протоки Босфор о шостій ранку 24 вересня і прямувало до протоки Дарданелли, щоб досягти Середземного моря.

Судно Aroyat під прапором Палау, завантажене 17 600 тоннами пшениці, у п'ятницю, 22 вересня, залишило портове місто Чорноморськ і попрямувало до Єгипту. Судно рухалось новим морським шляхом у Чорному морі, який тестує Україна для уникнення використання міжнародних вод і слідує маршрутами, контрольованими членами НАТО, Болгарією та Румунією, після виходу росії з підтримуваної ООН угоди про експорт зерна.

Як повідомлялося, російська армія намагалась атакувати у Чорному морі цивільне судно двома ракетами "Калібр".

Раніше «ОстроВ» підтримували грантодавці. Сьогодні нашу незалежність збереже тільки Ваша підтримка

Підтримати

Статті

Країна
30.09.2026
21:00

"Мінськ" за лаштунками. Сповідь недипломата. Частина 8

«Підміна понять відбувалася навіть на рівні самого терміна «Мінські угоди». РФ системно й уперто називала Мінськими угодами лише «Комплекс заходів з виконання Мінських угод» від лютого 2015 року.»
Світ
30.09.2026
12:53

«Змусити Київ капітулювати до весни 2027 року». Російські ЗМІ про Україну

«Зима 2027 року стане апокаліпсисом для Києва», адже «частка збитків для ВВП країни від системних ударів ЗС Росії по енергетичній, логістичній та портовій інфраструктурі буде зростати».
Луганськ
29.09.2026
14:00

Оксана Очкурова: «Громадський сектор, особливо коли йдеться про Луганщину, дуже гостро відчуває вплив політичних рішень»

Головна з таких проблем – відсутність реальних, дієвих і масштабних державних житлових програм. Громадський сектор, донори чи волонтери можуть підставити плече, але вони не замінять державну житлову політику.
Всі статті