Спецтрибунал для керівництва росії. В Офісі президента повідомили про можливі моделі

Для України залишається пріоритетним створення спеціального трибуналу для притягнення до відповідальності керівництва РФ за злочин агресії через рішення Генеральної Асамблеї ООН, водночас розглядається загалом три моделі. Про це заявив заступний керівника Офісу Президента Андрій Смирнов в ефірі телемарафону, -  повідомляє "Укрінформ".

«Ми наполягаємо на тому, аби міжнародний механізм притягнення до відповідальності за злочин агресії дійсно мав характер міжнародного, щоб його рішення були максимально легітимні, максимально авторитетні в усіх аспектах реалізації і виконання рішень цього трибуналу в усьому цивілізованому світі», - сказав Смирнов.

Він нагадав, що протягом року над напрацюванням механізму притягнення до відповідальності керівництва РФ працює координаційна група, чергове засідання якої планується за кілька тижнів.

На сьогодні, за словами посадовця, група розглядає три варіанти створення трибуналу.

«Ключова для України і пріоритетна для нас модель, на якій ми наполягали і продовжуємо наполягати, – це створення трибуналу через рішення Генеральної Асамблеї ООН. Таке всеосяжне рішення, справді, зробило б такий механізм максимально легітимним, і шлях імплементації рішень цього трибуналу після засудження конкретних високопосадовців країни-агресора був би набагато коротший», - підкреслив заступник керівника ОП.

Крім того, зауважив він, є також варіант, який нагадує модель Нюрнбернзького трибуналу, - коли Україна має вийти з декларацією у формі міжнародного договору про започаткування трибуналу, який буде відкритий для підписання і ратифікації країнами цивілізованого світу.

Проте, як пояснив Смирнов, цей процес є тривалим. Водночас він додав, що договір про започаткування Нюрнбернського трибуналу попервах підписали лише чотири країни, а якби Україна зараз пішла цим шляхом, то до такої угоди приєдналися би 20 або і 30 країн.

Третя модель, зазначив заступник очільника ОП, – гібридна, коли трибунал мав би бути створений як частина судової системи України. Для цього потрібні зміни до Конституції, внесення яких неможливе під час воєнного стану.

«Створення подібного трибуналу як частини судової системи України призведе або містить у собі великий ризик того, що злочин агресії фактично опуститься до рівня конфлікту між двома країнами. Це неприпустимо, тому що злочин агресії, його наслідки, які сьогодні відчутні всім, і не тільки в Україні, - це і продовольчі, економічні наслідки, - це злочин по відношенню до всього цивілізованого світу», - заявив Смирнов, наголосивши, що Україна виступає проти такої моделі.

Він додав, що як одна з опцій під час обговорень розглядалась можливість створення трибуналу в іншій міжнародній авторитетно визнаній юрисдикції, зокрема Нідерландів.

«Навіть у разі створення трибуналу за національним законодавством Нідерландів ми все одно наполягатимемо на рішенні ГА ООН на підтримку такого трибуналу», - заявив заступник керівника ОП.

Смирнов зауважив, що група країн-скептиків, які виступають проти створення трибуналу рішенням Генасамблеї ООН, бояться, що це буде прецедентом і для них, «оскільки в різні проміжки історії в минулому ці країни проводили певні миротворчі військові кампанії».

«Ми намагаємося навести свої аргументи, що будь-які військові кампанії, які проводили країни-союзники, не мали на меті анексію територій, геноцид населення чи злочини проти людяності», - акцентував Смирнов.

За його словами, дискусія триває.

«Якби ми мали мету створити швидко щось, ми б уже це створили. Ми не хочемо швидко щось (створювати) для якогось символічного покарання. Ми вимагаємо притягнення до відповідальності конкретних високопосадовців країни-агресора, які винні у вчиненні злочину агресії. Тому ми наполягаємо на максимально легітимному міжнародному механізмі притягнення до відповідальності за цей злочин», - наголосив заступник керівника ОП.