РФ намагається знищити українську економіку до березня 2027 року: які три напрямки атак є пріоритетними – Іван Ступак

Росія розраховує через систематичні удари по енергетичній інфраструктурі, залізниці та мостах довести українську економіку до критичного стану, позбавивши державу можливості забезпечувати потреби армії та розраховувати на подальшу фінансову підтримку західних партнерів. Одним із ключових завдань Москви є створення умов для економічного колапсу України до весни 2027 року. Про це в коментарі "ОстроВу" розповів воєнний експерт, колишній співробітник СБУ Іван Ступак.

За його словами, російська стратегія передбачає три основні напрямки ударів. Перший і найбільш очевидний – енергетична інфраструктура, атаки на яку РФ продовжує здійснювати протягом усього повномасштабного вторгнення.

Другим пріоритетом є рухомий склад "Укрзалізниці". Росія намагається знищувати локомотиви та вагони, оскільки порушення залізничного сполучення безпосередньо впливає на економічні процеси, логістику та забезпечення українського війська.

"Немає залізничних перевезень – немає економіки, немає забезпечення війська тощо", – пояснив експерт.

Він нагадав, що міністр закордонних справ України Андрій Сибіга раніше повідомляв про майже 500 одиниць рухомого складу, які були знищені або пошкоджені внаслідок російських атак.

Третім напрямком Ступак назвав мости, які Росія також намагається виводити з ладу. Серед інших потенційних цілей – автозаправні станції, автомобільні дороги та газова інфраструктура. Однак, за оцінкою експерта, ці об'єкти є частиною ширшої кампанії, головна мета якої – підірвати економічну стійкість України.

"Головна мета – знищити українську економіку, щоб до березня 2027 року її фактично не існувало, щоб вона була при смерті", – зазначив він.

Ступак пояснив, що російське керівництво розраховує на поступове виснаження фінансових можливостей України. Якщо економіка не зможе забезпечувати надходження до бюджету, держава матиме дедалі менше ресурсів для фінансування армії, закупівлі боєприпасів та безпілотників.

Паралельно Москва розраховує на скорочення західної фінансової допомоги. Експерт звернув увагу на позиції окремих європейських країн, зокрема Угорщини, Чехії та Словаччини, які виступають проти подальшого фінансування України. Водночас політична ситуація в Німеччині також створює додаткові ризики для стабільності підтримки Києва, зокрема через посилення позицій праворадикальної партії "Альтернатива для Німеччини" (AfD).

За такого сценарію Росія сподівається, що Україна одночасно зіткнеться з дефіцитом власних фінансових ресурсів і скороченням зовнішньої допомоги, що зрештою призведе до економічного колапсу.

Водночас Ступак вважає, що реалізувати цей план Росії не вдасться, хоча українська економіка вже відчуває серйозні наслідки війни.

"Цього року я побачив, що українська економіка вперше за час повномасштабної війни просіла. Вона пішла в мінус на 0,4%", – зазначив експерт.

Він звернув увагу на масштаб руйнувань цивільної інфраструктури, зокрема складських приміщень великих торговельних мереж, дата-центрів, фармацевтичних підприємств та логістичних об'єктів. Усі ці втрати безпосередньо впливають на економічну активність, роботу бізнесу та надходження до бюджету.

Попри це, Ступак переконаний, що Росія не зможе повністю зруйнувати українську економіку, хоча її подальші атаки можуть завдати значної шкоди.

"Це як вітрильник, який потрапив у шторм. Його добряче потріпало, вітрила порвало, але він залишився на плаву. Так, виглядає він не дуже приємно, але з бурі вийшов і тепер рухається до порту, щоб полагодити все, що було пошкоджено під час шторму", – пояснив експерт.

Він додав, що важливим чинником економічної стійкості України залишається підтримка міжнародних партнерів. Саме вона, на думку Ступака, не дозволить Росії довести країну до економічного колапсу, хоча наслідки російських атак можуть бути дуже відчутними.

Як повідомлялося раніше, українські удари по російських НПЗ стали значно масштабнішими: кількість осередків пожеж зросла щонайменше до п'яти за атаку.