ПАРЄ вперше ухвалила резолюцію щодо цивільних та військових полонених українців

На осінній сесії ПАРЄ у Страсбурзі ухвалено резолюцію, у якій Рада Європи вперше піднімає питання звільнення та подальшої реабілітації українських полонених, а також вимагає від Росії дотримуватися положень міжнародного гуманітарного права, -  повідомляє 2 жовтня "Укрінформ".

Резолюцію «Зниклі безвісти, військовополонені та цивільні особи, які перебувають у полоні внаслідок агресивної війни Російської Федерації проти України» підтримали одностайно усі 74 депутати, присутні в залі.

Асамблея закликає Раду Європи забезпечити пріоритетність цієї теми в міжнародному політичному порядку денному всіх держав-членів, закликає тиснути на Росії щодо належного поводження з полоненими, відповідно до міжнародного гуманітарного права, а також докласти зусиль до їх якнайшвидшого звільнення, соціально-медичної реабілітації та притягнення до відповідальності Російської Федерації. 

«Асамблея заохочує до створення більш постійного механізму для обміну або звільнення українських військовополонених і цивільних осіб, які перебувають в Російській Федерації або на тимчасово окупованих територіях України, за активної участі Міжнародного комітету червоного хреста та інших відповідних зацікавлених сторін», - йдеться в тексті. 

ПАРЄ підтримує ідею обміну «всіх на всіх», тобто всеосяжного обміну.

У документі наголошується, що «катування, які застосовуються російською владою в Російській Федерації та на тимчасово окупованих територіях України, є широко розповсюдженими та систематичними».

Документ також нагадує Комітету міністрів РЄ, що «держави-партнери, включно з державами-членами Ради Європи, можуть запроваджувати пакети міжнародних цільових санкцій проти російських посадових осіб, відповідальних за незаконне позбавлення волі українських цивільних осіб». 

Асамблея закликає Інтерпол, інші міжнародні організації та всі держави сприяти пошуку та переслідуванню воєнних злочинців. 

ПАРЄ вважає, що «Рада Європи та її держави-члени могли б відіграти важливу роль у наданні експертної та фінансової підтримки реабілітації звільнених полонених, створивши спеціальну програму, яка могла б фінансуватись із заморожених активів РФ.

Окремим пунктом в резолюції згадано незаконне утримання РФ українських журналістів, які перебувають у жахливих умовах, а також ув’язнених кримських татар.

«Асамблея підкреслює, що ситуація в тимчасово окупованому Криму залишається особливо складною, і закликає своїх членів залучати свої уряди, громадянське суспільство та медіа-мережі для підвищення обізнаності про важке становище українських журналістів», - йдеться в резолюції.

У ній також наводяться останні дані, згідно з якими станом на вересень 2024 року загалом 65 956 військовослужбовців та цивільних осіб зареєстровані як зниклі безвісти або захоплені в полон РФ. Лише 3 672 особи були повернуті з російського полону з початку повномасштабного вторгнення, серед них третина вважалася в Україні зниклими безвісти, оскільки Росія, всупереч міжнародним зобов'язанням, не надавала інформації про них. 

Резолюцію було подано за терміновою процедурою, доповідачкою виступила голова української делегації в ПАРЄ Марія Мезенцева-Федоренко. 

Раніше «ОстроВ» підтримували грантодавці. Сьогодні нашу незалежність збереже тільки Ваша підтримка

Підтримати

Статті

Луганськ
15.01.2026
20:00

«Коротке щастя». Луганський щоденник

Мені назустріч їде машина-холодильник із табличкою "200". Їх дуже багато по місту. Ця - маленька, затишна. І табличка «200» на лобовому склі в обрамленні новорічної гірлянди…
Світ
14.01.2026
14:06

«Завершення СВО буде сприйматися Трампом як можливість укладення вигідних угод з Кремлем». Російські ЗМІ про Україну

Саме Європа неминуче стане головним програвшим у сценарії завершення СВО на російських умовах. Перспектива того, що в 2026 році там виникне готовність визнати свою поразку і переосмислити свій усталений підхід до Москви, поки що виглядає виключно...
Країна
13.01.2026
12:00

Москва піднімає ставки перед переговорами: що означає нинішня пауза у мирному треку та тиск на фронті

Нинішня фаза — це пауза. Подальша активізація, очевидно, відбудеться у лютому. Зараз Україна проводить внутрішню підготовчу роботу — працюють робочі групи щодо виборів президента та референдуму. До кінця січня там визначені дедлайни, а вже у лютому...
Всі статті