Освітяни Павлограда показали, як навчають дітей під час війни

"Чому у місті не роблять сховища у навчальних закладах?". Це питання наразі найбільше хвилює батьків дітей прифронтового Павлограда на Дніпропетровщині. Насправді, у половині закладів середньої освіти такі сховища вже облаштовані. Як саме вони працюють, розповідає платформа Павлоград. dp. ua  на прикладі одного із ліцеїв.

З 1 вересня 2023 р. тут розпочалося навчання за змішаною формою. Із 930 учнів ліцей нині відвідують 650. Саме стільки батьків дали згоду на це.

Укриття ж розраховане на 270 людей, тому діти розділені на три групи, офлайн та онлайн заняття у них чергуються по тижням. Це і є змішана форма навчання.

Найпростіше укриття тут має головну умову, за якої його дозволили відкрити – два виходи. А ще воно сухе та досить просторе.

Весь простір умовно розділили на кілька локацій. В одній стоять парти та стільці. Під час повітряної тривоги заняття продовжуються. За кожним класом закріплені свої місця. Учителі викладають матеріал так, щоб не заважати один одному. Також у сховище проведений Wi-Fi.

В іншій частині – місце для відпочинку, уроків фізкультури чи праці, тощо. Встановлені імпровізовані «диванчики» з пелетів, вкритих поролоновими килимками, які добре тримають тепло. У цьому ж приміщення є санвузол та вода.

Обов’язково працює автоматична система вентиляції. Є запаси питної та технічної води, контейнери з провіантом.

«Нині маємо на меті розширити наше сховище. Для цього є необхідне приміщення. Воно теж сухе, з високою стелею, максимально безпечне. І у ньому також можна зробити ще один вихід. Тепер чекаємо, аби на сесії міської ради ухвалили рішення про виділення коштів. Бо тут потрібно забетонувати підлогу, пошпаклювати та пофарбовати стіни, встановити ще один санвузол. І тоді зможемо розмістити ще близько 200 учнів. Тобто наші діти зможуть відвідувати ліцей майже щодня», – розповідає керівниця навчального закладу.

За словами начальниці відділу освіти Павлограда Ірини Дем’яненко, найгірша ситуація зі сховищами в навчальних закладах у центральній частині міста. Ці будівлі зводили інколи навіть без підвальних приміщень. Наразі проблему намагаються вирішити по кожному закладу індивідуально. Частина – орендують для занять сховища сусідніх будівель. Десь досліджують наявні підвали та розглядають можливості переобладнати їх. Для інших вихід лише побудова сховищ з нуля, але на це потрібні величезні кошти та не один рік роботи.

Наразі Із 20 навчальних закладів середньої освіти Павлограду 10 зараз працюють за змішаною формою навчання (чергуються онлайн та офлайн заняття) та мають свої укриття. Ще 4 — проводять уроки в орендованих приміщеннях зі сховищами. Також працює 4 дитсадка, де є найпростіші укриття.

Нагадаємо, Євросоюз та Литва виділили €15,5 мільйона на бомбосховища для шкіл в Україні. 

Раніше «ОстроВ» підтримували грантодавці. Сьогодні нашу незалежність збереже тільки Ваша підтримка

Підтримати

Статті

Країна
26.03.2026
14:00

Посилення мобілізації в Україні: цифровізація та тотальний облік

Мобілізація в Україні найближчим часом може перейти у значно жорсткішу і більш контрольовану фазу. Йдеться не про окремі точкові зміни, а про спробу закрити одразу кілька ключових "сірих зон".
Світ
25.03.2026
13:03

«З Києвом треба робити те саме, що зараз Іран робить з Ізраїлем». Російські ЗМІ про Україну

«Нам треба хоча б почати з мостів через Дніпро, зокрема в районі Києва. У нас є «Орєшнік». Може, пустити його на один із мостів через Дніпро? І тут же сказати, що, якщо ви не йдете за адміністративні кордони Донецької та Луганської народних...
Донбас
22.03.2026
16:13

Філолог із "ЛНР" розповіла, що тільки жителі Донбасу зрозуміють, що таке "буряк" і "синенькі". Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Минулого тижня якийсь філолог з розумним обличчям доводила, що жителі Донбасу часто розмовляють специфічною "донбаською" мовою, яку не кожен і зрозуміє. Автор цих лінгвістичних новин Вікторія Дубініна - випускниця українського Луганського...
Всі статті