Освітяни Павлограда показали, як навчають дітей під час війни

"Чому у місті не роблять сховища у навчальних закладах?". Це питання наразі найбільше хвилює батьків дітей прифронтового Павлограда на Дніпропетровщині. Насправді, у половині закладів середньої освіти такі сховища вже облаштовані. Як саме вони працюють, розповідає платформа Павлоград. dp. ua  на прикладі одного із ліцеїв.

З 1 вересня 2023 р. тут розпочалося навчання за змішаною формою. Із 930 учнів ліцей нині відвідують 650. Саме стільки батьків дали згоду на це.

Укриття ж розраховане на 270 людей, тому діти розділені на три групи, офлайн та онлайн заняття у них чергуються по тижням. Це і є змішана форма навчання.

Найпростіше укриття тут має головну умову, за якої його дозволили відкрити – два виходи. А ще воно сухе та досить просторе.

Весь простір умовно розділили на кілька локацій. В одній стоять парти та стільці. Під час повітряної тривоги заняття продовжуються. За кожним класом закріплені свої місця. Учителі викладають матеріал так, щоб не заважати один одному. Також у сховище проведений Wi-Fi.

В іншій частині – місце для відпочинку, уроків фізкультури чи праці, тощо. Встановлені імпровізовані «диванчики» з пелетів, вкритих поролоновими килимками, які добре тримають тепло. У цьому ж приміщення є санвузол та вода.

Обов’язково працює автоматична система вентиляції. Є запаси питної та технічної води, контейнери з провіантом.

«Нині маємо на меті розширити наше сховище. Для цього є необхідне приміщення. Воно теж сухе, з високою стелею, максимально безпечне. І у ньому також можна зробити ще один вихід. Тепер чекаємо, аби на сесії міської ради ухвалили рішення про виділення коштів. Бо тут потрібно забетонувати підлогу, пошпаклювати та пофарбовати стіни, встановити ще один санвузол. І тоді зможемо розмістити ще близько 200 учнів. Тобто наші діти зможуть відвідувати ліцей майже щодня», – розповідає керівниця навчального закладу.

За словами начальниці відділу освіти Павлограда Ірини Дем’яненко, найгірша ситуація зі сховищами в навчальних закладах у центральній частині міста. Ці будівлі зводили інколи навіть без підвальних приміщень. Наразі проблему намагаються вирішити по кожному закладу індивідуально. Частина – орендують для занять сховища сусідніх будівель. Десь досліджують наявні підвали та розглядають можливості переобладнати їх. Для інших вихід лише побудова сховищ з нуля, але на це потрібні величезні кошти та не один рік роботи.

Наразі Із 20 навчальних закладів середньої освіти Павлограду 10 зараз працюють за змішаною формою навчання (чергуються онлайн та офлайн заняття) та мають свої укриття. Ще 4 — проводять уроки в орендованих приміщеннях зі сховищами. Також працює 4 дитсадка, де є найпростіші укриття.

Нагадаємо, Євросоюз та Литва виділили €15,5 мільйона на бомбосховища для шкіл в Україні. 

Раніше «ОстроВ» підтримували грантодавці. Сьогодні нашу незалежність збереже тільки Ваша підтримка

Підтримати

Статті

Країна
12.03.2026
12:00

Примусова евакуація: що передбачає новий закон і чому його критикують правозахисники

Йдеться не лише про випадки відмови від евакуації. Норма може застосовуватися і в інших ситуаціях. Наприклад, якщо батьки не ходять із дитиною до укриття або залишають її саму вдома.
Світ
11.03.2026
13:34

«Росія - єдина країна, що має реальний досвід відбиття таких атак». Російські ЗМІ про Україну

"У Києва цього досвіду немає, але є специфічна база знань, яку він перетворив на предмет торгу. Україна активно поширює практики застосування технологій, не гребуючи зв'язками з наркокартелями і сумнівними посередниками".
Донбас
08.03.2026
18:37

Back in the USSR. Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Минулого тижня в центрі уваги ЗМІ окупованого Донбасу був старт незаконних виборів до Державної думи країни-агресора в Донецькій і Луганській областях України і, звичайно ж, всенародне святкування 8 березня. Публікації на ці теми виразно пахли...
Всі статті