Освітяни Павлограда показали, як навчають дітей під час війни

"Чому у місті не роблять сховища у навчальних закладах?". Це питання наразі найбільше хвилює батьків дітей прифронтового Павлограда на Дніпропетровщині. Насправді, у половині закладів середньої освіти такі сховища вже облаштовані. Як саме вони працюють, розповідає платформа Павлоград. dp. ua  на прикладі одного із ліцеїв.

З 1 вересня 2023 р. тут розпочалося навчання за змішаною формою. Із 930 учнів ліцей нині відвідують 650. Саме стільки батьків дали згоду на це.

Укриття ж розраховане на 270 людей, тому діти розділені на три групи, офлайн та онлайн заняття у них чергуються по тижням. Це і є змішана форма навчання.

Найпростіше укриття тут має головну умову, за якої його дозволили відкрити – два виходи. А ще воно сухе та досить просторе.

Весь простір умовно розділили на кілька локацій. В одній стоять парти та стільці. Під час повітряної тривоги заняття продовжуються. За кожним класом закріплені свої місця. Учителі викладають матеріал так, щоб не заважати один одному. Також у сховище проведений Wi-Fi.

В іншій частині – місце для відпочинку, уроків фізкультури чи праці, тощо. Встановлені імпровізовані «диванчики» з пелетів, вкритих поролоновими килимками, які добре тримають тепло. У цьому ж приміщення є санвузол та вода.

Обов’язково працює автоматична система вентиляції. Є запаси питної та технічної води, контейнери з провіантом.

«Нині маємо на меті розширити наше сховище. Для цього є необхідне приміщення. Воно теж сухе, з високою стелею, максимально безпечне. І у ньому також можна зробити ще один вихід. Тепер чекаємо, аби на сесії міської ради ухвалили рішення про виділення коштів. Бо тут потрібно забетонувати підлогу, пошпаклювати та пофарбовати стіни, встановити ще один санвузол. І тоді зможемо розмістити ще близько 200 учнів. Тобто наші діти зможуть відвідувати ліцей майже щодня», – розповідає керівниця навчального закладу.

За словами начальниці відділу освіти Павлограда Ірини Дем’яненко, найгірша ситуація зі сховищами в навчальних закладах у центральній частині міста. Ці будівлі зводили інколи навіть без підвальних приміщень. Наразі проблему намагаються вирішити по кожному закладу індивідуально. Частина – орендують для занять сховища сусідніх будівель. Десь досліджують наявні підвали та розглядають можливості переобладнати їх. Для інших вихід лише побудова сховищ з нуля, але на це потрібні величезні кошти та не один рік роботи.

Наразі Із 20 навчальних закладів середньої освіти Павлограду 10 зараз працюють за змішаною формою навчання (чергуються онлайн та офлайн заняття) та мають свої укриття. Ще 4 — проводять уроки в орендованих приміщеннях зі сховищами. Також працює 4 дитсадка, де є найпростіші укриття.

Нагадаємо, Євросоюз та Литва виділили €15,5 мільйона на бомбосховища для шкіл в Україні. 

Раніше «ОстроВ» підтримували грантодавці. Сьогодні нашу незалежність збереже тільки Ваша підтримка

Підтримати

Статті

Світ
01.04.2026
21:00

«Кодла Зеленського хоче відкрити Москві другий фронт». Російські ЗМІ про Україну

"У лікарнях Києва на прохання про анестезію російським військовополоненим вмикали гімн України... У прес-центрі «Росія сьогодні» в Москві представили унікальні відеосвідчення «медичної допомоги», наданої українськими лікарями російським...
Країна
31.03.2026
22:02

«Мінськ» за лаштунками. Сповідь недипломата

«Міністр» Никанорова закотила очі, схопилася й кудись вибігла. А її братець, який представляв ОРДО в підгрупі з безпеки і, як виявилося, очолював аж цілу «адміністрацію» Пушиліна (ватажка «ДНР»), обурився тим, що я прирівняв себе до їхнього...
Країна
31.03.2026
22:01

«Мінськ» за лаштунками. Сповідь недипломата. Частина 2

Потім вона з’являється на моніторі розчервоніла, застібаючи верхні ґудзики на блузці. “Наталіє Володимирівно, де це ви?” — із жіночою єхидністю запитала її спецпредставниця головування в ОБСЄ посол Грау. Никанорова не відповіла. — Або з пляжу, або...
Всі статті