Пушилін вже більше року не сидить у будівлі, яка сьогодні була обстріляна. Україна не може цього не знати. Обстріл вигідний лише самому Пушиліну, щоб підвищити шанси призначення «главою республіки». Таку думку в ФБ опублікував представник Донецької області в колишній делегації України на Мінських переговорах Сергій Гармаш. «Дивна ситуація з черговим обстрілом будівлі «Адміністрації Пушиліна» у Донецьку. Справа в тому, що сам Пушилін та його основні служби виїхали з цієї будівлі на бульварі Пушкіна ще рік тому. Після "прильоту Хаймарса ", як вони тоді заявили, 23 серпня 2022 року. Після цього «глава» переїхав до будівлі Управління Донецької залізниці. Але й туди прилетіло 7 листопада того ж року, - будівля згоріла. Тому, якби ціллю сьогодні був Пушилін , то били б точно не по Бульвару Пушкіна. Тоді що це було?», - запитує аналітик. «У самому Донецьку багато хто вважає, що Пушилін сам замовив обстріл своєї «Адміністрації», щоб показати як його не любить Україна і, таким чином, підвищити свої шанси на «обрання» «главою ДНР» у «Народній Раді», - відповідає він. І аргументує: «Справа в тому, що в Донецьку давно підозрюють, що Пушилін час від часу продає інформацію українським спецслужбам. Ні, не як агент, а коли йому щось потрібно (наприклад, когось усунути), у власних інтересах. Причому подібні підозри звучали навіть не на рівні чуток, а в ресурсах відомих «воєнкорів». Крім того, після тісних контактів з ПВК «Вагнер», у Пушиліна є підстави побоюватися недовірливості путіна в плані повторного «обрання»/призначення на посаду «глави ДНР». Якби сумнівів із цього приводу не було, його раднику Яну Гагіну не було б сенсу виступати днями у ЗМІ із заявою про «безальтернативність Пушиліна на виборах голови ДНР»… У світлі всього цього ситуація, коли Пушилін сам, в обмін на щось, замовляє, наприклад, ГУРу обстріл своєї «адміністрації», щоб про це повідомили всі російські ЗМІ – здається цілком логічною. Він у всіх ефірах, знову вижив, знову герой. Хоча, при цьому, може навіть сам скромно заперечувати, що мішенню він був: ні, це удар по «народу Донбасу»! І як після цього не затвердити такого цінного кадра, на який так полює Київ, на посаді «глави»?» - іронізує С. Гармаш.
