Мандат діє на події з 24 лютого 2022 року: керівник Реєстру пояснив деталі отримання компенсації від росії

"На компенсації від Росії за завдані війною збитки і втрати можуть подаватися низка категорій українців – за типами збитків, які визначені у Реєстрі збитків від агресії РФ, а також юридичні особи та держава Україна", - повідомив керівник Реєстру збитків Маркіян Ключковський в інтерв’ю "Європейській правді". 

Ключковський нагадав, що через Реєстр можуть подавати заяви на компенсації три групи заявників – звичайні люди, юридичні особи, і Україна як держава. У кожної з цих груп визначений перелік категорій збитків, які підлягають компенсації за міжнародним правом.

"Це не тільки майнові втрати. Там багато категорій – починаючи від втрати життя до вимушеного переміщення. Для бізнесу це – майнові втрати. А для держави додаються культурні цінності та збитки для довкілля і природних ресурсів", – зазначив Маркіян Ключковський.

Наприклад, українці, у яких домівка залишилась в окупації, можуть подавати заяву у категорії  "втрата доступу або контролю за майном на тимчасово окупованій території". У такому випадку заявнику не потрібно доводити, що його майно пошкоджене чи зруйноване, оскільки він все одно не може потрапити туди без взаємодії з окупаційною владою. 

У випадку втраченої власності на територіях, що були в окупації ще до 24.02.2022 – "стає складніше", каже Ключковський. 

"З одного боку, наш мандат поширюється на всю територію України в міжнародно визнаних кордонах – тобто і на схід Донбасу, і на Крим. Водночас наш мандат поширюється тільки на події з 24 лютого 2022 року. Якщо заявник зможе показати, що будинок у Донецьку стояв до 24 лютого, а зараз зруйнований – то проблем з цією заявою немає. Якщо ж у нього "прилетіло" до повномасштабки – то це за межами нашого мандата", – пояснив він. 

Він зазначив, що поки у Реєстрі не розбирали випадків із втратою доступу до майна у Донецьку, Луганську чи в Криму.

"Але якщо людина засвідчить, що до 24 лютого могла їздити додому (адже якийсь рух через лінію зіткнення був) – це буде фактором", – зазначив він. 

Працюють і над механізмом "успадкування права на компенсацію" на випадки, коли постраждала людина-заявник померла, не дочекавшись рішення. 

"Загальний підхід такий: якщо заява вже подана, то так, це право може перейти в спадок. Якщо заява не подана, а людина, яка могла б її подати, пішла з життя, то спадкоємці повинні вступити в права спадкоємців і тоді подавати заяву вже від свого імені. А з гуманітарних питань – то подати заяву за іншу людину, найімовірніше, буде вже неможливо (крім двох категорій – щодо втрати життя і зниклих безвісти, де все побудовано на тому, що компенсацію отримують близькі люди)", – зазначив Ключковський. 

"Міжнародне право тут цинічне, і воно каже, що заяву на компенсацію душевних страждань має подавати той, хто ці страждання пережив. А якщо людина подала заяву навіть за гуманітарною категорією, а після того пішла з життя – то механізм такого правонаступництва буде в тій чи іншій формі", – пояснив він. 

За його словами, до Реєстру збитків від російської агресії з часу його запуску подали заяви на компенсацію близько 85 тисяч українців. 

16 грудня у Гаазі підпишуть угоду про створення комісії, яка буде займатися розглядом заяв, поданих до Реєстру, та присудженням компенсації.