Лідер німецького ХДС вибачився за нападки на адресу українських біженців

"Я шкодую про використання слів "соціальний туризм". Це був неточний опис проблеми, яку можна спостерігати в окремих випадках", - написав політик у своєму Twitter.

Мерц зазначив, що його висловлювання "було спрямоване виключно на відсутність реєстрації біженців". "Якщо мій вибір слів був сприйнятий як образливий, то я офіційно вибачаюсь", - додав голова ХДС.

Раніше того ж дня Фрідріх Мерц в інтерв'ю телеканалу Bild заявив, що Німеччина наразі "переживає соціальний туризм цих біженців: до Німеччини, назад до України, Німеччини, назад до України". Глава опозиційної партії звинуватив уряд Німеччини у провокуванні "соціальної напруженості" в країні своєю політикою щодо біженців та іммігрантів. Як обґрунтування своєї позиції, він, зокрема, згадав про прийняте навесні рішення федерального уряду виключити українських біженців із системи прохачів притулку та надати їм право на здобуття соціальної допомоги. Це призводить до "значних спотворень", сказав Мерц.

Слова глави ХДС викликали різке неприйняття Німеччини. "Набирати популярність за рахунок українських жінок та дітей, які втекли від путінських бомб і танків, - це убого", написала у своєму Twietter федеральний міністр внутрішніх справ Ненсі Фезер.

Її підтримала голова фракції партії "Союз-90"/"зелені" у бундестазі Брітта Хассельманн: "Бажання зробити собі ім'я за рахунок знецінення інших людей - це інструмент, до якого регулярно вдаються праві популісти. Про це знає і Фрідріх Мерц. Схоже, він готовий використати будь-які засоби, щоб підняти свій авторитет”.

У повідомленні наголошується, що словосполучення "соціальний туризм" у 2013 році було визнано у Німеччині "антисловом року". Воно застосовувалося окремо взятими політиками щодо мігрантів зі Східної Європи та інших країн, які приїжджають у благополучніші європейські держави в надії на краще життя. На думку голови журі, філолога Ніни Яних, використання в даному контексті поняття "туризм", яке передбачає поїздку заради відпочинку чи розваг, дискредитує людей, яких знятися з місця змусили бідність та відсутність соціальних перспектив.