Катували та примушивали рити траншеї: правозахисники дізналися про долю засновника проукраїнського Telegram-каналу з Мелітополя

Правозахисна організація «Репортери без кордонів» (RSF) під час розслідування зникнення кількох українських журналістів у Мелітополі, дізналася про Євгена Ільченка, якого російські сили затримали за створення Telegram-каналу, що повідомляв про російську окупацію міста. За інформацією правозахисників, Ільченко пережив тортури і примусову працю, включно з копанням траншей для своїх викрадачів, - повідомило "Громадське радіо".

Як йдеться в повідомленні правозахисників, Ільченко був адвокатом у Мелітополі, доки Росія не здійснила повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Місто захопили незабаром після вторгнення, і в травні 2022 року Ільченко, не повідомивши рідних, запустив Telegram-канал під назвою @Mitopol.

Правозахисники наголосили, що Ільченко пішов на великий особистий ризик, щоб тримати громадськість в курсі, незважаючи на відсутність попереднього журналістського досвіду, демонструючи «справжню відданість» репортажам про повсякденне життя свого міста і його жителів.

Як зазначили «Репортери без кордонів», останнє повідомлення у телеграм-каналі було опубліковане 10 липня 2022 року. Того ж дня додому до Ільченка прийшли четверо російських військових, його квартиру перевернули, викрали коштовності й документи. Ільченка, який вийшов на прогулянку, після повернення заарештували за звинуваченням у «тероризмі».

У повідомленнях, які Ільченко встиг надіслати одному зі своїх родичів і які бачили правозахисники, розповідається про катування його й інших затриманих: їх регулярно били електричним струмом, особливо по статевих органах. Іноді в’язнів вночі гнали в ліс, голих, для імітації страти, а потім повертали до в’язниці.

Як повідомляють «Репортери без кордонів», починаючи з вересня 2022 року, після місяців військових невдач російських сил, Євген Ільченко був залучений до примусової праці. На фото, які чоловік надіслав під час перебування в полоні, видно, що він був змушений протягом кількох місяців допомагати будувати окопи для російських військ і чистити зброю їхніх солдатів. Тоді Ільченка тримали за кілька десятків кілометрів від прифронтового Мелітополя, біля українського села Вербове Запорізької області.

«Полон, тортури, а тоді рабство… Це — перший випадок, зафіксований «Репортерами без кордонів» за майже сорок років захисту журналістики, коли медійник, блогер чи розслідувач опинився в абсолютному рабстві й був примушений до участі у війні проти власної країни. За вибір інформувати громадськість його не лише тримали в полоні два роки, а й примушували до важкої праці. Свавілля переросло у варварство. Євгена Ільченка потрібно негайно звільнити», — заявив очільник відділу розслідувань «Репортерів без кордонів» Арно Фроже.

Євген Ільченко повернувся до в’язниці після кількох місяців копання оборонних рубежів для своїх поневолювачів. За словами одного з джерел RSF, зараз його можуть утримувати в російському Таганрозі в суворих умовах. Колишній ув’язнений у Таганрозі розповів RSF, що прогулянки там дозволені лише раз на два місяці, і що світло завжди горить, щоб катувати в’язнів.

Раніше «ОстроВ» підтримували грантодавці. Сьогодні нашу незалежність збереже тільки Ваша підтримка

Підтримати

Статті

Луганськ
30.11.2025
23:55

Не любов… Луганський  щоденник

Я знаю тих, хто повернувся, але я не можу спілкуватися з ними. Можна закрити на все очі, можна бути вищим, але можна просто не спілкуватися, і я обираю цей варіант.
Донецьк
30.11.2025
17:20

Ватажок «ДНР» підтвердив, що зруйновані в ході «СВО» населені пункти будуть показувати туристам, а не відновлювати. Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Вперше ідею консервації зруйнованих російськими окупантами міських кварталів і селищ Донбасу «для збереження пам'яті» Денис Пушилін висловив півроку тому. Тоді в якості кандидатів на «музей під відкритим небом» він назвав Авдіївку, Вугледар і Бахмут.
Луганськ
29.11.2025
12:12

Як (не) вирішуються проблеми переселенців з громад Луганщини, окупованих з 2014 року

"Луганщина зникає з порядку денного України. Майже немає проєктів від донорів, які б підтримували луганців – не ВПО як таких, а саме луганчан, у прагненні зберігати свою ідентичність, спадщину, коріння".
Всі статті