Героям слава! В управлінні Сил ТрО "Північ" назвали імʼя страченого росіянами беззбройного воїна ЗСУ

Теріторіальне правління Сил ТрО "Північ" повідомило, що українським полоненим, якого рашисти розстріляли після слів "Слава Україні", є боєць 163 батальйону 119 окремої бригади ТрО Чернігівської області. Про це терупраління повідомили на своїй сторінці у Фейсбуці.

"6 березня 2023 року у мережі були оприлюднені чергові докази російських військових злочинів. Вся Україна побачила страту українського воїна, бійця 163 батальйону 119 окрема бригада ТрО Чернігівської області. Відео героїчної загибелі Олександра Мацієвського за добу стало вірусним і нікого не залишило байдужим", - йдеться у повідомленні.

Також зазначається, що 30 грудня 2022 рок на околицях Соледару Олександр Мацієвський і ще четверо військовослужбовів під час переміщення прийняли зустрічний бій з переважаючими силами противника.

"Десь о 12-й годині візуальний контакт і зв'язок з ними зник. Прорватися до місця їхньої позиції підкріплення не змогло через безперервний мінометний обстріл та щільний вогонь зі стрілецької зброї. Ми до кінця не знаємо подробиці того бою. Невідомо, хто і як загинув, невідомо, як Олександр потрапив у полон, свідків на жаль не лишилося, всі загиблі або зниклі безвісті. Щодо відео: мати Олександра, його син Михайло і військовослужбовці його підрозділу впізнали побратима на цих кадрах", - пишуть в ОК "Північ".

Також у командуванні повідомили, що за деякій час відбувся обмін і тіла наших Героїв, що загинули у тому бою, було передано українській стороні. 14 лютого 2023 року Ніжин зміг провести в останню путь свого земляка. Без сина лишилася мати, без батька син. Але буде пам'ять про те, як гідно, без щонайменшого страху українській воїн сприймає свою смерть заради Батьківщини.

Про Героя також розповіли наступне:

"Народився Сашко 10 травня 1980 року у Молдові, куди за розподіленням була направлена його мати, Парасковія Михайлівна. Вона працювала технологом на Кишинівській взуттєвий фабриці. Саме там Олександр згодом закінчив середню школу і електротехнічний коледж. Потім родина повернулася до Ніжина, на Батьківщину. До лютого 2022 року Олександр працював за фахом. З першого дня повномасштабної агресії він пішов до Ніжинського ТЦК та СП, але відразу не зміг потрапити до війська. Він допомагав робити укріплення, чатував на блок-посту, готував пляшки з запалювальною сумішшю і наполегливо знов звертався до збірного пункту. 11 березня його було зараховано до Ніжинського батальйону територіальної оборони. Олександр старанно вчився військовій справі, його призначили снайпером. У грудні, коли батальйон збирався вирушати на схід, Олександр не сказав мамі, що він поїде у зону активних бойових дій, дуже не хотів що б вона хвилювалася. Коли він прощався з мамою, то подякував їй за те, що вона його народила.

29 грудня він зателефонував мамі, це була їх остання розмова. Після слів Сашка, «Мама, я ніколи не здамся у полон!» Парасковія Михайлівна зрозуміла, син на фронті. Потім були важки дні, Сашко не дзвонив, його телефон не відповідав. І лише в вечорі 7 січня прийшло повідомлення - «абонент знов на зв’язку». Після слів побратимів, що Сашка вже нема, життя поділилося на до і після… А потім знов випробування, впізнання рідної дитини у Київському морзі, огляд всіх тих кульових отворів, що обірвали життя Воїна.

Мати згадує, - з появою у мережі відео загибелі моє серце знов сколихнулось. Це був мій Сашко, а потім дзвінок від його сина, він із сльозми кричав «Я бачив як вбили мого батька!»

Мати твердо знає свого сина і його вчинок, який облетів увесь світ, його чітко характеризує. Вона впевнена, що побратими помстяться за нього".

Як повідомлялося, раніше вважалося, що українським полоненим, якого рашисти розстріляли після слів "Слава Україні", найімовірніше, є Тимофій Шадура.