Філологи «ЛНР» запевняють, що «свеклу» називають буряком, а баклажани — синенькими лише на Донбасі 

«На Донбасі сформувався унікальний лексикон, багато слів якого дійсно можуть бути незрозумілими мешканцям інших регіонів. Деякі слова стали його неофіційними символами», – заявила в інтерв’ю місцевим ЗМІ доцент «кафедри російської лінгвістики та комунікативних технологій» створеного росіянами «Луганського державного педагогічного університету» Вікторія Дубініна. 

Як приклад вона навела «тремпель». Вона назвала його «найвідомішим регіональним словом». Тим часом, вішалки для одягу так називають не тільки на Донбасі, але, насамперед, у Слобідській Україні — на честь харківського підприємця XIX століття Тремпеля.  

Ще одне «регіональне слово», на її думку, це «синенький», тобто баклажан. Така назва популярного плоду увійшла до лексикону мешканців України з Одеси — баклажани привозили з Китаю, який торговці та покупці на ящиках з продуктами читали як «Сина» (China). 

Точно так само ніякого відношення до виключно донбаського словника не мають слова «буряк», «мастерка» (спортивна куртка на блискавці), «кулек» (поліетиленовий пакет) і «ставок» (українська назва штучного озера).