Експерти ISW: путін уникає ризикованих кроків, які можуть загрожувати його правлінню

Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму черговому зведенні за неділю основну увагу приділяє обережному підходу путіна до прийняття рішень у війні РФ проти України. Про це повідомляє Бі-бі-сі.

Нерішучість путіна демонструє його прагнення уникати ризикованих кроків, які можуть загрожувати його правлінню або призвести до міжнародної ескалації, при тому, що його максималістська та нереалістична мета – повне завоювання України – потребує ризикованих рішень, щоб мати хоч якийсь шанс на успіх, вважають експерти ISW.

Путін постійно ігнорував, відкладав або лише частково реалізовував необхідні практичні рішення щодо вторгнення. Ймовірно, він виходив з помилкового припущення, що російські війська можуть змусити Київ капітулювати без будь-яких значних військових жертв і розглядав російське вторгнення як обмежений та прийнятний ризик.

Експерти ISW бачать прояви нерішучості російського президента в наступному:

- путін не хотів віддавати наказ про повну мобілізацію після захоплення Сєвєродонецька і Лисичанська в червні-липні 2022 року і кількох невдалих наступальних операцій, які виснажили більшу частину звичайних збройних сил росії;

- путін проігнорував неодноразові заклики російських націоналістів у травні 2022 року мобілізувати резервістів, оголосити війну Україні, запровадити в росії військовий стан та модернізувати систему призову на військову службу;

- путін, ймовірно, побоювався негативної реакції в суспільстві і натомість використовував в Україні відносно неефективні нерегулярні збройні формування;

- путін намагався зберегти видимість обмеженої війни, щоб більша частина російського суспільства залишалася в невіданні щодо масштабів та вартості війни росії в Україні;

- з початку вторгнення і до середини грудня путін мало з'являвся на публіці, щоб прокоментувати військові дії;

- путін не намагався змусити замовкнути велику групу російських військових та ультранаціоналістичних блогерів та громадських діячів, які підтримували його військові цілі, але почали критикувати нерішучі військові дії росії;

- путін міг би оголосити про масштабнішу мобілізацію, ніж заявлені 300 000 військовослужбовців, але, ймовірно, побоювався, що це ще більше підірве його популярність у російському суспільстві;

- путін офіційно не оголошував військовий стан за межами Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей, а натомість доручив цим регіонам створити правову базу, необхідну для підтримки російської мобілізації;

- путін покладається на "цапів-відбувайлів", які публічно ризикують замість нього і беруть на себе провину за російські військові невдачі і непопулярну політику. Зокрема, відповідальність за виведення військ із Херсона та правобережжя Херсонської області російські пропагандисти переклали на колишнього командувача Збройних сил РФ в Україні генерала армії Сергія Суровікіна.