Для деокупованих територій не потрібно буде ухвалювати перехідне мовне законодавство - мовний омбудсмен

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська вважає, що для деокупованих територій не потрібно буде ухвалювати перехідне мовне законодавство. Про це вона сказала в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", відповідаючи на запитання про мовну реінтеграцію майбутніх деокупованих територій.

"Я вважаю, що мовна реінтеграція має бути поетапною, добровільною і проходити у гармонії з тією українізацією, яка вже сьогодні поступово відбувається в країні. Це – не про поступки, а про мудру, виважену стратегію, яка враховує контекст, досвід і травми людей", - сказала Івановська.

Щодо поетапності, вона зазначила, що Україна не може очікувати, що люди, які роками – а в деяких випадках і десятиліттями – жили в ізоляції від українського інформаційного, мовного й культурного простору, просто "за помахом указу" перейдуть на українську.

"Це нереалістично. І це не працює. Поетапність означає, що мовна політика на цих територіях має бути не лише юридичною нормою, а й процесом: через освіту, медіа, культуру, символічні кроки, підтримку місцевих ініціатив, повернення українського книжкового ринку, дитячих гуртків, україномовних шкіл, бібліотек", - додала уповноважена.

Коментуючи тезу про "добровільність", Івановська наголосила, що це не означає, що мова держави – опціональна.

"Це означає, що ми не повинні приходити з силовим тиском або адміністративними "каральними" методами. Люди повинні самі побачити: українська – це мова майбутнього, мова підтримки, мова нових можливостей. І коли це відбувається не через страх, а через довіру – тоді й перехід на українську відбувається органічно. Тут дуже важливою буде роль місцевих лідерів думок, учителів, бібліотекарів, митців, ветеранів – усіх, хто має авторитет у своїй громаді", - вважає вона.

Вона відзначила, що ні в України ні в світі немає досвіду мовної реінтеграції деокупованих територій, тому потрібно створити свою власну модель – з урахуванням власного мовного законодавства.

"Мовна реінтеграція – це не кампанія. Це – тривалий шлях. Це справді важливе питання, яке сьогодні не має однозначної відповіді – і саме тому його треба починати обговорювати вже зараз, до деокупації, щоб бути готовими діяти виважено та системно", - наголосила Івановська.

В той же час, на уточнююче запитання чи потрібно буде ухвалювати перехідне мовне законодавство для деокупованих територій, уповноважена вважає, що з юридичної точки зору немає такої необхідно, так як закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" вже є рамковим і гнучким у багатьох аспектах.

"Очевидно, що відразу після звільнення територій ми не зможемо автоматично застосувати всі механізми державного контролю так, як це працює на неокупованій частині країни. Це не буде продуктивно, і точно не буде гуманно. Людям треба буде дати час – оговтатися, звикнути до безпеки, відчути довіру до держави. І саме в цей момент держава має проявити себе як партнер, а не контролер", - додала вона.

За її словами, перш за все, має бути масова програма безкоштовного вивчення української мови, зокрема, курси в громадах, онлайн-платформи, інтегровані освітні ініціативи, а також розширення україномовного культурного контенту, книжок, дитячих програм, медіа, які повертатимуть людям відчуття своєї приналежності до великої культурної спільноти.

"Тому я бачу потребу не в зміні законодавства, а в гнучкому підході до реалізації вже наявного мовного закону. Зі стратегічним розумінням, що мовна реінтеграція – це частина великої суспільної реінтеграції. І вона не може бути одномоментною. Вона має бути послідовною, людяною – але з чітким вектором", - заявила Івановська.