Вверх

Спецтема: COVID-19 в Украине

Дорога до Плугатаря, м’яко кажучи, жахлива. Від повороту до самого села сім кілометрів бездоріжжя. Але прибувши до центру села забуваєш про дорогу, бо аж ніяк не очікуєш побачити таке: на сучасному майданчику с гойдалками та тренажерами бавляться діти, поруч встановлена альтанка (як дізнаєшся трохи згодом, із безкоштовним вай-фаєм), а напроти височить статуя головного символу села – бабака.

Це все ми отримали в найрізноманітніших проєктах, – говорить староста Плугатарського старостинського округу Біловодської селищної територіальної громади Юрій Ніпрун. – І саме децентралізація посилила у нашому старостаті громадську діяльність: ми зареєстрували громадську організацію «Центр громадських ініціатив «Титан», через який отримуємо фінансування на проєкти від держави та міжнародних донорів. Так, через «Бюджет участі» ми виграли два майданчики у минулому році, у цьому – п’ять альтанок. Їх ще не встановили, бо тривають тендерні закупівлі. Перед цим ще отримали підсилювач мобільного зв’язку, бо мали великі проблеми з ним. Завдяки цьому майже на всіх вулицях якість зв’язку збільшилася на 80%.


Із світлом і з водою

Біловодська сільська територіальна громада з’явилась в серпні 2017-го року. Вона створена за принципом «один район – одна громада», запропонованим народним депутатом-мажоритарником з Луганщини Сергієм Шаховим.

Біловодська громада об’єдналася одна з перших в Луганській області, однак аби робити висновки щодо її успішності, пройшло ще замало часу, – вважає начальник Управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської обласної державної адміністрації Вадим Лазніков. – На початках вони отримували суттєву фінансову допомогу від центральної влади, міжнародних донорів, що, звичайно, покращило деякі показники. Але і у самої громади є ресурс, потенціал. В подальшому усе залежатиме від того, наскільки вміло та правильно вони його використають.

До Плугатарського старостинського округу входить три невеликі села – Плугатар, Новоспасівка, Узлісся. Загалом тут мешкає 650 чоловік.

У співробітництві з міжнародними грантодавцями, які активно «зайшли» до них як раз після реформи децентралізації, старостат реалізував ще шість проєктів.

Одним із найважливіших прикладів співробітництва нашої громади, старостату та швейцарсько-українського проекту «DESPRO» є реконструкція системи водопостачання у селі Плугатар, – розповідає староста. – Старий водовід був побудований близько п’ятдесяти років тому. Через майже стовідсоткову зношеність постійно траплялися пориви на трубопроводі, що значно впливало на якість питної води для жителів Плугатаря. Тепер роботи майже закінчилися, чому я особисто радий.

За ПРООНівські кошти також «засвітилося» Узлісся – найменше село старостату, де мешкає усього 25 людей.

Для Узлісся наша громадська організація виграла проєкт від ПРООН на реконструкцію вуличного освітлення, – розповів Юрій. – Там встановили ліхтарі на сонячних батареях. На скількох вулицях, запитаєте ви? На одній, бо в селі вона єдина – Центральна.

Оновити освітлення вдалося і на декількох вулицях Плугатаря. Кошти старостат отримує не лише від донорів чи в рамках Бюджету участі. Пан Юрій каже, що в громаді завжди чують та реагують на бюджетні запити.

За кошти громади ми повністю відремонтували дах нашої школи, – додає староста.Також там вдалося поміняти опалення.


І працюють, і малюють

Як не дивно, в селах з роботою теж добре. Можна навіть сказати, що дуже добре. На території самого Плугатаря знаходиться дев’ять потужних сільськогосподарських підприємств. На роботу до цих аграріїв їздять з багатьох довколишніх сіл і, навіть, з самого центру громади – Біловодська та сусідніх сіл Міловської сільської територіальної громади.

Зокрема, у нас розвивається тваринництво: два підприємця отримали грант і вирощують корів, свиней, – каже староста. – Світлана Чурсіна стала засновницею підприємства з інкубування яєць бройлерів. Також вона виготовляє корми для бройлерів. А її колишній начальник, який займається продажем бройлерів тушками та живою вагою, отримав кошти на розширення свого бізнесу. Ще один наш земляк отримав від грантодавців новий трактор. Вважаю це хорошим знаком та прикладом не тільки для наших мешканців, а й для всіх тих, хто сумнівається в своїх силах.

До речі, саме віра в майбутнє «рухає» працівниками колишньої сільради. В період, коли децентралізація тільки починалася, коли коштів не вистачало, коли «прийшов» коронавірус, життя тут не зупинялося. Місцеві активістки організовують концерти, цікаві вечори та малюють на стінах. Мурали тут всюди: прикрашають стіни пустих будівель, радують оченята маленьких вихованців дитячого садка.


Неможливо оминути увагою і нову капличку, яка «виблискує» у самому центрі села. За словами Юрія Ніпруна, у жодному з трьох сіл округу немає православного храму. Між тим люди потребують міста для зібрання у церковні свята, хочуть бувати на службі та й просто спілкуватися зі священиком. Тому староста працював над тим аби знайти фінансування на будівництво невеликої каплички.

- Втілити цю мрію селян допоміг благодійний фонд нашого депутата Сергія Шахова, він виділив кошти на будівництво каплички у Плугатарі, - каже пін Юрій.


Кому усе дістанеться?

Зауважимо, що староста як посадова особа місцевого самоврядування є новою інституцією для України. Ця посада створена, щоб інтереси всіх жителів сіл і селищ в територіальних громадах були гідно представлені у владі, а потреби задоволені. Староста має робоче місце на території свого округу, чіткий графік роботи, зручний для жителів. Він організовує заходи у селі, має знати про проблеми громади та пропонувати шляхи їх вирішення.

Юрій Ніпрун вважає, що певні успіхи і стабільність його старостату і є відповіддю на питання, чи потрібні старости на місцях, особливо за відсутності власного бюджету в старостинських округах.

Звичайно потрібні! – говорить чоловік. – Бо хто, як не ми, знає, що в якому селі потрібно, для чого потрібно. Люди не будуть їхати до центральної садиби в Біловодськ аби повідомити про поломку на водопроводі чи взяти якусь елементарну довідку. Саме це і було концепцією децентралізації – наблизити послуги до села. А щодо відсутності права розпоряджатися коштами, взагалі не бачу в цьому проблеми. Це не означає, що роботи у нас менше або прав, обов’язків. Я раніше був головою Плугатарської сільради і можу сказати, що якоїсь колосальної різниці я не відчуваю.

Крім старости будь хто з жителів округу завжди може, не покидаючи села, звернутись до адміністратора Центру надання адміністративних послуг, землевпорядника, спеціаліста відділу реєстраційних дій…

- Проблеми, звичайно, є, але вони завжди будуть, – констатує пан Юрій. Шкода, лише, що молодь покидає село. Стараєшся, робиш, малюєш, купуєш, а потім задумуєшся: «для кого»? Кому це все буде потрібне, коли молоді зовсім не зостанеться… Залишається тільки сподіватися, що молодь таки повернеться до села. І саме тому дуже хочеться, щоб цю проблему розуміли на всіх рівнях влади.

Фото авторки та Юрія Ніпруна


Ксенія Новицька, Луганська область, спеціально для «ОстроВ»


МАТЕРИАЛЫ ПО ТЕМЕ


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ

ПОСЛЕДНИЕ ВИДЕО

Погода
Погода в Киеве
Погода в Донецке
Погода во Львове
Погода в Симферополе

влажность:

давл.:

ветер:

влажность:

давл.:

ветер:

влажность:

давл.:

ветер:

влажность:

давл.:

ветер: