Вверх

«Сегодня Медведчук крепко держит за деликатные места Януковича». СМИ о "донецких" и Донбаccе
О немонополизме Ахметова

Оказывается, Ринат Ахметов не монополист. Если Вам кажется, что это не так, и многие отрасли украинской экономики поглощены структурами самого богатого человека страны, то вы просто ошибаетесь, потому что это не соответствует действительности. Во всяком случае, так считает первый заместитель главы антимонопольного комитета Рафаэль Кузьмин, о чем он и рассказал изданию "Власть денег". "Также у нас традиционно много вопросов по группам DF и СКМ. Сложилось мнение, что компании, входящие в эти группы, — монстры, поглотившие экономику. Это не соответ­ствует действительности. Если в собственности группы DF имеются какие-то заводы по производству химических удобрений, то это не значит, что эти объекты — монополисты на рынке. Так как значительную долю рынка химических удобрений занимают другие компании и российский импорт".

И уж совсем не является монополизацией ситуация, которая сложилась в портовой отрасли Украины, когда в трех из пяти, как утверждает "Экономическая правда", самых больших портах сидят начальники, лояльные донецкому олигарху. "Тепер в Південному, Іллічівському, Ізмаїльському і Маріупольських портах сидять начальники, лояльні до донецького олігарха, а непорушність їхньої влади забезпечується штатом СКМ-івської охорони.

В Одесі будь-хто скаже, що всі більш-менш важливі рішення в Іллічівську, Південному та Ізмаїлі "спускає" згори начальникам державних портів аж ніяк не Мінінфраструктури чи інша державна структура. Ці рішення розробляються або як мінімум узгоджуються з "Портінвестом" - підрозділом СКМ, що відповідає за портові активи корпорації.

Офіційно туди входять стивідорна компанія "Авліта" в Севастополі, ЗАТ "Морський індустріальний комплекс" і логістична компанія Port Invest Limited. Насправді ж коло портових активів, які фактично працюють на Ахметова, набагато ширше.

Представники СКМ цього навіть не заперечують".

Единственное, что, пожалуй, еще не монополизировал Ринат Леонидович, это сердца футбольных болельщиков по всей стране. "Зеркало недели" , в преддверии Евро-2012, решило провести социологический опрос, чтобы узнать, кто он, среднестатистический любитель футбола. "Как и ожидалось, сердца большинства болельщиков отданы «Динамо» и «Шахтеру». По популярности «Динамо» существенно превосходит горняков. В своих симпатиях бело-голубым признались 41,5%, «торсида» оранжево-черных — 26,8%. Третий по популярности клуб, харьковский «Металлист», заметно отстал от флагманов с достаточно скромными 7,8% поддержки. Думается, будет любопытно изучить ареал расселения фанов. Динамовские преимущественно обитают в Центральной (68% тамошних болельщиков неравнодушны к Андрею Шевченко и компании), а также Западной (51%) Украине. Несколько слабее «динамики» представлены на Юге (28%) и относительно редки на Востоке (12%). У почитателей «забойщиков» все с точностью до наоборот. Симпатиками команды Луческу числят себя 58% всех фанов, проживающих на Востоке, и лишь 13% обитателей западных областей. Обращает на себя внимание тот факт, что в теплых краях «Шахтер» уступает по популярности «Динамо» — болельщиков чемпиона там на 6% меньше, чем поклонников вице-чемпиона".

"Он завтра убежит вместе с семьей…"

Пока Ахметов прибирает к рукам украинскую экономику, не отстает от него и президентская семья. То тут, то там, в СМИ всплывает информация, что структуры старшего сына главы державы, "вдруг", оказываются владельцами того, или иного, бизнеса. В частности, часть знаменитого "Артемовского завода шампанских вин" принадлежит корпорации Александра Викторовича Януковича. Исследовать этот вопрос взялась "Украинская правда" "Артемівський завод шампанських вин прийнято відносити до активів групи СКМ найбагатшої людини України – Ріната Ахметова.

Однак у системі SMIDA наведені дані про власників великих пакетів акцій товариства, які свідчать, що Ахметов має в цьому бізнесі партнерів.

Так, згідно з відкритою інформацією, 15% акцій "Артемівськ вайнері" має ПрАТ "Систем Кепітал Менеджмент", яке належить Ахметову.

Ще 15% має ТОВ "Деметра Компані". Цю фірму також можна вважати представником інтересів Ахметова. Серед її засновників, зокрема, були брат Ахметова Ігор та його близький соратник, депутат від Партії регіонів Сергій Кий.

Крім того, 30% акцій "Артемівськ Вайнері" належить ТОВ "Фірма "Юг". Ця компанія належить віце-прем'єру Борису Колеснікову. Однак і в ній також є інтерес Ріната Леонідовича.

Адже співвласником "Фірми "Юг", разом з Колесніковим, є ТОВ "Укрінком", яке, принаймні минулого року, контролювалося Ігорем Ахметовим, Серієм Києм та родиною покійного віце-президента ФК "Шахтар" Жигана Такташева.

Спільним бізнесом Колеснікова та Ахметова когось здивувати важко. Але до цього часу широкому загалу не було відомо про партнерські стосунки цих панів зі старшим сином президента.

Адже ще 15% акцій "Артемівськ Вайнері" належить донецькому ПрАТ "Едельвейс". 99,9% цього товариства, у свою чергу, належить ПрАТ "МАКО Холдінг" Олександра Януковича.

"Едельвейс" був акціонером Артемівського заводу ще у 2002 році. Однак тоді це була фірма колись близького до Януковича Едуарда Прутніка. Як відомо, на початку 2000-х років всі активи Прутніка неофіційно були поділені навпіл з Януковичем. Пізніше Прутнік вийшов з цього бінесу, продавши всі активи "сім'ї".

У 2007 році, у часи другого прем’єрства Віктора Януковича, серед власників "Едельвейсу" офіційно з'явилися компанія "Кепітал Білдінг Корпорейшен" та "сімейний юрист" Павло Литовченко, який курує питання "Межигір’я".

Сьогодні ж і "Кепітал Білдінг Корпорейшн", і сам "Едельвейс" контролює особисто старший президентський син Олександр Янукович".

Правда, нельзя сказать, что такой стремительный рост капиталов семьи идет на пользу Виктору Федоровичу в политическом смысле. Сначала в американском конгрессе прозвучало удивление тем фактом, что за год семья Януковича увеличила свое состояние в 18 раз , а затем "ЗН" , сообщило, что "весьма внушительное число представителей Эгмонтской группы (она объединяет финансовые разведки более 120 стран, в том числе и Украины. Ее основное задание — борьба с отмыванием преступных капиталов, в рамках которой члены группы обязаны делиться друг с другом соответствующей информацией) последние несколько месяцев энергично занимаются выявлением по всему миру активов «семьи» Януковича".

Внутри страны, действия Януковича и его перспективы также оцениваются весьма плачевно. Так, народный депутат Михаил Волынец, общаясь с "Газетой по-украински" высказал опасение относительно того, что сохранение нынешней ситуации в Украине может привести к силовому противостоянию. "Коли суди корумповані, контролюються тим же Януковичем, і в 95% випадках виносять необ'єктивні рішення. Коли новий трудовий кодекс намагаються прийняти в значно гіршому змісті, ніж чинний кодекс. Коли люди незахищені, живуть і отримують зарплати найнижчі в Європі. І це при тому, що кількість робочих годин в Україні найвища в Європі. Коли рівень захворюваності туберкульозом, СНІДом один із найвищих у світі. І багато інших негативних речей.

Зрозуміло, що це незадоволення в середині країни передається на міжнародний рівень. Ніхто не хоче в Європі бачити в Україні таку нестабільність, корупцію тощо. Адже це може призвести вже не просто до помаранчевої революції, а й перерости в силове протистояння. Кому це потрібно? Що, Янукович буде відповідати? Він завтра втече разом зі своєю сім'єю, а нам тут жити".
О неутешительном развитии ситуации для Виктора Януковича говорит и бывший член кабинета министров при президенте Ющенко, экс-посол Украины в Республике Беларусь при президенте Януковиче, Роман Безсмертный. Так, в интервью "Главкому" он рассказал, кто держит главу государства "за деликатное место". "На сьогодні тема звільнення Тимошенко стала не умовою Росії, а інструментом в руках Віктора Володимировича Медведчука. Ніколи не вважав Медведчука демоном української політики, бо знаю його як людину з різних боків. Але він зараз добре розуміє, що може реабілітувати себе в очах громадськості в один спосіб, – витягнуши Тимошенко з в’язниці. Для цього він чи не єдиний в Україні має унікальний потрібний інструмент – кумівство «з Кремлем». Ця операція - поворот долі не тільки Медведчука, Тимошенко і Януковича, а й усієї країни. Сьогодні Медведчук дуже міцно тримає за делікатні місця Януковича. Це добре розуміють на Банковій та в Кремлі. Цього не розуміє тільки українська опозиція. Вона стоїть перед колосальним екзаменом – стати нікому не потрібними".

Дело Щербаня. Вторая часть Марлезонского балета

Что ни неделя – то новые обстоятельства и информационные поводы в деле об убийстве Евгения Щербаня. Прошедшие семь дней подарили нам очередной поворот. Как заявил народный депутата Геннадий Москаль, сын покойного бизнесмена, Руслан Щербань, который недавно обвинил Юлию Тимошенко в причастности к убийству своего отца, в феврале этого года, в Донецкой области, убил на охоте 26-летнего жителя Донецка. Об обстоятельствах этого дела, бывший заместитель министра МВД поведал "УНИАН". "Меня интересует одно — был ли Щербань на той охоте в тот день, или нет! Прокуратура Донбасса, Захарченко почему-то молчат об этом. В конце концов, сам Щербань должен был бы об этом что-то сказать, если бы он действительно там не был, а был где-то на Кипре или еще где-то.

Я же сразу сказал, что хотят все повесить на водителя Руслана Щербаня Новикова.

Понятно, что прокуратура “не может установить”, убивал ли он, но был ли он там, - может. На охоту же сам никто не ходит... Этот Дроздов — не местный. Он был из их компании, житель Донецка. С ним произошло приблизительно то же, что и с Кушнаревым — несчастный случай. Я же не говорю, что его умышленно застрелили. Но меня сразу удивило, почему Щербаня нет в оперативной сводке, почему скрыли этот факт. Согласно инструкции, это подпадает в оперативную сводку как резонансное преступление. Обо всем говорят, кроме присутствия там Щербаня. Ну, очень странно".

Теме убийства Щербаня посвящена и статья Николая Обихода в газете «2000». Обиход – в 1995, 1998-2002 гг. – заместитель Генерального прокурора Украины – начальник управления по расследованию особо важных дел ГПУ, бывший куратор следствия по делу Юлии Тимошенко. В своем материале он оппонирует адвокату Дмитрию Поезду, опровергая тезисы его интервью украинским СМИ в апреле этого года. "Адвокат Д. Поезд: "...Никаких доказательств причастности Тимошенко и Лазаренко к заказному убийству Щербаня у прокуратуры нет. Я это говорю со стопроцентной уверенностью. Нет доказательств цепочки прохождения денег от заказчика к Болотских. Он единственный оставшийся в живых из участников этого преступления. И следствие должно доказать, что деньги, которые, если допустить, что перечисляла Тимошенко, попали к Болотских и именно за совершение убийства... Во время досудебного следствия следователи мне показывали копию какой-то платежки. Я сказал — дайте оригинал документа, и на этом все закончилось. Никаких платежных документов, позволяющих сделать вывод, что Тимошенко или Лазаренко перечисляли деньги за убийство Евгения Щербаня, в материалах дела не фигурировало. Это я заявляю со всей откровенностью..."

Давайте вникнем в эту "откровенность"

Во-первых, адвокат не ориентируется даже в деле своего же подзащитного Болотских, иначе бы знал, что тот — не единственный оставшийся в живых участник заказного убийства Щербаня.

Во-вторых, следствием и судом установлено, что Болотских не получал денег, перечисленных заказчиком за убийство Щербаня на счета Мильченко. Но это обстоятельство никак не лишает его статуса исполнителя, непосредственно стрелявшего в Щербаня, и никоим образом не реабилитирует заказчиков убийства.

В-третьих, конкретный ответ на вопрос: фигурируют ли в деле Вадима Болотских упомянутые адвокатом Поездом платежные документы, — дает обвинительный приговор по этому делу Апелляционного суда Луганской области от 16 апреля 2003 года: "...Оплата выполненного заказа на убийство Щербаня Е.А. через банковские счета, распорядителем которых являлся Кириченко П.Н., подтверждается банковскими документами, полученными в порядке международной правовой помощи по ходатайству Генеральной прокуратуры Украины из Антигуа и Барбуда, а именно:

— документами антигуанского банка «European Federal Credit Bank LTD» о перечислении 20 мая 1997 года 500 тысяч и 10 сентября 1997 года 979 тысяч долларов США со счета № 151897 багамской компании "ORPHIN S.A." в этом банке на счет № 120512 Мильченко А. Ф. в этом же банке, а также о перечислении 26 февраля 1998 года 700 тысяч долларов США и 150 тысяч долларов США с этого счета компании "ORPHIN S.A." на личный счет № 124154 жены Мильченко — Снитко Н. А. в этом же банке...
".

Плановый «наезд» на «донецких»?

На минувшей неделе в блого-сфере Интернета, а затем и в некоторых СМИ стала появляться информация о готовящемся «наезде» на вице-премьера Бориса Колесникова. Совпадение это, или часть плана по наезду, но в «Экономической правде» появилась статья, продолжающая выяснять, кто стоит за компанией «Альтком», построившей большую часть объектов будущего Еврочемпионата. Правда, если укладывать этот материал в схему «наезда», то можно говорить, что под каток интриг попадает не только Борис Колесников, но и все близкие к Ринату Ахметову люди.

"Українська правда" проводила кілька розслідувань з метою встановити власників цієї групи компаній, яка чи не найбільше заробила на підготовці до Євро-2012.

Журналістам вдалося з'ясувати лише те, що фіктивним директором британської компанії "Євробалтлімітед", якій належить пакет акцій "Альткому", є кіпрська вчителька йоги.

Коріння ж мажоритарних акціонерів ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком", яке отримувало без тендеру мільярдні замовлення, веде до офшорної країни Беліз, що донедавна називалася Британський Гондурас.

Преса також пов'язувала "Альтком" з відомим регіоналом Володимиром Рибаком. Сам Рибак спростовував свою причетність до цих компаній, а Борис Колесніков казав, що він "без понятия", хто є власником "Альткому".

Однак останні результати досліджень "біографії" керівників та засновників цієї групи ставлять під сумнів такі безапеляційні заяви віце-прем'єра. ЕП вдалося відстежити зв’язки між власниками "Альткому" та близькими партнерами Бориса Колеснікова. Прямі власники "Альткому" губляться у мережі офшорних фірм з різних екзотичних країн. Однак є одна публічна особа, яка має статус співзасновника та генерального директора цієї фінансово-промислової групи. Гельзін є депутатом Донецької облради від Партії регіонів, президентом благодійного фонду "Фонд розвитку футболу в Донецькій області "Олімпік" та президентом донецького ФК "Олімпік". А от персона Ляшка веде саме до Бориса Колеснікова. Він є сином донецького бізнесмена Михайла Ляшка.

Саме В’ячеслав Ляшко разом з Колесніковим та іншими його партнерами володіє частиною товарних знаків, що використовуються головним промисловим активом віце-прем'єра - кондитерською компанією "Конті". Наприклад, промисловим зразком "Коробка для цукерок Еsfero Crema.

Також В’ячеслав Ляшко разом з братом Ріната Ахметова Ігорем та сім'єю покійного віце-президента ФК "Шахтар" Жигана Такташова був співзасновником ТОВ "Укрінком", яке має стосунок до "Фірми "Юг" Колеснікова.

Все це до болю нагадує ситуацію з генпідрядником реконструкції НСК "Олімпійський" "АК Інжинірінг". Ця компанія також без тендеру отримала "хлібне місце" після того, як Колесніков став керувати підготовкою до Євро-2012.

Як відомо, "АК "Інжинірінг" мало партнерські зв’язки з депутатом Донецької міськради Іваном Шакуровим, який раніше працював юристом у тій же "Фірмі "Юг" Бориса Колеснікова. А пізніше навіть був гендиректором ЗАТ "УкрІнвест", яке заснував віце-прем'єр разом зі своєю дружиною.

Водночас тоді Шакуров заявляв, що продав свою частку у спільному з "АК "Інжиніринг" бізнесі.

Колесніков же неодноразово й категорично заперечував свої зв’язки з компаніями, які отримували підряди на Євро-2012. "Я ні прямо, ні через родичів не був і не буду засновником у компаніях, які виконують підряди на Євро-2012, навіть у тих, які возять м'ячики на стадіоні", - казав віце-прем'єр.

Цього разу "Економічна правда" також звернулася до Колеснікова з проханням про коментар щодо зв’язків "Альткому" з його партнерами, однак відповіді поки не отримала.

Це молодий донецький бізнесмен Олександр Тісленко, і саме ця людина має спільний бізнес з партнерами Бориса Колеснікова.

Крім "Альткому", Тісленко також є співзасновником такого собі донецького ТОВ "Сучасна інфраструктура". Ця фірма займається виробництвом продуктів нафтопереробки. Разом з Тісленком нею володіють Владислав Григорович Гельзiн та В'ячеслав Михайлович Ляшко".


Обзор подготовил Виктор Калашников, "ОстроВ"

МАТЕРИАЛЫ ПО ТЕМЕ


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ

ПОСЛЕДНИЕ ВИДЕО

Погода
Погода в Киеве
Погода в Донецке
Погода во Львове
Погода в Симферополе

влажность:

давл.:

ветер:

влажность:

давл.:

ветер:

влажность:

давл.:

ветер:

влажность:

давл.:

ветер: