Табачник, українські дезертири і привид Лозинського в Галичині. Огляд преси

За останній тиждень Галичина потроху звикає до нового уряду. Тим часом, то там, то тут виникають різні чутки, які викликають збурення в суспільстві. Оскільки, найгірша з усіх можливих чуток про землетрус в Карпатах і саме минулого тижня не справдилася, як наслідок - галичани мають тепер більше часу займатися найпопулярнішою народною забавою: ганьбити міністра освіти Дмитра Табачника. Причому, саме зараз триває боротьба за право вважатися першим «відкликувачем» цього одіозного міністра.

Газета «Високий замок» називає найбільш гріх, який вчинив Д. Табачник:

«Він запевнив: тести будуть, але не лише україномовні, а й мовами усіх національних меншин. - Якщо держава фінансувала школи румунські, болгарські, молдавські, російські чи будь-які інші, то їх випускники повинні складати тести на рідній мові, інакше вони відразу будуть поставлені у нерівні умови».

Але тут же газета заспокоює своїх читачів:

«На думку голови комітету з питань науки і освіти Верховної Ради  Володимира Полохала, заява уряду є звичайною спекуляцією і спробою Партії регіонів втілити в життя свій постулат про двомовність в Україні. - Всі учні вивчали українську мову в школі, тобто вони можуть складати тести державною мовою”.

В той же час Івано-Франківська обласна газета «Галичина» вивчає питання щодо ймовірної відміни тестування для учнів:

«Заява віце-прем’єра з гуманітарних питань Володимира Семиноженка про те, що вже цього року у ВНЗ буде знову введено вступні іспити шокувала та схвилювала громадськість. Учні, батьки та вчителі розгублені…

Позиція В. Семиноженка щодо ЗНО така: «Не можна під один гребінець проводити тестування до ВНЗ. Більше того, хіба ЗНО може виступати критерієм оцінки якості знань? При проходженні ЗНО випускникові потрібно демонструвати не здатність до дослідження, роздумів і пошуків відповіді, а здатність швидко відповідати на запитання». І наголосив, що для охочих вступити на контрактну, заочну форму чи отримати дистанційне навчання тести взагалі буде скасовано.

Позиція місцевих чільників освіти зовсім інша. Зокрема, начальник управління освіти і науки ОДА Зінаїда Болюк каже таке:

— Поки що ніяких нормативно-правових актів стосовно відміни ЗНО немає. Є лише висловлювання віце-прем’єра В. Семиноженка. Зокрема він сказав, що тести будуть видозмінювати та вдосконалювати. ЗНО — це не лише тестові завдання, а й творчі або у вигляді задач, це завдання кількох рівнів, тому не можна говорити, що воно не свідчить про обдарування абітурієнтів…

На гербі французьких королів зображено лілію, і там був такий напис: «Не гоже ліліям прясти». Тобто благородні люди не робитимуть оцінку того, чого вони не вивчили до кінця».

Награна «наївність» галичан, як от у випадку з порівнянням теперішнього уряду з французькими роялті, схоже, немає меж. «Львівська газета» повідомляє майже сенсацію про те, що львів’яни очікують від прем’єр-міністра України М.Азарова виділення грошей на… пам’ятник Шухевичу.

«19 березня у Львові має відбутися конкурс проектів пам’ятника Романові Шухевичу. Найімовірніше, монумент зведуть на перехресті вулиць Бандери та генерала Чупринки…

Ще 2007-го було видано Указ Президента Віктора Ющенка про вшанування пам’яті генерала Р. Шухевича з нагоди його 100-річчя. Однак тривалі переговори з Кабінетом Міністрів про виділення коштів на цей монумент так і не увінчалися успіхом. Натомість після завершення проектно-пошукових робіт у Львові планують звернутися до Кабміну, аби той на виконання президент­ського указу виділив гроші на спорудження скульптури».

Мабуть публічно заперечувати ідею встановлення пам’ятників воїнам УПА в Галичині мало хто наважиться, але ось служити в рідній українській армії та щей за настановами українських командирів ОУН/УПА і бути готовими віддати за Соборну своє життя – серед галичан не бракує.

Івано-Франківська газета «Галицький кореспондент» досліджує тему «косарів» від армійської служби:

«Щоб "відкосити" від армії, призовники готові на все - купувати собі медичні довідки, фіктивно одружуватися, ба навіть отримувати строк позбавлення волі (переважно умовний) за ухиляння від призову, як це передбачено Кримінальним кодексом…

В обласному центрі Прикарпаття впродовж уже кількох призовів поспіль ухиляється від служби в армії аж 971 призовник. За армійськими мірками - цілий полк. Міський військовий комісар, підполковник Ігор Сорокопуд назвав таку кількість "косарів" кричущою для такого міста, як Івано-Франківськ… із 2 359 хлопців 1985-92 років народження, які підлягають весняному призову, на медкомісію до міського військкомату з'явився лише 341 юнак…

Чимало призовників для уникнення солдатської муштри до 25 років "кантуються" у різних навчальних закладах: спочатку в технікумі, потім в інституті чи університеті. Кажуть, нині десятки вузів процвітають завдяки тому, що надають можливість студентам пересидіти призовне лихо. Радикальнішим способом вважається одружитися і народити дитину. Або ж піти на фіктивне одруження з жінкою, яка має малих дітей.

Ще один варіант - отримати найнижчий духовний сан в одній із зареєстрованих в Україні релігійних конфесій. При цьому варто пам'ятати, що "косити" просто під релігійного - невигідно, можна загриміти аж на півтора роки альтернативної служби. А от якщо прийти у військкомат у підряснику та з відповідною довідкою від настоятеля церкви, то такому призовникові не пропонуватимуть відбути жодної військової повинності. Духовна особа, за законом, може відмовитися від армійської служби».

Зрештою, тепер стає зрозуміло, чому так багато у нас духівників та студентів різноманітних семінарій, за кількістю яких на душу населення Галичина безперечно веде першість у Європі. А тим часом прості людські душі в Галичині стривожені появою в здешніх краях… своїх Лозинських. Західноукраїнська газета «Експрес» пише:

«Майже 40 гектарів первозданних мисливських угідь у Карпатах в Старосамбірському районі незаконно передано на 49 років двом фірмам, створеним родичами високопоставлених партійних вождів…

- Я знайшов своїх собак на городі. Такого варварства ще не бачив: собак розстріляли в притул. Біля останків тварин валялися гільзи від карабіна, - каже молодий чоловік з села Терло. Кулі розтрощили тіла собак та позносили голови. В Терлі також застрілили чоловіка, який був одним з тих, хто ставив голові сільради питання про відміну рішення про передачу землі новим власникам.

- Думаєте просто так постріляли? То – попередження. Нині собак, а завтра…», - селяни Старосамбірщини стверджують: перші постріли – то лише початок «господарювання» нових панів.

Роботи в селах району немає. Віддалений край. Від голоду й злиднів люди ратуються дарами лісу. В озерах риби наловлять, у лісі – суниць, грибів, чорниць назбирають, продадуть, якесь звіря вполюють – все в хаті копійчина. Але тепер кажуть, що бідарів в ліси-годувальники не пускатимуть.

Мисливські угіддя забрали… й ніхто не питав у людей на те згоди. А хто вони такі, ті задрипанці у кирзових чоботях з порепаними руками. Мають хату і шмат городу – то хай сидять тихо. Будуть рипатися – завтра й хату зі стайню заберуть. А той посадять. Влада у депутатів, а люди – ніхто».

Зрештою, представники депутатської касти роблять, що хочуть, і не лише в Старому Самборі. В Івано-Франківську депутатське подружжя Ліліани та Ореста Симонович вирішило приватизувати собі цілий міський кінотеатр «Княгинин» ( в минулому «Комсомолець»). Газета «Репортер» пише таке:

«Депутата Івано-Франківської міської ради Ліліана Симонович… стала директором народного дому «Княгинин»…

На початку 2006 року міська рада дала в оренду частину цього приміщення підприємцю Оресту Симоновичу (160 із 1140 кв. м). Тут він поставив гральні автомати, відкрив кафе-бар, зробив офіс… виконавши ремонтні роботи на 140 тис. грн., орендар подав на міську раду судовий позов з тим, аби приміщення приватизувати. Рік тому сесія міської ради прийняла перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська, які не підлягають приватизації. До того списку ввійшов і «Княгинин».

Цікаво, що колега Л.Симонович і голова її партійної фракції «Наша Україна» Михайло Івасютин каже: «якщо віддати зараз «Княгинин», то дуже скоро можна очікувати, що там виросте якась житлова багатоповерхівка…дозвіл на цю приватизацію означатиме можливість майбутньої приватизації, наприклад, філармонії чи драмтеатру».

Поки депутати будуть з’ясовувати між собою стосунки, питання про приватизацію скоріше за все буде вирішене в суді на користь бізнесмена. Але ж івано-франківці добре знають, що піддавати сумнівам дії представників правлячої в області партії «Наша Україна» не варто, адже вони тяжко «борються» з донецькими бандитами, а тепер щей з цим «клятим» Табачником.

Тому, якщо хтось приватизує й драмтеатр і «білий дім», то протестів, мабуть не буде, бо нам, на разі, треба займатися міністром освіти: Україна знову в небезпеці!

Василь Хом’як, «ОстроВ».