"Портрет" в дарунок Коломойському від прикарпатського футболу

Успішна гра львівських «Карпат» на міжнародній арені та в чемпіонаті Україна воскресила футбольні пристрасті галичан. Тепер галичани переконалися, що наші хлопці також можуть показувати цікавий футбол. Тож на Прикарпатті згадали буремні часи радянського футболу, коли Івано-Франківський «Спартак» грав впродовж багатьох років у першій союзній лізі і одного разу мало не вийшов у вищу лігу. Щоправда, тепер футбол на Прикарпатті тихо помирає. А івано-франківські футболісти розбрелися по різних клубах, де демонструють не погану гру. Найбільш відомим з них тепер став футболіст львівських «Карпат», вихованець івано-франківського ДЮСШ-3 Ігор Худоб’як.

Що ж трапилося з Івано-Франківською командою, котра впродовж кількох чемпіонатів займає останні місця у першій футбольній лізі?

Свій останній матч прикарпатці провели на кубок України з луганською «Зорею». Гра закінчилася з рахунком 0:1 на користь давніх суперників ще за першою радянської лігою –«Зорею». Хоча експерти прогнозували повний розгром, адже останні ігри команда з Прикарпаття програє на власному полі з рахунками не менше як 0:3.

Сергій Пташник, головний тренер «Прикарпаття», після матчу повідомив журналістів, що ще увечері  на передодні матчу не знав, чи відбудеться гра взагалі. «Тільки завдяки втручанню губернатора ми вийшли на поле. Ситуація сягла критичної точки... За регламентом ми маємо надати супернику для тренування десять м’ячів. Але їх у нас просто немає! Отож перед грою «Зоря» розминалася ігровими м’ячами, а ми – іншими», - каже тренер.

Такий катастрофічний стан футбольного клубу «Прикарпаття» не викликав би особливого занепокоєння, коли б команда грала собі на кошти з бюджету, як це було раніше. Причому, сам М.Вишиванюк ще кілька місяців описував наших футболістів такою фразою: «вони так грають, що краще б їх в тачках по полю возили».

Свого часу депутати міської ради пропонували за ті гроші, які з бюджету виділяються на гру команди, направляти на якість інші статті витрат, а замість футболістів-професіоналів могли б грати… депутатами. При цьому депутати-аматори могли б так само програвати з рахунками 0:7 чи 0:5 в стилі «Прикарпаття».

Однак кілька місяців тому радісна звістка облетіла всі ЗМІ: футбол на «Прикарпатті» буде відроджуватися і за це береться відомий мільярдер Ігор Коломойський.

Голова Івано-Франківської ОДА Михайло Вишиванюк на прес-конференції повідомив громадськість краю, що інвестором івано-франківського футбольного клубу «Прикарпаття» буде фірма «Скорзонера».  Ця фірма відома тим, що у 2001 році вона відкрила туркомплекс «Буковель», а у 2010 році фірма виборола право на концесію Івано-Франківського аеропорту. І ось тепер отримала у власність трибуни стадіону РУХ, на який івано-франківський міський бюджет впродовж 20-ти років витрачав мільйони гривень щорічно на суму понад 30 000 000 гривень. Причому цього року влада й депутати мало не на колінах просили людей Коломойського взяти на себе добудову стадіону та утримання футбольної команди з погашенням боргу клубу в 12 мільйонів гривень."Нашоукраїнець" Олександр Зборовський зауважив: "Це як чемодан без ручки - і нести тяжко, і кинути шкода". Член фракції БЮТ Василь Кричун, підштовхуючи колег до голосування, сказав: "Давайте ставити крапку. А то нас неправильно зрозуміє і місто, і область. Настав час ставити крапку". Та й сам міський голова Віктор Анушкевичус поспішав прийняти рішення. На запитання, які дивіденди отримає місто, відповів: "Давайте поки що не ділити дивіденди!".

За словами директора підприємства «Скорзонера» Олександр Шевченка, компанія,  має намір інвестувати в розвиток футбольного клубу "Прикарпаття" (Івано-Франківськ) 60 млн. грн. до 2014 року.

Однак радість у відродженні прикарпатського футболу тривала не довго. У Коломойського почалися проблеми у бізнесі, почалися перевірки на Буковелі, власники заявили про те, що припиняють інвестиції в туристичну галузь. А футболістам «Прикарпаття» треба виходити на поле і грати календарні ігри. Причому, як виявляється немає у них для цього навіть достатньої кількості м’ячів та добротного футбольного поля. Цікаво, що виїзні матчі «Прикарпаття» програє з дещо «кращими» рахунками 0:1, 1:2, а ось у двома пропустити  менше трьох «сухих» останнім часом не виходить. Виходить, що в гостях, де кращі футбольні поля та умови, наші футболісти проявляють кращу фізичну підготовку.

Доречі, нещодавно напередодні матчу на кубок України з яремчанськими "Карпатами" головний тренер "Волині" В.Кварцяний піддав висміюванню стан футбольних арен на Івано-Франківщині:

«Я вже відправив у Яремче і в Івано-Франківськ своїх людей перевірити стан газону, роздягалень, душу. Виявляється у них нема навіть де помити причинне місце. Проте, мене це не повинно хвилювати. У них там є свої мери-шмери, нехай вони думають. На вулиці XXI століття, а тамтешня влада не може підводами привести і поставити біля стадіону кілька душових кабінок," - сміється тренер Волині.

А ще кілька років тому губернатор Прикарпаття М.Палійчук голосив з усіх трибун, що Івано-Франківськ буде резервним місцем для проведення чемпіонату ЄВРО-2012.

Щоб там не сталося з футболом, а при цьому всьому чомусь згадується анекдот радянських часів. Виїжджає Мойша з СРСР до Ізраїлю, та прихопив з собою тільки портрет Леніна. На радянському кордоні його питають: «Навіщо це вам?». «Та, хочу, щоб діти пам’ятали про великого вождя всіх  трудящих», - каже Мойша. На ізраїльському кордоні навпаки: «Щоб діти та внуки пам’ятали цього страшного губителя мого народу». Тим часом його жінка Сара ще більше здивувалася й запитала навіщо портрет Леніна притащив? А Мойша відказує: «Ленін то тут при чім: ось поглянь краще на раму - 2 кілограми чистого золота, без мита провіз».

Так само й історія з Івано-Франківським футбольним клубом та стадіоном РУХ: разом з командою футбольних невдах мільйонеру вдалося прихопити добрячий шмат землі (1.8 гектара) в найкращому районі міста, в парковій зоні, на якій міський голова В.Анушкевичус, за сумісництвом голова обласної федерації футболу, збирався будувати і сучасний відпочинковий комплекс з універсальним спортивним блоком та п’ятизірковим готелем.

Андрій Мева, «ОстроВ»