Як це, народжувати у прифронтовому місті. Репортаж з Покровського перинатального центру

«Минулого тижня у Покровському пренатальному центрі народилось тринадцять немовлят. Вісім дівчат та п’ять хлопців», – подібні повідомлення з’являються у стрічці місцевих новин кожного понеділка. За сухими цифрами статистики стоїть сумлінна праця лікарів та молодшого персоналу, які незважаючи на прифронтовий статус міста залишились на своїх робочих місцях. Наразі Покровський перинатальний центр – це єдина установа в області, яка працює на усіх рівнях меддопомоги.

«Військові» немовля

Попри війну, у Покровську залишається багато людей, на вулицях можна зустріти чимало жінок з візочками. Це діти війни, які народились за останні два роки. Як це, стати матір’ю, коли в регіоні небезпечно?

Біля ганку перинатального центру припаркований чорний джип. Це автівка завідувача центру, Івана Циганка. Пройшов майже рік, коли ми бачились востаннє, помічаю, що на обличчі лікаря залягли тіні. І це не дивно, бо у центрі він, що називається днює і ночує.

«Мені треба підготуватись до операції, тому доручаю вас старшій медсестрі. Поки пропоную відвідати післяродову палату, але спочатку спитайте у жінок, чи згодні вони розповісти свої історії», – каже пан Іван.

Ми йдемо на другий поверх. На сходах багато горщиків з квітами, у куточку сходового майданчика стоїть красивий торшер з фоамирану. Майже нічого не нагадує про війну, окрім вікон, які закладено мішками з піском.

У палаті четверо людей, біля однієї мами стоїть ліжечко для немовляти. Вона турботливо накриває дитину, яка починає крехтіти. Це пані Юлія, яка мешкає у сусідньому Мирнограді. Родильне відділення у місті наразі не працює, тож вагітні їдуть народжувати до Покровського перинатального центру.

Невидумані історії

«Я народила вдома, швидка трошки не доїхала. Ніхто не очікував, що так вийде, повинна була народжувати десь через два тижні, але малюк вирішив інакше. Роди були стрімкими, води відійшли, а через п’ятнадцять хвилин вже з’явився Давидик. Чоловікові довелось приймати пологи, а пуповину перерізали медики, коли приїхали на виклик», – розповідає пані Юлія.

Жінці дуже пощастило, малюк народився без патологій, відразу почав дихати, залишалось тільки дочекатись машину швидкої та їхати до перинатального центру. З початку нового року Мирноград знаходиться під прицільним вогнем росіян. Кожного дня у місті прильоти. Пані Юлія впевнена, що передчасні пологи викликані стресами. Вона втратила сон, бо вночі очікує на вибухи.

Старшу донечку я народила у 2014 році. Тоді теж була війна, але не така страшна, як зараз. До того ж працювало акушерське відділення до якого п’ять хвилин від дому. Добре, що зараз у Покровську надають всі медичні послуги. Мене не лякає війна, друга дитина – бажана та довгоочікувана. Ми бачимо, що це надовго, тож дітей народжувати треба завжди, – вважає Юлія.

Пані Марія теж щойно народила, але за допомогою кесарева розтину. Сама вона з Маріуполя, разом зі старшим сином пережила жахіття перших місяців окупації. У вересні 2022 року їй вдалось виїхати до Добропілля. Марія втратила все: квартиру біля моря, улюблену роботу на «Азовсталі», стабільне життя. На новому місці зустріла людину, яку покохала. У пари народилась спільна дитина.

Всю вагітність я була на спостереженні у Добропіллі, там працює жіноча консультація. Але народжувати треба у Покровську, бо пологового будинку в нас зараз немає. Є тільки денний стаціонар. На пологи викликають швидку. Коли ситуація неспокійна, можна звернутись за допомогою до поліції, вони приїдуть і відвезуть, якщо треба. В мене теж були стрімкі пологи, але пощастило, що вже лежала тут на підтримці, – говорить Марія.

Доступ до медичних послуг

Нашу бесіду з жінками перериває процедурна медсестра. Вона зайшла, щоб обробити післяопераційні шви у Марії, тож я покидаю палату. У завідувача з’явилось кілька вільних хвилин перед операцією, йду до нього в кабінет, щоб розпитати про роботу Центру.

«Наразі Покровський перинатальний центр єдиний у Донецькій області. Він розрахований на надання допомоги при передвчасних пологах та виходжуванні недоношених немовлят. Також допомагаємо при екстрогенітальних та акушерських патологіях. До складу центра входить жіноча консультація, де працює кабінет планування сім’ї», – коментує Іван Циганок.

Окрім Покровська, за словами лікаря, в області залишилось ще три працюючих пологових будинка: у Костянтинівці, Слов’янську та Селідовому (через кілька днів після цієї розмови він буде зруйнований російською ракетою). Тож, вагітних жінок направляють народжувати до найближчого медзакладу.

 «Ще багато жінок залишаються у так званій сірий зоні, серед них є вагітні. З такими жінками ми проводимо бесіди стосовно виїзду у більш безпечні міста. Але з різних причин вони відмовляються їхати. Тож, доводиться надавати послуги за допомогою виїзних бригад. Саме у таких пацієнток найбільше передчасних пологів та екстрогенітальних патологій, бо вони живуть у постійному стресі», – каже Іван Іванович. 

Нашу бесіду перериває дзвінок мобільного телефону. Колеги звертаються до завідувача за порадою, йдуть складні пологи з неправильним положенням плоду. Пан Іван розпитує всі подробиці та консультує лікарів.

На початку вторгнення був великий відтік персоналу, але згодом ситуація в центрі покращилась. Наразі штат працівників тут укомплектований на 50%. По два лікаря працюють в акушерському та гінекологічному відділенні. Ще п’ять гінекологів у перинатальному центрі та три у жіночій консультації. Враховуючи те, що заклад несе цілодобову ургентну та чергову службу, сюди приїжджають лікарі з інших регіонів, які працюють вахтовим способом.

«Окрім цього у нас працюють мобільні бригади, які щонеділі виїжджають в села. Разом з  гінекологом у спеціалізованому автобусі їдуть терапевт, гастроентеролог та інші лікарі. Автобус обладнаний всім необхідним від оглядового крісла до апарата ЕКГ», – констатує Іван Циганок.Іван Іванович навів статистичні дані: за минулий рік у центрі народилось 667 немовлят, з них 156 малюків з патологіями різних ступенів тяжкості та недоношені.

«Половина дітей з цих 156 могла не вижити, якби вони народились в інших умовах, окрім перинатального центру. Невідомо, як новонароджена дитина з патологіями змогла б перенести дорогу, чи довезли б її до нас живою. Тут, у відповідних умовах, ми можемо вчасно допомогти та врятувати життя», – наголошує Іван Циганок.

Допомога жінкам будь якого віку

Наприкінці бесіди завідувач пропонує мені відвідати кабінет планування сім’ї. Він розташований поруч з Центром, у жіночий консультації, де раніше був пологовий будинок. Попри відсутність ремонту, медична реформа внесла багато змін на краще. Тепер можна здати аналізи, пройти УЗД-обстеження та огляд гінеколога за пару годин в одному місці.

«Ми приймаємо жінок не лише з Покровської громади, до нас звертаються зі всієї області, навіть з населених пунктів Дніпропетровщини. Це вагітні, гінекологічні хворі різних категорій, також працює дитячій гінеколог», – говорить завідувачка консультаційно-поліклінічного відділення Покровського перинатального центру Світлана Пономарьова.

Пані Світлана наголошує, що до вторгнення на обліку стояло біля п’ятисот вагітних жінок щорік. Тепер ця цифра щоразу змінюється. Бо через обстріли багато людей їдуть з регіону. Жінка може стати на облік у Покровську, а потім поїхати у більш безпечне місто.

У кабінеті планування сім’ї можна отримати безплатні контрацептиви: пігулки, чоловічи та жіночі презервативи, внутрішньоматкові спіралі та засоби екстреної контрацепції. Ті жінки, які не хочуть народжувати під час війни, або яким народжувати не можна за станом здоров’я, звертаються сюди по допомогу.

«Зараз певні проблеми мають жінки віком від сорока п’яти років. Через постійні стреси починаються або посилюються клімактеричні розлади. Таким жінкам ми пропонуємо обстеження та призначаємо симптоматичне лікування. Зараз протоколами НСЗУ передбачений широкий спектр безоплатних аналізів», – каже пані Світлана.

Наостанок я вирішила скористатись пропозицією лікарки та пройти обстеження, щоб підтримати своє жіноче здоров’я. Наступного дня візит до гінеколога, збір аналізів та УЗД  зайняли лише годину мого часу. Залишилось дочекатись результатів та отримати призначення за потребою.

В Покровськ все частіше прилітає. Поки готувався репортаж, 27 лютого двома балістичними ракетами було зруйновано школу, розташовану біля перинатального центру. Життя продовжується, але стає все більш важким. І те, що хоча б «жіночі проблеми» можна вирішувати в місті, без важких переїздів у сусідню область в Дніпро, є фактором не тільки фізичного здоров‘я, але й психологічної  стабільності.

Олена Єрмоленко, Покровськ, спеціально для «ОстроВа»

Статті

Світ
23.04.2024
17:26

«Брати приклад із Леніна і змінити, нарешті, внутрішню політику». Російські ЗМІ про Україну

У такий гарний весняний день навіть не хочеться писати про цей цирк виродків під назвою "конгрес США", але кілька важливих тез по суботньому голосуванню все ж таки окреслимо...
Донецьк
22.04.2024
18:04

ВЕЗ і криза довіри. Донецький щоденник

З усього обіцяного раніше вдалося реалізувати лише одне – «приєднання» до РФ. Та й то якось кособоко: начебто всіх обрусили, тобто видали паспорти з курками, але за фактом «руськими» жителі «ДНР» вважаються виключно у своєму зоопарку.
Донбас
21.04.2024
19:30

"Будуть руйнуватися українські міста, територія України все більше ставатиме диким полем". Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Минулого тижня ЗМІ окупованого Донбасу, у повній відповідності до кремлівських методичок, "переживали" за подальшу долю України, раділи відсутності у ЗСУ західної допомоги, а коли палата представників Конгресу США все ж таки проголосувала за...
Всі статті