Вибори під час війни: бути чи не бути

Вибори під час війни – начебто, місія нездійсненна, адже в умовах воєнного стану їх проводити не можна.

"Усі мовчать. Але є настанова готуватися до різних варіантів розвитку подій. Від проведення виборів за графіком до перенесення на кілька років. Але щось нам підказує, що ставки робляться на вибори цього чи наступного року, незалежно від воєнного стану", - розповіло "ОстроВу" джерело у "Слузі народу".

За словами кількох співрозмовників у команді президента та монобільшості, проведення виборів планується відразу після скасування військового стану. Але оскільки зараз невідомо, коли це станеться, активна підготовка до них уже триває.

Крім того, розробляється сценарій, за якого вибори можуть відбутися без скасування воєнного стану.

"Але це вже "план Б". Він на випадок того, якщо активна фаза затягнеться ще мінімум на один рік. Нам невигідно, щоб при конфлікті, що затягнувся, не було виборів. Очевидно, що рейтинги влади будуть падати. Потрібно буде зафіксувати високий рейтинг", - вважає один із членів команди президента.

Український політолог Володимир Фесенко зазначає, що зараз він не бачить підготовки до виборів.

"Розмов багато, але реальної підготовки до виборів немає. У цих розмовах спрацьовує ефект зіпсованого телефону, коли хтось у високих кабінетах думає, як би нам якнайшвидше провести вибори, щоб скористатися високим рейтингом президента. Думки такі є. Але як це зробити - вони не знають, тому далі думок не йдуть... Поки діє воєнний стан, жодних виборів не може бути за визначенням, це заборонено законом", - розповів він "ОстроВу".

Екс-радник Офісу президента Олексій Арестович не є таким категоричним щодо проведення виборів під час війни. Він наводить приклад Ізраїлю.

"Деякі політичні сили, як кажуть, вже розгорнули штаби. І вже на всю бігають, вимірюють з лінійкою. Чого там далеко ходити – Офіс міряє. Але коли вони будуть – невідомо. Я можу висловити деякі міркування щодо цього. Зараз у президента і його політичної сили дуже високий рейтинг довіри. Це військовий рейтинг. Після війни їм згадають все. Взагалі все. Тому за логікою вони повинні проводити (вибори) у той момент, коли у них високий рейтинг, або під час війни, або відразу після. Чи можливо проводити під час війни? Ізраїль проводить 70 років. Прецендент є. Теоретично нічого неможливого немає, можна провести і під час війни", - розповів він в інтерв'ю Олексію Голованову 17 квітня 2023 року.

Для того, щоб провести вибори, потрібне або внесення змін до виборчого законодавства, або скасування воєнного стану .

"І перший, і другий варіанти опрацьовуються. Повірте", - запевняє співрозмовник "ОстроВа" в Офісі президента.

Крім того, неможливо не помітити пожвавлення політичного життя в країні. Опозиційні сили вже шукають свою нішу, де можуть критикувати владу і таким чином нагадати про себе.

"Політика нікуди не поділася, вона спала, а зараз прокидається і готується до фіналу цього етапу війни. Нюхом відчувають, що ось-ось настануть вирішальні часи", - вважає український політолог Вадим Карасьов .

Кому потрібні вибори "якнайшвидше"

У проведенні парламентських виборів "якнайшвидше" зацікавлені багато політичних сил – від влади до опозиції, запевняє співрозмовник "ОстроВа" у Верховній Раді. За його словами, влада хоче закріпити свій високий рейтинг ще на кілька років, а опозиція – наростити свої сили на тлі критики президента та його команди. До того ж не варто забувати про нові політичні сили, які поки що мовчать, але активно готуються увійти в гру.

"Команда президента зацікавлена закріпити свій нинішній високий рейтинг. Зауважте, не наростити, а закріпити. Це дуже важливо. Адже до повномасштабної війни рейтинг президента та "Слуги народу" сильно похитнувся. Соціологи прогнозують те саме після закінчення війни, незалежно від її результату, адже завжди може вийти умовний (або не умовний) Порошенко і сказати: ось Зеленський довів країну до війни, підігравав Путіну, здав Херсон, закликав людей готуватися до шашликів і т. д. Я вже мовчу про сценарій закінчення війни із заморозкою конфлікту. Опозиція на шматки розірве чинну владу: мало того, що допустили війну, так ще й пішли на поступки агресору. В Офісі президента це все чудово розуміють і прораховують", - сказав він .

Співрозмовник "ОстроВа" у команді президента зазначає, що опозиція після року (або навіть кількох місяців) мовчання та відсутності критики чинної влади починає прокидатися .

Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук також каже, що до парламенту повертається політика та популізм.

"Атмосфера в парламенті, в принципі, парламентська. Поступово повертається політика, популізм у всіх його проявах. Іноді складається враження, що деякі депутати впевнені, що у нас все буде добре, тому треба починати готуватися до виборів", - заявив він .

Наприклад, "Європейська солідарність" у команді з екс-соратником Володимиром Зеленським Дмитром Разумковим розгорнули цілу кампанію з критики влади, яка скасувала військовим надбавки у розмірі 30 тисяч гривень на місяць.

Нагадаємо, що раніше Верховна Рада проголосувала за поправку Разумкова про повернення військовослужбовцям доплат, які були скасовані до цього. Але нардеп від "Голосу" Володимир Цабаль заблокував її. Опозиція стала активно "качати" цю тему медійно, звинувачуючи владу в тому, що вона знаходить гроші на дороги та телемарафон, а для військових у тилу – ні. Вони навіть розкритикували позицію Міноборони та Генштабу, які 2 травня попросили Верховну Раду відкласти розгляд ухвали про 30 тисяч для військових.

"Тепер я розповім вам неприємну, але правду. Ви вже дорослі і повинні знати, що відбувається насправді. Слідкуйте за руками. До Ради було внесено постанову про повернення 30 тисяч. "Слуги" випадково проголосували за повернення цих 30 тисяч. Тобто ніякої позиції чи обговорення у них не було. Було розуміння, що "грошей немає на армію", на дороги та на інше – є. На армію немає. Після цього голосування було два варіанти: 1. Блокувати прийняте рішення постановою. 2. Накладати вето через Зеленського. Накладати вето - це політичне самогубство. В ОП вже думають про вибори і це не можна робити через Зе. Тому що рейтинг впаде. Прийняли рішення блокувати постановою. Використовувати Слуг не можна, бо це вдарить по рейтингу. Використали Цабаля з Голосу ", - написав нардеп від "ЄС" Олексій Гончаренко.

Один із нардепів від монобільшості, коментуючи таку активність опозиції, зазначає, що таким чином "команда Порошенка" намагається щосили звернути на себе увагу .

"Вони просто не хочуть, щоб їх забували. Починають істерити. Подивіться на білборди, розклеєні по всьому Києву, з рекламою фонду Порошенка. Що це як не виборча кампанія? Спочатку вони обережно включали режим із критикою, зараз вони набирають обертів, підвищують ставки. Чи хочуть вони зараз вибори – не думаю, можуть програти. Навпаки, вони хочуть затягування виборів, щоб було більше часу та можливості для критики команди президента", - зазначив він .

Український політолог Вадим Карасьов вважає, що нинішня влада поспішає з проведенням виборів з метою закріплення переможних настроїв у суспільстві.

"Вибори будуть. Потрібно буде закріпити перемогу нинішньої влади. Інакше переможний настрій може розвіятись, і на перший план вийдуть економічні та соціальні проблеми", - каже він.

Володимир Фесенко також зазначає, що влада зацікавлена у якнайшвидшому проведенні виборів.

"А опозиція цього боїться. Опозиція чудово розуміє, що, згідно з нинішніми рейтингами, Володимир Зеленський перемагає у першому турі, і якщо вибори до Верховної Ради будуть разом із президентськими, то переможе і президентська партія. Безумовно, це лякає опозицію", - сказав він  у коментарі "ОстроВу".

Водночас Володимир Фесенко скептично ставиться до можливості проведення виборів у 2023 році.

"З ймовірністю 99% у поточному році жодних виборів не буде. Якщо ми говоримо про парламентські вибори у жовтні 2023 року, то виборча кампанія для них має розпочатися наприкінці серпня. Я мало вірю, що до цього терміну війна закінчиться. Тому, у поточному році з великою ймовірністю виборів не буде. А ось ймовірність проведення президентських виборів навесні наступного року є, але це залежить від закінчення війни", - вважає політолог.

За його словами, якщо війна закінчиться наприкінці поточного року, тоді одразу розпочинається виборча кампанія і можливе проведення президентських та парламентських виборів навесні 2023 року .

"Це повністю відповідає інтересам президентської команди", - наголосив він.

"Якщо війна затягнеться, то це не найкращий варіант для президентської команди. Непросто буде зберегти нинішній високий рейтинг. Посилиться втома від війни, погіршиться соціально-економічна ситуація. Тягнути з виборами ніяк не можна, їх бажано провести відразу після завершення війни. Інакше потім будуть зовсім інші настрої, люди будуть у полоні інших проблем", - додав український політолог.

Можливі сценарії

Наразі, за інформацією нашого видання, в Офісі президента розглядаються два варіанти розвитку подій у контексті майбутніх виборів.

Перший – це успішні контрнаступальні операції ЗСУ у 2023 році, скасування військового стану та негайне проведення як президентських, так і парламентських виборів.

"Щойно ситуація з війною вийде на якийсь фінальний відрізок (стане зрозуміло, що ми виходимо на переговори або що війна наближається до кінця), ось тоді дадуть відмашку швидко готувати зміни до виборчого кодексу, щоб одразу після закінчення війни запустити виборчий процес" , – прокоментував політолог Володимир Фесенко.

Другий – в разі затягування активної фази війни, під час якої неможливо скасувати воєнний стан, внесення змін до законодавства та проведення виборів. Один із найімовірніших форматів, який зараз розглядається, це поєднання парламентських та президентських виборів. До речі, цей формат розглядається і під час виборів після скасування військового стану.

"Це можна красиво "продати". Це дешевше, швидше, безпечніше. Люди зрозуміють такий формат. Президенту та його команді це також вигідно. За збереження нинішніх рейтингів Володимира Зеленського це акумулюється на парламентську партію. Вже зараз політтехнологи опрацьовують цей сценарій і готують закриті виміри" Такої історії. У такому разі найбільш імовірна дата проведення – це весна 2024 року", - розповів один з нардепів.

Він також звертає увагу, що владі невигідно проводити чергові парламентські вибори восени 2023 року.

"Набагато краще провести спочатку президентські вибори, а потім уже на хвилі успіху Володимира Зеленського і парламентські. Ще краще їх об'єднати. Не варто забувати, що ще до повномасштабної війни команда президента шукала шляхи, як змінити черговість виборів. З політтехнологічної точки зору це найоптимальніший. варіант", - зазначив співрозмовник.

Вадим Карасьов також вважає, що можливе проведення одночасно президентських та парламентських виборів.

"Скасовується військовий стан, два місяці на виборчу кампанію та вибори", - вважає він.

Але є й інший варіант, а саме проведення виборів без скасування воєнного стану.

Нагадаємо, що згідно зі ст. 19 Закону України "Про правовий режим військового стану", в умовах військового стану забороняється проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.

Але закон можна змінити та провести вибори. Такий сценарій, за інформацією "ОстроВа", можливий за тривалого затягування війни.

Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук у своєму останньому інтерв'ю говорить про те, що вибори відбудуться після закінчення військового стану, але при цьому мимохіть згадує про альтернативний сценарій.

"Питання виборів регулюється Конституцією, Виборчим кодексом та низкою інших законодавчих актів. У Законі "Про правовий режим військового стану" зазначається, що під час військового стану вибори не проводяться. Це абсолютно логічно, тому що неможливо забезпечити участь усіх громадян у виборах, неможливо забезпечити реалізацію як активного, так і пасивного виборчого права. Думаю, що вибори відбудуться відразу після припинення військового стану, інакше потрібно змінювати закон, але знову-таки я дуже сумніваюся, що зараз буде можливість провести в Україні якісні, законні вибори, результатам яких довірятиме суспільство", - сказав він в інтерв'ю "Укрінформу" наприкінці квітня.

За словами політолога Володимира Фесенка, зміни до Виборчого кодексу потрібно буде вносити навіть у разі проведення виборів після закінчення воєнного стану.

Є ще одна принципова умова – це внесення змін до виборчого законодавства. У нинішній ситуації, коли у нас не менше чверті населення змінило своє місце проживання, у тому числі за межами України, виникає питання – як організувати виборчий процес. У тому вигляді, в якому наша виборча система існувала до початку великої війни і зараз, вона не готова до проведення виборів із такою кількістю наших громадян за кордоном", - вважає він.

Електронне голосування теоретично може виправити цю ситуацію, але для цього також потрібні зміни до законодавства.

"У законі потрібно визначити, як рахувати голоси, як контролювати безпеку, якою буде процедура таємниці голосування і так далі. Відповідей на ці запитання поки що немає. Пропонується також голосування поштою, як це робиться в США та інших країнах. Але для цього потрібні зміни у закон. Коли у нас ухвалять ці зміни, тоді я скажу, що підготовка до виборів почалася", - сказав він "ОстроВу".

За інформацією "ОстроВа", питання онлайн-голосування активно опрацьовується та готується.

"Голосування через "Дію" вирішує одразу кілька проблем. По-перше, це безпечно. По-друге, українці зможуть проголосувати, перебуваючи за кордоном. По-третє, це дешевше. Міністерство цифрової трансформації готує різні варіанти, як можна провести голосування онлайн "Не випадково міністр Михайло Федоров нещодавно отримав підвищення і став уже віце-прем'єром. З цієї ж причини жодних повісток через "Дію" не буде", - розповіло "ОстроВу" джерело в оточенні президента .

Статті

Донбас
21.07.2024
15:16

Фантазії на тему відновлення розореного регіону. Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Минулого тижня головним ньюсмейкером виступав ватажок «ДНР» Денис Пушилін. В інтерв'ю донецькій редакції одного з російських телевізійних каналів він у найкращих традиціях фінансових пірамід щедро обіцяв жителям «республіки» нові, сучасні міста,...
Країна
20.07.2024
10:00

Приватизація-2024: у пошуках "меншого зла"

Важливо наголосити на тенденції: стрімке падіння капіталізації українських держактивів. Наприклад – Одеський припортовий завод (ОПЗ), колись великий виробник мінеральних добрив.
Донецьк
19.07.2024
10:20

Донеччан не пускають додому. Донецький щоденник

...З жовтня минулого року потрапити додому людям із донецькою пропискою та українським паспортом – це як виграти у лотерею. Пощастить – не пощастить.
Всі статті