Вижити в окупації
Прифронтовий Донбас
Корисно переселенцям
Міністерство освіти і науки України оприлюднило порядок вступу до закладів вищої освіти на 2026 рік. У ньому оновлено правила для абітурієнтів з окупованих територій — із урахуванням попередніх проблем, та спробою розширити доступ до освіти. Водночас системні труднощі — передусім із документами та доступом до процедур — залишаються і продовжують визначати реальні можливості вступників.
Цього року для абітурієнтів з окупованих територій та зон активних бойових дій передбачено окремий механізм вступу. За словами юристки "Донбас СОС" Тайї Аврам, вони можуть претендувати на спеціальні бюджетні місця за квотою і складати внутрішні іспити або проходити співбесіду замість НМТ. Крім того, навіть за відсутності українських документів — паспорта чи шкільного атестата — вступ залишається можливим завдяки передбаченим державою спрощеним процедурам.
"Міністерство освіти частково врахувало помилки та труднощі минулого року. Завдяки цьому окремі норми виписані чіткіше, що має запобігти конфліктним ситуаціям і проявам дискримінації.
Разом з тим незмінними залишаються правила, що вступати можна без українського паспорта, освітнього документу та НМТ", - зазначила вона "ОстроВу".
Основні правила
Вступна кампанія для абітурієнтів з окупованих територій і надалі проходить у спрощеному форматі через освітні центри "Крим-Україна" та "Донбас-Україна", які функціонують при українських університетах. Абітурієнт може звернутися до будь-якого з них — прив’язки до конкретного регіону немає. Перелік центрів буде оприлюднений на сайті Міністерства освіти. Якщо виникають сумніви, варто уточнювати в обраному університеті, чи працює там такий центр. Вступна кампанія триватиме з 1 червня до 30 вересня.
"Загалом вступ починається зі звернення до освітнього центру при обраному університеті — це можна зробити електронною поштою або через месенджери. Процедура залишається незмінною, однак варто не зволікати. З одного боку, через нестабільний доступ до інтернету на тимчасово окупованих територіях, з іншого — через те, що університети не завжди оперативно відповідають. У результаті ці фактори накладаються і процес затягується", - наголосила Тайя Аврам.
Документи можна подати дистанційно — на електронну пошту обраного освітнього центру:
1) заява (освітній центр надасть зразок);
2) сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) або національного мультипредметного тесту (НМТ) за бажанням;
3) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності);
4) паспорт громадянина України або свідоцтво про народження (свідоцтво про народження можна подавати як неповнолітнім абітурієнтам, так і повнолітнім, які не мають паспорта громадянина України);
5) 4 кольорові фото 3х4;
6) документ про освіту державного зразка та додаток до нього (за наявності);
7) довідка про успішне проходження річного оцінювання та державної підсумкової атестації уповноваженого закладу загальної середньої освіти в рік вступу (за відсутності документа про освіту державного зразка та додатка до нього). Довідка є підставою для участі в конкурсі без подання сертифікатів ЗНО або НМТ.
8) ідентифікаційний код (за наявності).
Окремо потрібно підтвердити місце проживання на тимчасово окупованій території або в зоні активних бойових дій. Найпростіший варіант — відповідна відмітка у паспорті. Якщо її немає, підтвердження може здійснюватися за допомогою інших документів: зокрема, тих, що містять дані про місце проживання, довідок про реєстрацію або документів батьків, у яких зазначено проживання на відповідних територіях.
"Відсутність шкільного атестата не є перешкодою. Його можна отримати через освітній центр: абітурієнта скеровують до уповноваженої школи, де потрібно скласти два іспити — з історії України та української мови. Якщо людина перебуває за кордоном, це можна зробити дистанційно. Так само врегульовано питання документів. Якщо немає українського паспорта, можна подати свідоцтво про народження. Якщо ж і його немає (наприклад, втрачено), допускається витяг із державного реєстру актів цивільного стану, який підтверджує факт народження, з подальшим наданням документа", - пояснила Тайя Аврам.
Щодо бюджетних місць, то у 2026 році зберігається механізм спеціальної квоти-2. Для відносно безпечних регіонів (зокрема Київської, Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської областей) передбачено квоту у розмірі 10% від загального обсягу бюджетних місць, але не менше одного місця. Водночас у більш небезпечних регіонах — таких як Запорізька, Миколаївська, Сумська, Харківська, Чернігівська області — ця квота може сягати до 40%.
Вступники з окупації та території активних бойових дій, які перемістилися після 1 жовтня 2025 року або перебувають на них на момент вступу, можуть вступати за квотою-2 як за результатами НМТ, так і за результатами вступних випробувань (співбесіди) в обраному університеті (вступник самостійно обирає, за якими результатами вступати).
Разом з тим вступники, які перемістилися з окупації або території ведення активних бойових дій до 1 жовтня 2025 року, також можуть претендувати на квоту, але виключно за результатами НМТ.
У "Донбас СОС" наголошують, якщо вступник не проходить на бюджет за квотою-2, він може вступити на контракт і подати заяву на ім’я ректора або декана з проханням про переведення на бюджет. У такому разі питання розглядається комісією, і за наявності можливості може бути виділене додаткове місце. Однак варто розуміти, що гарантії переведення немає — це залежить від наявності вільних бюджетних місць (наприклад, якщо хтось із зарахованих відмовиться).
Окремо важливо дотриматися строків подання заяв. Вступники з тимчасово окупованих територій можуть подавати документи на вступ з 1 липня 2026 року. Для вступу на бюджет за квотою-2 Тайя Аврам радить подавати документи до 8 липня, бо безпосередньо вступні випробування (співбесіди) для вступу на бюджет за квотою відбуватимуться з 8 по 19 липня.
"Це досить стислі терміни, які потрібно враховувати", - звертає на увагу юристка.
Водночас для контрактної форми з можливістю подальшого переведення на бюджет кінцевий термін подання заяв — 23 вересня 2026 року.
Щодо додаткових можливостей, вступники з окупованих територій можуть розраховувати на соціальну стипендію, якщо не отримують академічну. Для неповнолітніх, які вже виїхали, передбачені пільги на проживання в гуртожитку — за умови, що вони не отримують виплати як внутрішньо переміщені особи. Для повнолітніх осіб рішення про знижку на проживання університет ухвалює самостійно, але вона не може перевищувати 50% вартості.
"Також передбачена державна "підйомна" допомога у розмірі 50 тисяч гривень для молоді з ТОТ до 23 років. Однак отримати її можна лише після оформлення повного пакета документів — паспорта, податкового номера тощо. Тобто це не швидка підтримка "на старті", а допомога, яка надається вже після завершення бюрократичних процедур", - зазначила юристка "Донбас СОС".
Для вступників, які на момент вступу перебувають на окупованих територіях, передбачено додаткові спрощення. Зокрема, вони можуть складати вступні іспити або проходити співбесіду дистанційно, без необхідності особистої присутності в університеті. Крім того, договір про навчання дозволяється укласти вже після початку навчання — протягом шести місяців, а у разі наявності поважних причин цей термін можуть продовжити ще на пів року.
Якщо ж людина вже виїхала, вона має особисто з’явитися до університету.
Зміни
Перш за все, цього року абітурієнти отримали можливість самостійно обирати зручний формат вступу, зокрема – складати національний мультипредметний тест або ж проходити вступні іспити безпосередньо в університеті
"Торік виникала проблема зі вступниками з тимчасово окупованих територій. Тих, хто реєструвався на національний мультипредметний тест, навіть якщо вони його склали погано, деякі університети не хотіли допускати до внутрішніх іспитів. Хоча законодавство давало їм право обирати формат вступу, їм фактично казали: "Ви здавали НМТ – отже, вступайте тільки за його результатами". Цього року це питання врегулювали. Чітко прописано, що вступники можуть обирати — подавати результати НМТ або складати іспити в університеті, і використовувати той результат, який є вищим", - розповіла "ОстроВу" юристка-аналітикиня "Донбас СОС" Тайя Аврам.
Ще одна важлива зміна стосується дати виїзду з тимчасово окупованих територій або районів активних бойових дій, адже саме вона визначає, чи може вступник скористатися спрощеною процедурою вступу за квотою-2, зокрема, без обов’язкового складання НМТ.
"Якщо раніше спрощені умови поширювалися на тих, хто виїхав з окупації після 1 січня року вступу, то тепер цю межу змістили на три місяці. У 2026 році йдеться про тих, хто перебуває на тимчасово окупованих територіях або виїхав після 1 жовтня 2025 року. Таким чином закрили "прогалину", яка виникала між завершенням попередньої вступної кампанії та початком нової", - сказала юристка.
Також цього року врахували ситуацію з іспитами, коли університети не хотіли перезараховувати бали зі шкільного атестата з української мови та історії України як результати вступних випробувань. Тепер це чітко прописано: такі бали можуть бути перезараховані.
"Якщо університет їх зараховує, вступнику потрібно складати лише математику та один предмет на вибір. Це може бути іноземна мова, географія, біологія, фізика, хімія або українська література. Якщо ж заклад освіти не здійснює перезарахування (а це його право, а не обов’язок), тоді доведеться складати чотири іспити: ті самі предмети плюс українську мову та історію України", - пояснила Тайя Аврам.
Серед нововведень цьогоріч — зміни щодо строків укладання договору. Якщо торік вступники з окупованих територій мали шість місяців (на бюджет) або три місяці (на контракт), то тепер для тих, хто перебуває в окупації, встановлено єдиний термін — шість місяців із можливістю продовження ще на шість місяців у разі поважних причин. Фактично йдеться про можливість оформити документи протягом року.
"Натомість для тих, хто вже виїхав з окупованих територій, діють загальні строки укладання договорів — такі самі, як для інших вступників. Це створює додаткові труднощі, адже на практиці оформлення документів, зокрема паспорта, може тривати значно довше, ніж передбачено формально", - зазначила юристка "Донбас СОС".
Проблеми
Проблема з документами залишається однією з ключових, каже Тайя Аврам. Через тривалу окупацію багато людей втратили свідоцтва про народження або інші документи, а частина навіть не знає, як отримати витяг із реєстру про факт народження. Торік у вирішенні цих питань активно допомагав Офіс омбудсмена, і очікується, що цього року ситуація повториться.
Окрема складність — отримання посвідчення особи на повернення в Україну (так званого "білого паспорта"). Через втрату або знищення реєстрів на окупованих територіях дані про людей можуть бути відсутні в українських базах, що унеможливлює оформлення цього документа. Саме це часто стає причиною, чому людина не може вчасно укласти договір із закладом освіти.
Не менш складною є процедура отримання паспорта громадянина України. Для цього необхідно підтвердити особу та зв’язки з родичами, що іноді потребує залучення свідків або додаткових документів. У деяких випадках знайти такі підтвердження вкрай складно.
Проблеми виникають і з оформленням податкового номера (РНОКПП), адже його можна отримати лише після оформлення паспорта.
Серед важливих документів також є довідка, яку видають під час проходження гуманітарного коридору. Вона підтверджує факт виїзду з окупованої території, і торік університети використовували її як один із доказів для застосування спрощених умов вступу.
"Ми прогнозуємо, що цього року цей документ також залишатиметься затребуваним. Водночас практика показує, що не всі отримують відповідну довідку під час проходження гуманітарного коридору. Якщо її не видали, можна звернутися до офісу Уповноваженого з прав людини — там допомагають із її оформленням", - зазначила юристка "Донбас СОС".
Складною залишається ситуація для тих, хто народився в окупації і взагалі не має українського свідоцтва про народження.
Процедура фактично не змінилася: спочатку потрібно виїхати на підконтрольну територію, звернутися до органів реєстрації актів цивільного стану, отримати відмову, після чого йти до суду. І вже на підставі рішення суду повторно звертатися до РАЦС для отримання свідоцтва.
"Ми давно наполягаємо на запровадженні адміністративної процедури, яка б спростила цей процес. Людина не повинна проходити кілька кіл бюрократії. Достатньо одного звернення, після якого всі необхідні дії мали б здійснюватися між органами влади без додаткового навантаження на заявника. Водночас у складних випадках судовий механізм, безумовно, має залишатися", - вважає Тайя Аврам.
Крім того, серед найпоширеніших питань, з якими звертаються вступники на "гарячу лінію", — ситуація з атестатом. Зокрема, існує хибна практика, коли окремі освітні центри або університети вимагають документи, видані окупаційною владою. Це неправомірно, адже Україна їх не визнає. Вступ можливий і без таких документів — через передбачені державою механізми.
Також багато запитань стосується строків подачі документів на вступ, адже вони досить стислі, а університети суворо їх дотримуються. Крім того, вони досі не враховують особливості тих, хто поступає з окупованих територій.
"У підсумку, попри окремі позитивні зміни, держава могла б робити більше. Так, певні рішення — наприклад, зміщення дат для спрощеного вступу — є кроком уперед. Але ключові проблеми, зокрема отримання посвідчення особи на повернення в Україну, залишаються невирішеними. Складається ситуація, коли формально існують і "спрощена процедура", і фінансова підтримка, але на практиці все впирається в складні й тривалі процеси оформлення документів. Навіть отримання тієї ж "підйомної" допомоги можливе лише після проходження всіх етапів, які можуть затягуватися на місяці.
З огляду на тривалість окупації, вже найближчими роками з’являтимуться вступники, які ніколи не мали українських документів. Водночас системної підготовки до цієї ситуації наразі не видно. Потрібна окрема державна політика — від моменту виїзду таких дітей і молоді до їхньої повної реінтеграції в український освітній і соціальний простір. Раніше існували реінтеграційні курси при Міністерстві реінтеграції з додатковою підтримкою та адаптаційними програмами. Такі ініціативи варто відновлювати і розвивати", - підкреслила юристка-аналітикиня "Донбас СОС" Тайя Аврам.
Корисні контакти
За консультаціями з питань доступу до освіти можна звертатися до:
7, Представництва Президента України в АР Крим 0800-50-21-92, 067-547-65-75 (WhatsApp/Viber), [email protected]
Ви можете обрати мову, якою в подальшому контент сайту буде відкриватися за замовчуванням, або змінити мову в панелі навігації сайту
