"Трамп хоче, щоб Конгрес ухвалив рішення про допомогу Україні". Огляд західних медіа

У суботу Палата представників США, імовірно, голосуватиме за чотири законопроєкти, які розколюють демократів і республіканців, один з них – про військову допомогу Україні. Ті з законопроєктів, які пройдуть голосування, об’єднають і подадуть на голосування в Сенат, який у жовтні вже проголосував за частково аналогічний законопроєкт, що його згодом заморозили в Палаті представників. Досі було відомо, що спікер Палати Майкл Джонсон готує альтернативний документ, який мав би задовольнити і демократів, і, найголовніше, його однопартійців-республіканців – деякі з них весь цей час погрожують Джонсону відставкою в разі винесення на голосування військової допомоги Україні.

Як розповів кореспондент The Washington Post, "Джонсон намагається знайти компроміс. Розділення законопроектів на окремі голосування дозволяє антиукраїнським республіканцям голосувати проти цього фінансування, а прогресивним демократам – проти фінансування Ізраїлю, але обидва законопроекти все одно можуть пройти. Цей компроміс, однак, не задовольнив ультраправих членів фракції Джонсона, які у вівторок наблизилися до того, щоб домогтися голосування за його відставку з посади спікера. Йому, імовірно, буде потрібна підтримка демократів, щоб ухвалити закон і врятувати свою посаду".

"Джерела в Конгресі від Республіканської партії повідомили мені, що до нападу Ірану на Ізраїль Джонсон схилявся до того, щоб ухвалити весь пакет допомоги одним голосуванням, що було б набагато простіше, – пояснив журналіст. – Але починаючи з обіду суботи, Джонсон і його співробітники почали отримувати дзвінки і повідомлення від ультраправих антиукраїнських законодавців, які закликали його ухвалити тільки допомогу Ізраїлю, а допомогу Україні знову відкласти. "Це не має нічого спільного із захистом Ізраїлю, ці хлопці просто були раді отримати новий привід виступити проти допомоги Україні, і вхопилися за нього", – сказав мені високопоставлений помічник конгресмена від Республіканської партії".

"У неділю ці законодавці від MAGA (абревіатура "Make America great again", "Зроби Америку знову великою" – передвиборчого слогану Дональда Трампа у 2016 році, якою зараз позначають його ультраправих прихильників-республіканців. – "ОстроВ") публічно заявили про свої намагання відкласти допомогу Україні. Депутатка Марджорі Тейлор Грін, яка виступає проти будь-якої допомоги Україні, написала в мережі X: "Це антисемітизм – ставити допомогу Ізраїлю в залежність від фінансування українських нацистів". Метт Гетц написав на X: "Якщо ми відправимо мільярди в Україну через цю іранську атаку, терористи переможуть". У цих заявах є багато невірного. Спільне ухвалення законопроектів не означає "обумовлювати" допомогу Ізраїлю – і це не було б "антисемітизмом", якби це й було б так. Президент України Володимир Зеленський – єврей, а не нацист. А Гетц, схоже, не усвідомлює, що іранці також допомагають Росії нападати на Україну", – наголосили у The Washington Post.

Автор тексту також звернув увагу, що "Грін і Гетц також розходяться тепер в думках з колишнім президентом Дональдом Трампом, який під час візиту Джонсона до Мар-а-Лаго минулого тижня виступив за збільшення допомоги Україні (хоча він хоче, щоб її надали у вигляді кредитів). Трамп хоче, щоб Конгрес ухвалив рішення про допомогу Україні, тому що бачить у цьому свій особистий інтерес, сказав мені сенатор Ліндсі Грем з Республіканської партії. Якщо Трамп повернеться на посаду і спробує проштовхнути мирну угоду між Росією і Україною, йому потрібно, щоб Україна мала сильну військову позицію. "Президент Трамп розуміє, що якщо Україна укладе угоду з позиції слабкості, це лише спровокує нове вторгнення і привабить Китай", – сказав Грем".

Грем був одним із тих, хто доклали чимало зусиль, переконуючи Дональда Трампа, який має величезний вплив у Республіканській партії, змінити думку щодо допомоги Україні. Відомо також, що днями Трампа в його резиденції відвідав президент Польщі Анджей Дуда: про деталі їх розмови нічого не відомо, але українська тема, очевидно, піднімалася. До того ж прем’єр-міністри Японії і Британії працювали нам тим, щоб чи то підштовхнути, чи то підбадьорити Джонсона винести таки на голосування законопроєкт про військову допомогу Україні.

"У четвер прем'єр-міністр Японії Фуміо Кішіда лобіював Джонсона у спільному зверненні до обох палат Конгресу. "Без підтримки США, як довго ще надії України будуть падати під натиском Москви?" – Сказав Кішіда. Депутат Карлос Гіменес (штат Флорида), республіканський оборонний яструб, який підтримує допомогу Україні, сказав, що уважно стежив за мовою тіла Джонсона під час виступу Кішіди, і його обнадіяло, що Джонсон вставав і аплодував під час певних реплік. "Я вірю, що спікер зробить правильну річ", – сказав він. Конгресмен Дон Бейкон (штат Небраска) сказав спікеру, що якщо він втратить роботу за винесення на обговорення питання про допомогу Україні, він принаймні знатиме, що постраждав за правильну справу, і що історія запам'ятає його за це", – розповіли у The Wall Street Journal.

У WSJ додали, що "демократи також підштовхують Джонсона щодо України. "Я щойно сказав йому, власне, що для нас надзвичайно важливо отримати голосування з цього питання... І він прислухався, – сказав депутат Грегорі Мікс з Нью-Йорка, провідний демократ у Комітеті закордонних справ.  – Я маю на увазі, я знаю, що він в скрутному становищі". Мікс сказав, що Джонсон має прийняти рішення "Чемберлена-Черчилля", маючи на увазі британських прем'єр-міністрів часів Другої світової війни. "Думаю, що саме на цьому етапі ми зараз знаходимося"".

"Міністр закордонних справ Британії Девід Кемерон нещодавно закликав європейських союзників активізувати свої лобістські зусилля. "Нам потрібно сісти за телефони або, як у моєму випадку, особисто зустрітися зі спікером Джонсоном у Палаті представників, щоб протягнути цей додаток", – сказав він. Але коли Кемерон прибув до Вашингтона, його помічники отримали повідомлення, що Джонсон дуже зайнятий. Замість того, щоб зустрітися, Кемерон обмінявся з Джонсоном текстовими повідомленнями".

"Щоб зупинити Путіна від зазіхань на наших союзників у НАТО"

Боротьба між прихильниками і противниками надання військової допомоги Україні точиться цими днями прямо на сторінках провідних американських видань. Так, наприклад, республіканець Джеймс Венс у колонці для The New York Times  написав, що не голосуватиме за продовження будь-якої допомоги Україні. Аргументи Венса – дикі, але не дивні. За його словами, Україні потрібно більше солдатів, ніж вона могла би мобілізувати навіть за найбільш жорстких умов, і більше зброї, ніж США могли би надати. За логікою Венса, постачання Україні значно меншої кількості снарядів, ніж вона потребує, "дорого обійдеться американським платникам податків, при цьому даючи неприємно знайомий результат: провал за кордоном".

Також Венс назвав постачання зброї і боєприпасів Україні "пролонгацією кривавої і жахливої війни", але не поділився з читачами думками про те, як виглядатиме її завершення перемогою Росії. Натомість, республіканець стверджував, що, при тому, що населення Росії "майже в чотири рази" більше за українське, в Україні "сотні тисяч чоловіків призовного віку вже втекли з країни", мобілізація відбувається примусово і українці не хочуть воювати. Завершував Венс свій текст ідеєю, що Україна має переходити в оборону, але підтримувати її в обороні мають європейські країни, оскільки "тягар військової підтримки досі найтяжче лежав на Сполучених Штатах". На його думку, "обравши оборонну стратегію, Україна може зберегти свою дорогоцінну військову силу, зупинити кровопролиття і отримати час для початку переговорів".

Натомість інший республіканець-конгресмен, Чак Едвардс від Північної Кароліни, підтримує військову допомогу Україні, як і більшість його виборців, розповів він в інтерв’ю The New York Times: "Я опитав людей у моєму окрузі. І вони, три до одного, за те, щоб допомагати Україні. Ті нечисленні, хто проти, – я не думаю, що вони повністю проти допомоги, але вони наполягають, що ми повинні приділяти стільки ж уваги тому, що відбувається тут, в Америці. Нам потрібно захистити наші власні кордони, нам потрібно звернути увагу на боргове навантаження, яке ми маємо зараз в Америці. Тож я не думаю, що вони категорично проти. Вони просто наполягають на тому, щоб ми також вирішували наші власні проблеми – і вони мають рацію. Я вірю, що ми все ще можемо продовжувати робити і те, і інше. Джо Байдену абсолютно необхідно скасувати 64 виконавчі рішення, які він прийняв і які послабили наш кордон і сприяли його відкриттю. Це можна розглядати як окреме питання".

Агітувати противників допомоги України і тих, хто сумніваються, довелося днями навіть президенту США Джо Байдену, що найкрасномовніше свідчить про серйозність моменту. Аргументи Байдена зрозумілі, про це йдеться республіканцям і їх виборцям, але українцям читати їх важко, бо вони – зовсім не про їхні долі і життя, віддані за цінності свободи і демократії, спільні нібито і для американців. "Якщо Росія переможе, війська Путіна наблизяться до наших союзників по Організації Північноатлантичного договору ближче, ніж будь-коли. "Напад на одного – це напад на всіх" означає, що якщо Путін нападе на союзника по НАТО, ми прийдемо йому на допомогу – так само, як наші союзники по НАТО допомогли нам після терактів 11 вересня, – переконував Байден у колонці на сайті The Wall Street Journal. – Ми повинні посилити підтримку України зараз, щоб зупинити Путіна від зазіхань на наших союзників у НАТО і гарантувати, що він не втягне американські війська у майбутню війну в Європі".

Президент США також наголосив, що "якщо Конгрес ухвалить військову допомогу Україні й Ізраїлю, ми не будемо виписувати порожні чеки. Ми надішлемо військове обладнання з наших власних запасів, а потім використаємо гроші, дозволені Конгресом, для поповнення цих запасів, шляхом закупівлі в американських постачальників. Це включає ракети Patriot, вироблені в Арізоні, ракети Javelin, вироблені в Алабамі, і артилерійські снаряди, вироблені в Пенсильванії, Огайо і Техасі. Ми будемо інвестувати в американську промислову базу, купувати американську продукцію, вироблену американськими робітниками, підтримувати робочі місця в майже 40 штатах і зміцнювати нашу власну національну безпеку. Ми допомагатимемо нашим друзям, допомагаючи собі".

"Найближчими місяцями хід війни може рішуче переломитися на користь Росії"

Багато західних видань звернули увагу, що українців жорстоко вразила і образила різниця у діях союзників щодо захисту Ізраїлю і України. Коли кілька днів тому Іран здійснив масовану атаку ракет і безпілотників на Ізраїль, більшість із них перехопили в повітрі ще до того, як ті потрапили у ізраїльський повітряний простір. У перехопленні брали участь, зокрема, американці і британці, в той час як Україна, якій набагато важче відбивати такі самі атаки Росії через велику територію і брак систем протиповітряної оборони і снарядів для них, так і не змогла випросити у них участі у захисті її повітряного простору.

У The Wall Street Journal розповіли, що "представники адміністрації заявили, що їхній підхід до України і Росії є належним з огляду на ризик ескалації. США і їхні союзники в Організації Північноатлантичного договору в перші дні війни опиралися українським закликам до створення безпольотної зони, посилаючись на логістичні проблеми і ризик прямого конфлікту з російською армією. Відтоді побоювання ескалації також утримують США і союзників від надання Україні іншого озброєння, яке, за словами Києва, необхідне йому для боротьби з більшим сусідом, зокрема, ракет дальнього радіусу дії".

"Нещодавні затримки з наданням допомоги з боку США підбадьорили Росію, яка вириває територію у гірше озброєних і виснажених українських військ на сході країни, – зазначили в американському виданні. – Тим часом, США докоряють Україні за використання безпілотників дальнього радіусу дії власної розробки для ударів по цілях глибоко на території Росії. Замість того, щоб допомогти Україні створити таку мережу протиповітряної оборони, яку має Ізраїль, Захід надав Києву суміш техніки, яка протягом багатьох місяців послаблювала російські атаки. Але запаси перехоплювачів протиповітряної оборони країни виснажуються через посилення російської кампанії ударів по електростанціях і інших об'єктах цивільної інфраструктури".

"Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну понад два роки тому деякі прихильники Києва запропонували модель західних оборонних відносин на кшталт ізраїльської, але ця ідея не просунулася – частково через те, що передбачала б певний рівень віддачі, якого поки що не продемонструвала жодна велика західна держава. Політика адміністрації Байдена щодо України протягом останніх двох років формувалася під впливом побоювань, що президент Росії Владімір Путін може вдатися до ядерної зброї або інших видів зброї масового знищення, якщо США або інші члени НАТО нададуть Києву засоби для нанесення серйозної шкоди російським військам або самій країні. Путін припускав, що може вдатися до ядерної зброї у цій війні", – нагадали у WSJ.

"Іран просунув свою ядерну програму настільки, що може виробити достатньо ядерного палива для бомби за кілька днів, але американські чиновники стверджують, що він не працює активно над створенням ядерної зброї. Аналітики, які спеціалізуються на питаннях безпеки, вважають, що він далекий від того, щоб використати її проти Ізраїлю або цілі, пов’язаної з США. Росія, натомість, має найбільший у світі запас ядерної зброї. "Байден наляканий постійними ядерними погрозами Путіна, – сказав (Джон) Гербст, колишній посол США. – Ми поводимося так, ніби не є самі ядерною наддержавою"".

"Занепокоєння щодо реакції Росії змусило США, Німеччину і деяких інших членів НАТО витратити тижні або місяці на прийняття рішення про надання летальних систем, таких як мобільні пускові установки Himars, ракети ATACMS і реактивні винищувачі F-16 американського виробництва, – продовжувався текст The Wall Street Journal. – Адміністрація врешті-решт погодилася на все, але критики кажуть, що тривале прийняття рішень знизило їхню ефективність, давши Росії час на підготовку. Існують ще деякі системи, які Україна хоче, але не отримує, як німецькі крилаті ракети повітряного базування Taurus. Засоби протиповітряної оборони, такі як ракетні батареї Patriot американського виробництва, належать до систем, які Україна отримала після масштабного лобіювання, але зараз потребує їх у більшій кількості. США, Німеччина і Нідерланди надіслали Україні перші перехоплювачі Patriot класу "земля-повітря" рік тому, і ці сучасні перехоплювачі довели свою високу ефективність у збиванні російських ракет, снарядів і літаків".

"Хоча Україна отримала кілька таких систем, а також інші, менш досконалі системи європейського і радянського виробництва, їй не вистачає пускових установок і снарядів, щоб відбивати дедалі лютіші повітряні атаки Росії. Минулого тижня глава зовнішньополітичної служби Європейського Союзу Жозеф Боррель заявив, що міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба попросив сім батарей Patriot. Боррель сказав, що західні армії мають близько 100 батарей Patriot. "І ми все ще не можемо надати ті сім, про які вони відчайдушно просять", – роздратовано сказав він. Зеленський нещодавно заявив, що Україна потребує 25 зенітно-ракетних комплексів Patriot, щоб повністю захиститися від російських атак. Кожна система потребуватиме десятків ракет-перехоплювачів".

Між тим "на бойових фронтах на сході України виснажені українські війська наполегливо тримаються проти наростаючих російських атак, які, як очікується, посиляться влітку. Послаблена протиповітряна оборона намагається зупинити російські 1,5-тонні керовані бомби, які трощать будівлі. Лінію фронту утримують розрізнені підрозділи у неповному складі. Зупинка бронетанкових колон значною мірою залежить від невеликих вибухових дронів, враховуючи мізерні запаси артилерійських снарядів. "Нам не вистачає всього", – сказав командир роти, що діє в районі міста Часів Яр на сході країни, де точаться бої", – розповіли також у The Wall Street Journal.

Як говорилося далі в цьому тексті, "це критичний момент війни в Україні, яка наближається до третього літа. Більшим розміром Росія тисне на її меншу сусідку: хвилі бронетехніки і солдатів просуваються вперед проти виснажених українських підрозділів через лінію фронту, що простягається дугою з північного сходу на південний схід. Стратегія президента Росії Владіміра Путіна перетривати західну підтримку України виявляється витривалою і найближчими місяцями хід війни може рішуче переломитися на користь Росії. Українським військовим не вистачає боєприпасів і боєздатних військ, оскільки Конгрес застопорився з додатковим пакетом допомоги, а Київ вагається щодо призову більшої кількості солдатів".

"Щодня російські війська скидають на Часів Яр десятки масивних планерних бомб, які запускаються з бойових літаків, що зазвичай діють щойно за межами досяжності українських систем протиповітряної оборони. Основною зброєю України для зупинки російської бронетехніки зараз є безпілотник з видом від першої особи, FPV. Вибуховим апаратом керує через пульт дистанційного керування пілот в окулярах, які передають відеозображення з борту в реальному часі. Росія почала надсилати більші колони, до 20 машин, які українським безпілотникам важко зупинити, оскільки FPV можна використовувати лише по одному, адже вони мають спільну радіочастоту".

"Відсутність в України значної додаткової живої сили означає, що втрати заміщуються частково підрозділами, які тривалий час перебувають на одній і тій самій ділянці фронту. Хоча це означає, що вони знайомі з місцевістю, це також створює мішанину з підрозділів різних бригад, які намагаються взаємодіяти і співпрацювати ефективно. Україна перекидає свої найкращі підрозділи з однієї ділянки фронту на іншу. Батальйони 3-ї штурмової бригади, одного з найпотужніших підрозділів армії, воювали навколо Бахмута минулого року, були перекинуті в Авдіївку, коли впала оборона, а потім передислоковані під Куп'янськ на півночі. На запитання, як вони утримують лінію з боєприпасами, що вичерпуються, офіцер бригади відповів: "Ціною життів"", – процитували у WSJ.

"За їхню свободу... і нашу"

У цей неймовірно важкий для України період низка західних видань розповіли також про підтримку України окремими людьми – в тому числі ціною їхньої власної свободи і навіть життя. Так, The Times повідомили про арешт в Росії 17-річної Любові Лізунової за графіті і пости в соціальних медіа проти війни в Україні і режиму Владіміра Путіна. Вперше дівчину і її друга, тоді 20-річного Алєксандра Снєжкова, арештували у жовтні 2022 року за напис "смерть режиму" на гаражі в їхньому місті Чита в Сибіру. Лізунова також нібито розміщувала в соціальних мережах заклики до диверсій на залізничних шляхах і підпалів військкоматів у Росії. Спочатку обох молодих людей звільнили під заставу, але потім звинуватили у спробі втекти і ув’язнили: спочатку Алєксандра, а згодом і Любов.

У The Times зазначають, що Лізунова – перша школярка, яка може отримати тюремний термін за антивоєнні висловлювання. Всього в Росії наразі 16 неповнолітніх хлопців і дівчат, яких переслідують за аналогічні "злочини", але такі випадки важко підраховувати, зазначили у британському виданні. Наприклад, невідомо, що сталося з трьома школярами, які в Улан-Уде спалили плакат з символом V і кричали "Слава Україні".

Le Monde повідомили про смерть у російській в’язниці 61-річного Алєксандра Деміденка, білгородця, який допомагав громадянам України – всього, як вважається, близько 900 – повернутися на батьківщину через пункт перетину на півночі. У французькому виданні зазначили, що Деміденко загинув 5 квітня, але відомо про це стало лише через кілька днів, коли його прийшов навідати адвокат. Тюремна адміністрація стверджує, що чоловік наклав на себе руки, але достеменно відомо, що його постійно катували.

Демиденко був відкритим противником війни Росії проти України. У себе вдома в Бєлгороді він приймав українців, які опинилися в Росії і намагалися повернутися на батьківщину, і допомагав їм дістатися кордону. Біля кордону його і заарештували у жовтні 2023 року, коли він ніс ноші для хворого біженця, звинувативши у вживанні алкоголю на дорозі, а згодом – у незаконному володінні вибуховим пристроєм: у нього на городі знайшли гранату періоду Другої світової війни. Сім’я бачила його з тих пір тільки один раз, коли Демиденка привезли додому, щоб зробити обшук в його присутності. Тоді ж дружина змогла побачити і сфотографувати сліди тортур на його тілі.

У Le Monde зазначають, що Алєксандр Демиденко був залучений до мережі російських активістів, які допомагають українським громадянам повернутися в з Росії в Україну. Тепер такі мережі діють підпільно. Також Демиденко далеко не єдиний противник війни і режиму Путіна в Росії, щодо якого в ув’язненні застосовували садистські заходи як тортури і психологічний тиск, наприклад, заборону побачень і доступу до книг. У французькому виданні вказали також на 28-річну Надін Гейслер, яку заарештували у лютому цього року за "заклики до екстремізму". Молода жінка, зокрема, отримує від невідомих на початку кожного місяця тридцять літрів води, що не залишає їй права на отримання будь-яких інших передач.

В іншому тексті The Times повідомили, що один з двох художників британської олімпійської збірної, завдання яких – малювати спортсменів на змаганнях, звільнився з роботи через підтримку британським олімпійським комітетом дозволу на участь російських спортсменів як "нейтральних" в Іграх цього року. 26-річний Макс Денісон-Пендер бував на фронті в Україні і потоваришував там з українськими військовослужбовцями, яких він малював для благодійного мистецького продажу, кошти з якого він скерував на медичну допомогу пораненим. Своє рішення про звільнення з престижної роботи він пояснив тим, що не міг би дивитися в очі своїм українським друзям, якби продовжив працювати на "олімпійців" на іграх з росіянами. Половина з тих, з ким він познайомився в Україні, загинули, зазначив художник.

І ще Le Monde опублікували заклик провідних французьких економістів і правників до очільників європейських держав, перш за все – Франції, конфіскувати €200 заморожених мільярдів російського Центрального банку на депозитах в європейських фінансових інституціях. Автори звернення привітали недавнє рішення Європейської Ради щодо використання на потреби України податку на відсотки від цих депозитів, але зазначили, що не те що цього очікуваного мільярда євро, але й всіх €200 мільярдів недостатньо, щоб покрити поточні потреби України і компенсувати шкоду, яку нанесла Україні і її громадянам Росія.

Тож, на думку французьких інтелектуалів, російські державні кошти на європейських банківських рахунках мають стати частиною репарацій, які Росія буде зобов’язана виплатити Україні по завершенню війни. Такий захід вкладається у норми міжнародного права, зазначили вони. "Допомога українській державі у конфіскації цих активів стала б актом утвердження міжнародного права. Опосередковано це також допомогло б полегшити тягар відбудови на бюджеті українського уряду в той час, коли він має покривати військові витрати, необхідні для боротьби за їхню свободу... і нашу", – завершувалося звернення.

Огляд підготувала Софія Петровська, "ОстроВ"

Статті

Країна
30.05.2024
09:14

“Поміняти парадигму”. Військовослужбовці розповідають про свій досвід лікування після поранень в Україні

Долю кожного пораненого вирішує, таким чином, військовий лікар, відповідальний за скерування. Деяким щастить потрапити у потрібне місце. Віктору Комарницькому не пощастило.
Луганськ
29.05.2024
10:47

 Безсоромниця. Луганський щоденник

Є ті, хто примудряється заочно оформляти українські пенсії та заново перераховувати російські за 6000 рублів незалежно від результату. На попит знайдеться пропозиція.
Світ
28.05.2024
08:27

«Якщо Путін захоче повернути Януковича на царство, все можливо». Російські ЗМІ про Україну

Усім відомо, що термін його легітимності як президента не закінчився, а був перерваний державним переворотом в Україні. Появу Януковича в розпал переговорів Путіна і Лукашенка не змогли проігнорувати навіть українські політики, які почали просто...
Всі статті