Вижити в окупації
Прифронтовий Донбас
Корисно переселенцям
Розмови про можливі президентські вибори в Україні знову опинилися у центрі політичного порядку денного. Попри те, що проведення загальнонаціональних виборів під час воєнного стану прямо заборонене законодавством, останніми тижнями інформаційний простір буквально переповнений повідомленнями про можливу підготовку до майбутньої кампанії.
Більшість експертів і співрозмовників "ОстроВа" називають проведення виборів уже цієї осені малоймовірним. Водночас вони визнають: українські політичні сили дедалі уважніше придивляються до можливого першого післявоєнного виборчого циклу. Закрита соціологія, оцінка потенційних суперників, оновлення команд і внутрішні консультації свідчать про те, що підготовка до різних політичних сценаріїв уже триває, хоча до офіційного старту виборчого процесу ще дуже далеко.
Поштовхом до нової хвилі дискусій стали одразу кілька подій. Президент Володимир Зеленський заявив про прагнення завершити гарячу фазу війни до початку зими. Подібні сигнали пролунали і від окремих представників влади, які допускають можливість переходу війни в іншу фазу за сприятливого розвитку міжнародної ситуації.
Паралельно почали з'являтися повідомлення про закриті консультації між представниками влади, політиками та потенційними кандидатами. Додали інтриги й повідомлення про зустріч президента з послом України у Великій Британії Валерієм Залужним, а також нові соціологічні опитування, результати яких одразу стали предметом гострих дискусій.
Втім, між політичними розмовами та реальною організацією виборів лежить величезна дистанція.
Зустріч, яка запустила політичну дискусію
Новий сплеск розмов про можливі вибори багато в чому спровокувала публікація "Української правди" від 1 липня. Видання із посиланням на власні джерела повідомило про зустріч президента Володимира Зеленського з послом України у Великій Британії Валерієм Залужним.
За інформацією УП, під час розмови глава держави нібито поцікавився, чи планує колишній головнокомандувач ЗСУ балотуватися на президентських виборах, якщо вони відбудуться вже цієї осені. Співрозмовники видання стверджували, що Залужний відповів ствердно.
Офіційного підтвердження цієї інформації немає. Ні Офіс президента, ні сам Валерій Залужний ці повідомлення не коментували…
Колишній генеральний прокурор Юрій Луценко припускає, якщо інформація про розмову між Зеленським і Залужним відповідає дійсності, це може означати, що президент бачить перспективу припинення активної фази війни.
"Якщо президент Зеленський викликав до себе Залужного та оголосив, що восени планує провести вибори, то це означає, що він має план припинення вогню до цієї дати. Мені здається, це достатньо оптимістична новина для всіх, хто так сильно змучився війною, хто так довго й героїчно тримає на собі і фронт, і тил", - сказав він в одному з інтерв'ю.
На його думку, російські еліти можуть бути зацікавлені у сценарії, який передбачав би припинення вогню та проведення виборів одночасно в Україні та Росії.
"Абрамович міг привезти до Києва план російського олігархату щодо завершення війни. Путін, на моє переконання, не хоче зупинятися без здачі або військового захоплення Краматорська. Досягти цього цього року, на мою думку, неможливо.
Тому російський олігархат, який уже втомився від того, що відбувається в їхній країні та навколо неї, нібито запропонував інший план: оголосити припинення вогню для проведення парламентських виборів у Росії та президентських виборів в Україні. Арахамія, маючи, скажімо так, східні політичні звички, нібито намагається занурити Зеленського в теплу ванну вигаданої соціології, щоб він погодився на цей сценарій. І, схоже, Зеленський погодився, бо повірив у свої 30%", - сказав політик.
Іншу оцінку ситуації дає політолог Володимир Фесенко. На його думку, незалежно від достовірності інформації "Української правди", Валерій Залужний навряд чи стане втягуватися у внутрішньополітичну боротьбу, поки триває війна.
"Не думаю, що Валерій Залужний буде робити саме зараз якісь заяви про участь у президентських виборах. Поки йде війна з Росією і він є послом України у Великобританії, Залужний уникає участі у внутрішньополітичних процесах і дискусіях. Це логічне позиціонування, одночасно це державницька і відповідальна позиція. Це дозволяє уникнути політичного протистояння саме під час війни. В той же час, скоріше за все, у Залужного не будуть і спростовувати його потенційну участь в президентських виборах, але після завершення війни", - написав Фесенко у Facebook.
До виборів (не) готуються
Попри публічний скепсис щодо можливості проведення виборів уже цього року, українські політичні сили, схоже, не можуть дозволити собі ігнорувати такий сценарій. Остаточне рішення про проведення голосування залежатиме насамперед від ситуації на фронті та політичних домовленостей щодо припинення вогню. Однак підготовка до різних варіантів розвитку подій, за словами співрозмовників "ОстроВа", триває вже зараз.
"Усі ці розмови про листопад або навіть весну - це класична димова завіса та великий політичний блеф. З одного боку, Банкова справді постійно замовляє фокус-групи та закриту соціологію, щоб тримати руку на пульсі й тестувати електоральні настрої щодо ключових фігур. У штабах "Слуги народу" та регіональних осередках провели інвентаризацію кадрів. Але з іншого - у нас немає жодних реальних інструментів для проведення виборів під час війни.
Безпекових гарантій нуль, фінансування на це в бюджеті не передбачено. Тому зараз це просто гра нервів, спроба змусити опозицію нервувати й витрачати ресурси, а також підготовка до "дня Х", який настане лише після сталого припинення вогню. Готуються всі, але команду "фас" ніхто не давав. У вибори восени цього року ніхто не вірить. Але це не говорить про те, що в досяжній перспективі, наприклад навесні 2027 року, вони не пройдуть", - коментує ситуацію "ОстроВу" на умовах анонімності джерело в монобільшості.
За словами ще одного співрозмовника "ОстроВа", знайомого із внутрішніми дискусіями у владній команді, головним інструментом підготовки сьогодні є не формування виборчих штабів, а постійне вивчення суспільних настроїв.
"Карта потенційних фаворитів у закритих опитуваннях ОП зараз виглядає вкрай динамічно. Зеленський стабільно залишається лідером перегонів, його базове ядро нікуди не зникло, але головна фобія технологів - це другий тур. Якщо раніше перемога здавалася майже безальтернативною, то тепер будь-який сильний суперник у фіналі може акумулювати протестний електорат", - говорить джерело у Верховній Раді.
За його словами, найбільшим потенційним викликом для чинного президента у владі, як і раніше, вважають Валерія Залужного. Попри роботу на дипломатичній посаді та відсутність політичних заяв, він зберігає дуже високий рівень суспільної довіри, який, за оцінками співрозмовника, поки що не вдається суттєво змінити жодними інформаційними кампаніями.
Водночас цікавою, за словами іншого співрозмовника у фракції "Слуга народу", виглядає ситуація навколо очільника ОП Кирила Буданова.
"Його впізнаваність і медійні рейтинги стабільно ростуть, але на Банковій його не сприймають як ворожу фігуру. У нього залишаються гарні робочі стосунки із Зеленським, і в кулуарах вважають, що з ним завжди можна домовитися - або про спільний рух у єдиній команді, або про ненапад", - каже співрозмовник.
Натомість, додає він, дедалі більше уваги у владній команді приділяють міністру оборони Михайлу Федорову, якого частина представників влади почала сприймати як політика із власними довгостроковими амбіціями.
Однак оприлюднені соціологічні дослідження поки що не дозволяють говорити про беззаперечного фаворита потенційної кампанії. За даними групи "Рейтинг", оприлюдненими на початку липня, у першому турі президентських виборів Володимир Зеленський отримав би 32% голосів серед тих, хто визначився, а Валерій Залужний - 24%.
Водночас березневе опитування центру SOCIS демонструє значно менший розрив між політиками, а у змодельованому другому турі перевага вже переходить до Залужного. Це свідчить, що різні соціологічні служби наразі фіксують різні тенденції, а остаточні політичні розклади багато в чому залежатимуть від того, коли саме Україна підійде до першого післявоєнного голосування.
Між політичними розмовами та виборами - величезна дистанція
Попри дедалі активніше обговорення можливих виборів, більшість фахівців сходяться на думці: політичні дискусії не варто плутати з реальною підготовкою до голосування. Навіть якщо найближчими місяцями вдасться досягти припинення вогню, це саме по собі не означатиме автоматичного запуску виборчого процесу.
Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська називає розмови про проведення президентських виборів уже восени практично нереалістичними.
"Це якби ми оголосили про проведення літніх Олімпійський ігор на листопад, але і стадіону ж жодного нема, щоб викликати опонента на змагання… У нас вся робота над законодавством зупинилась на початку квітня і жодного робочого прогресу тут нема. Таким чином, законодавство про вибори як було готове на 60-65%, так на тому ж рівні залишається. Це, насправді, дуже багато роботи ще", - написала вона у Facebook.
В ОПОРІ також звертають увагу на суто практичні проблеми. За оцінками організації, близько половини українських виборців сьогодні проживають не за місцем реєстрації, а держава досі не має готових механізмів для організації голосування в умовах збереження безпекових ризиків.
"Це нормально і природньо, що політичні діячі приміряють на себе рейтинги та навіть фантазують про найближчі електоральні плани. Ми ж все ж маємо реальну електоральну демократію навіть зараз. Але в чутливості до рейтингів та підтримки є позитивний та негативний ефект: популізм - негативний, коли потрібно реалізувати необхідну, але не популярну політику; чутливість та небайдужість до голосу суспільства, яка в авторитарній системі є лише об'єктом.
Але насправді ненормальним є інфантильність щодо системи захисту та передбачуваного і прогнозованого менеджменту всіх загроз, які у нас є навколо перших виборів після такої тривалої перерви", - зазначила Айвазовська у Facebook.
Схожу оцінку ситуації в коментарі "ОстроВу" висловив політолог, керівник Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Ігор Петренко. На його думку, нинішній сплеск розмов про вибори пояснюється насамперед інформаційним порядком денним.
"Якщо з'являються розмови про можливе припинення війни, автоматично виникає і тема виборів. Під цю історію починають підлаштовувати різні інформаційні приводи, обговорювати рейтинги, політичні союзи, можливих кандидатів. Не виключено, що такими дискусіями можуть скористатися й наші противники.
Ми розуміємо, що в суспільстві є втома, є запит на зміни, є багато складних питань. Водночас українська єдність залишається достатньо крихкою, а внутрішньополітичне протистояння завжди було одним із інструментів, за допомогою яких Росія намагалася розколювати українське суспільство.
Саме тому зараз активно підігрівати тему виборів - це, образно кажучи, ділити шкуру невбитого ведмедя. Головне завдання України сьогодні - завершити гарячу фазу війни. А питання політичного перезавантаження, виборів чи зміни влади є похідними. Якими б не були настрої в суспільстві чи рівень втоми від нинішньої влади, ці питання залишаються другорядними", - наголошує він.
На думку політолога, навіть можливе припинення вогню восени не означатиме автоматичного проведення виборів. За його оцінкою, лише організаційна підготовка потребуватиме щонайменше кількох місяців, а з урахуванням необхідних змін до законодавства, організації голосування для українців за кордоном, військовослужбовців та внутрішньо переміщених осіб реалістичні строки можуть зміститися ще далі.
"Якщо ми справді хочемо провести демократичні вибори з урахуванням усіх викликів, то найімовірніше йтиметься вже про 2027 рік", - вважає Петренко.
Водночас політолог Володимир Фесенко допускає, що в оточенні президента справді можуть розглядати варіант проведення виборів уже цієї осені. На його думку, для Банкової такий сценарій був би політично вигідним, якщо позитивна динаміка на фронті та міжнародній арені збережеться, а рейтинги чинного глави держави залишатимуться високими.
"Головне питання полягає в самій можливості проведення виборів восени. Дійсно для Зеленського це є вигідним. Поки є позитивні тенденції у війні з Росією, є певне зростання рейтингів Президента України, зокрема і на тлі політичного протистояння з поляками, є сенс скористатися таким вікном можливостей. Як свідчить динаміка політичних рейтингів, а також динаміка воєнних дій, за півроку все може змінитися", - написав він у Facebook.
Водночас Володимир Фесенко висловлює сумніви в тому, що вдасться провести президентські вибори вже восени.
"На даний момент схоже, що йдеться лише про ідею проведення виборів під час війни, ідею вкрай авантюрну. І поки не спостерігається жодних практичних кроків для її реалізації. А якщо все ж таки виникнуть спроби провести вибори під час війни, то вони з високою вірогідністю викличуть велику критику і в суспільстві і в парламенті, і навряд отримують підтримку більшості народних депутатів", - резюмує він.
Більшість співрозмовників "ОстроВа" висловлюють скепсис щодо проведення виборів восени цього року. Разом з тим це не означає, що такий сценарій взагалі неможливий, додають вони. Ситуація на фронті, далекобійні "санкції", ізоляція Криму та економічна нестабільність в РФ дають обережний оптимізм, що найближчі місяці можливе припинення вогню. Але навіть якщо це станеться, вибори навряд чи відбудуться одразу. Сам факт припинення бойових дій не означатиме завершення війни, скасування воєнного стану чи автоматичного запуску виборчого процесу.
Україні доведеться вирішити низку питань - від внесення змін до законодавства та відновлення роботи виборчої інфраструктури до організації голосування для мільйонів українців за кордоном, внутрішньо переміщених осіб і військовослужбовців. Саме тому більшість експертів сходяться на думці, що сьогодні варто говорити не про конкретні дати виборів, а про можливі політичні сценарії, які залежатимуть насамперед від розвитку ситуації на фронті та умов потенційного припинення вогню.
"Уся ця біганина з закритими опитуваннями, вимірюванням рейтингів Залужного чи Буданова і підозрами до Федорова - це звичайна спроба Банкової підстрахуватися на майбутнє. Ніхто зараз не збирається відкривати дільниці під ракетами, бо це технічно неможливо. Головна мета Офісу Президента - тримати ситуацію під повним контролем. Тому штаби оновлюють, списки переглядають, але реального старту виборів ніхто не дасть, поки на Банковій не будуть на 100% впевнені у своїй перемозі. Поки що це просто гра м'язами та перевірка нервів", - емоційно прокоментував "ОстроВу" можливість проведення виборів один із впливових нардепів.
Ви можете обрати мову, якою в подальшому контент сайту буде відкриватися за замовчуванням, або змінити мову в панелі навігації сайту