Складний шлях закону про мобілізацію: чому не сталося і що буде далі

Урядовий законопроєкт про мобілізацію спіткала сумна доля: його повернули, навіть не встигнувши розглянути у парламентській залі.

Напередодні Різдва (25 грудня) Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради законопроєкт № 10378 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби".

Документ розкритикували за антиконституційні норми багато народних депутатів, експертів, адвокатів, а також омбудсмен Дмитро Лубинець: "У цьому законопроекті, на мою думку, є норми, які суперечать Конституції".

Після численних обговорень у парламенті законопроєкт про мобілізацію зрештою було відкликано Кабінетом міністрів.

"Найпростіша відповідь на запитання, чому законопроєкт про мобілізацію навіть не був винесений на голосування у профільному комітеті, це відсутність голосів за його ухвалення. Верховна Рада не проголосувала б за нього навіть у першому читанні. Збунтувалися навіть "слуги народу", не кажучи вже про опозиційні сили та позафракційних нардепів", – розповіло "ОстроВу" джерело в монобільшості.

Незважаючи на те, що законопроєкт був відкликаний для доопрацювання, досі невідомо, коли і в якому вигляді його знову внесуть до парламенту.

Розгляд

Профільний комітет із питань нацбезпеки кілька днів розглядав документ, засідав із військовим керівництвом, навіть підготував свої зауваження, але Кабмін вчасно відкликав законопроєкт.

Загалом документ отримав негативні відгуки. Наприклад, 8 січня комітет з питань антикорупційної політики на засіданні визнав урядовий законопроєкт про мобілізацію як такий, що містить корупційні ризики.

Навіть Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради розкритикувало проєкт: зауваження та пропозиції були розписані на 43 сторінках.

За інформацією " ОстроВа " від кількох нардепів, вже у процесі розгляду документа стало зрозуміло, що знайти необхідну кількість голосів за нього буде вкрай складним завданням (навіть у першому читанні).

Народні депутати від монобільшості розглядали кілька варіантів дій:

1) ухвалити законопроєкт у першому читанні та внести правки перед фінальним голосуванням,

2) повернути Кабінету Міністрів на доопрацювання,

3) уряд відкликає законопроєкт.

За інформацією "ОстроВа", спочатку керівництво монобільшості (за сприяння Офісу президента) просувало саме перший варіант із голосуванням проєкту в першому читанні та подальшим доопрацюванням.

"Були виділені найбільш дискусійні пункти, а саме з утиском прав військовозобов'язаних, електронними повістками та інвалідністю, і над ними велася ретельна робота. Були ще питання з приводу чоловіків, які виїхали за кордон. Думали, що обійдемося малою кров'ю та проголосуємо у першому читанні. Але далі почався треш. У процесі розгляду з'ясувалося, що Міністерство закордонних справ проти прописаних у законопроєкті норм. Як таке може бути, що Кабмін подає законопроєкт, а МЗС не в курсі, що там? Таке сталося з МОЗ та Міністерством освіти. Загалом міністри проголосували за документ, який у вічі не бачили. Тоді вже вирішили повертати, щоб усе було виписано по-людськи", – розповіло джерело у монобільшості.

Нардеп на умовах анонімності зазначив: "Весь негатив вирішили звалити на нас. Але законопроєкт викликав у суспільстві таку бурю негативу, що побоялися виносити навіть у першому читанні. Не було впевненості, що знайдуться голоси. А ви уявіть, який би був удар, якби законопроєкт провалився в першому читанні. У результаті не захотіли ризикувати та обрали найменше зло".

11 січня, коли законопроєкт мав голосуватися у Верховній Раді у першому читанні, у кабінеті спікера Руслана Стефанчука відбулася закрита нарада з військовим керівництвом, на якій було ухвалено рішення "не ризикувати і відправити законопроєкт на доопрацювання". На засіданні були присутні Головнокомандувач Валерій Залужний, начальник Генерального штабу Сергій Шаптала, міністр оборони Рустем Умеров, керівництво Верховної Ради, голови фракцій та комітетів.

"Було багато дискусій. Ми розуміємо запит військового командування і готові йти назустріч. Але не всі норми можуть бути підтримані. Якісь положення прямо порушують права людини, якісь не оптимально сформульовані. Про це відкрито сказали військовому командуванню. Але всі політсили зрозуміли і підтримують необхідність мобілізації. За результатами наради законопроєкт повертається ініціатору. Водночас передаємо пропозиції, напрацьовані у комітеті та у робочих групах", – заявив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія за підсумком наради.

Щоправда, як розповів "ОстроВу" нардеп від монобільшості, напередодні все той же Арахамія вмовляв депутатів підтримати законопроєкт у першому читанні під слово честі, що всі зауваження та правки будуть враховані.

"Це було подано як прохання-побажання від Офісу президента. Переконати вдалося небагатьох. За чутками, загалом "Слуга народу" могла дати близько 150 голосів", – зазначив співрозмовник.

У результаті документ було відкликано. Але того ж дня вийшла заява міністра оборони України Рустема Умерова, який сказав, що вже готова нова версія законопроєкту про мобілізацію.

За його словами, у новій редакції документа "врахували усі пропозиції, погоджені з депутатами на засіданнях комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки".

"Готові виносити його на погодження уряду найближчим часом. Попередню редакцію законопроєкту відкликали. Цей закон потрібний обороні нашої держави і кожному воїну, який зараз на фронті. Потрібний якнайшвидше", – зазначив міністр.

Щоправда, досі (станом на 16 січня) документ так і не було внесено до Верховної Ради.

Народні депутати кажуть, що за всю кар'єру не бачили такої жахливої організації процесу ухвалення законопроєкту.

"За всю свою десятирічну кар'єру роботи з парламентом гірше за організацію процесу з такого важливого питання не бачив", – зазначив нардеп Ярослав Железняк.

Народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко навіть ініціював збір підписів за відставку спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука.

"Я такого бардака з прийняттям законопроєкту ще ніколи не бачив. Це якийсь цирк із кіньми та Стефанчуком", – написав нардеп Олексій Гончаренко у Telegram.

Зміни

Наразі невідомо, у якому вигляді законопроєкт про мобілізацію буде знову внесено на розгляд Верховної Ради. З одного боку, народні депутати донесли військовому керівництву країни своє бачення цього документа, з іншого, наскільки воно дослухається – досі невідомо.

Народна депутатка від "Слуги народу" Мар'яна Безугла розповіла, які зміни запропонували парламентарі:

- виключити вимогу надання військовозобов'язаними місця проживання під час укладання трудового договору,

- виключити антиконституційні норми про внесення до Реєстру боржників,

- повернути норму щодо надання відстрочки від мобілізації та права на звільнення всім особам з інвалідністю, у тому числі 3-ї групи,

- повернути норму про надання відстрочки від мобілізації та права на звільнення для військовозобов'язаних, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю, у тому числі 3-ї групи,

- повернути відстрочку для усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, як у чинному Законі,

- виключити відстрочку чинним народним депутатам України,

- виключити відстрочку працівникам підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, правоохоронних органів,

- вилучити норми звільнення поліцейських та прокурорів у зв'язку із призовом на військову службу,

- повернути на військовий облік осіб, прийнятих на службу до правоохоронних органів,

- запровадити бронювання органів прокуратури, правоохоронних органів, органів системи правосуддя та досудового розслідування, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування у Порядку, визначеному Кабміном з чітким визначенням професій та посад,

- уточнити надання відстрочки здобувачам освіти виключно за умови її послідовного здобуття без урахування спеціальності (професії),

- надати відстрочку особам, зарахованим на навчання до інтернатури,

- повернути норму про надання відстрочки від мобілізації для вчених та викладачів за умови, що вони працюють за основним місцем роботи не менше ніж на 0,75 ставки,

- виключити норму про надання повноважень місцевим органам виконавчої влади приймати рішення щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від мобілізації,

- вилучити норму про військово-транспортний обов'язок для ФОП,

- вилучити норму про обов'язкове проходження громадянами лікування згідно з рішенням ВЛК або відповідного ТЦК,

- вилучити норму щодо уточнення своїх облікових даних громадянами протягом 20 днів з дати продовження мобілізації,

- виключити повістки електронною поштою,

- визначити дискрецію щодо звільнення військовослужбовців залежно від служби у зоні бойових дій чи тилу,

- запровадити підстави для звільнення з військової служби військовослужбовців, родичі яких загинули, беручи участь у АТО,

- уточнити статті Кримінального кодексу України, за якими дозволено за бажанням призивати до мобілізації засуджених осіб,

- включити відстрочку запровадження вимоги до кандидатів на посади державної служби, прокурорів, на службу в поліцію щодо проходження базової військової підготовки або військової служби,

- скоротити терміни звільнення строковиків після ухвалення закону та ввести надання відстрочки до 25 років або 6 місяців у разі звільнення віком понад 25 років,

- розпочати базову загальновійськову підготовку в установах вищої освіти всіх форм власності з 2025 року,

- розпочати базову військову службу у рік, наступний за роком, у якому припинено або скасовано правовий режим воєнного стану,

- застосувати вимоги до кандидатів на посади державної служби, прокурорів, на службу в поліції щодо проходження ними базової загальновійськової підготовки або військової служби через рік після запровадження базової загальновійськової підготовки,

- привести у відповідність до Конституції повноваження президента щодо видання указів.

Особливо гарячими були дискусії щодо третьої групи інвалідності. За інформацією "ОстроВа", нардепи наполягали на однозначному формулюванні, щоб надати відстрочку від мобілізації для всіх осіб з інвалідністю. Військове командування виступило категорично проти цієї ініціативи, тож у цьому питанні можливий компромісний варіант.

Так, за словами народної депутатки від "Слуги народу" Олени Мошенець, новий варіант законопроєкту може передбачати не групи інвалідності, а певні конкретні захворювання, за наявності яких можливе відстрочення або звільнення від служби.

Вона пояснила, що це дуже важливо, оскільки третя група інвалідності включає різні захворювання.

"Є такі, з якими справді можна виконувати певні обов'язки, а є такі, з якими ні в якому разі не можна. Туберкульоз, про який багато говорилося. Ми розуміємо, що якщо людина з таким захворюванням потрапляє в іншу групу людей – це потенційний ризик для всіх. Кожен, хто потрапляє на захист України, незалежно, це тил або більш передові лінії, там не повинен створювати проблеми через те, що у людини ті чи інші захворювання, які потребують постійного лікування, і це буде враховано, над цим працює профільне міністерство", – зазначила народна депутатка.

Окрім того, осібно обговорювалася мобілізація народних депутатів України. За інформацією "ОстроВа", у новому законопроєкті справді планують вилучити норму про те, що нинішні та екс-нардепи не підлягають мобілізації.

Але радіти поки що рано. У законі "Про статус народного депутата України" діє норма, що прямо звільняє народних обранців від мобілізації. "Народний депутат на термін виконання своїх повноважень звільняється від призову на військову чи альтернативну (невійськову) службу, а також від призову на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори", – йдеться у 29-й статті.

Разом з цим, як розповів співрозмовник у Верховній Раді, наразі обговорюється показова мобілізація кількох нардепів, які добровільно підуть служити.

"Зараз триває пошук добровольців, у тому числі серед нардепів-жінок. Має бути показова акція під камери. Крім того, ходять розмови, що до депутатів можуть приєднатися й інші публічні особи – артисти, блогери, журналісти. Головний меседж – це мобілізація для всіх, недоторканних немає", – зазначив співрозмовник.

Але найбільше дискусій було довкола норми про розширення повноважень керівників ТЦК, які б у разі неявки громадянина за повісткою отримували право вносити порушника до реєстру боржників, що тягло б блокування банківських рахунків та права на керування автомобілем.

Щодо цієї норми законопроєкту, за словами кількох джерел "ОстроВа", народні депутати відмовлялися йти на будь-які компроміси.

"У приватних розмовах депутати однозначно висловлювалися проти будь-яких обмежень щодо так званих "ухилянтів", особливо економічного характеру. Тому в новій версії законопроєкту не повинно бути навіть натяку на це", – сказав один з нардепів на умовах анонімності.

Депутат від "Слуги народу" Федір Веніславський частково підтвердив, що у новій версії законопроєкту відмовляться від обмежень у правах "ухилянтів".

"Дискредитаційні повноваження керівника ТЦК точно не відповідають Конституції. Без рішення суду ніхто не може бути обмежений у праві власності та інших основних правах. Тому цього не буде у майбутньому законі", – сказав нардеп.

За його словами, у новому законопроєкті вилучать пункт про повістки електронною поштою.

"Звичайно, ми повинні відмовитися від паперової тяганини і перевести всі процеси, пов'язані з можливістю мобілізації, і в першу чергу передмобілізаційної підготовки, до електронних реєстрів, але електронних повісток точно не буде", – заявив Веніславський.

Крім того, за інформацією "ОстроВа", тривають дискусії щодо демобілізації після 36-ти місяців служби та обмеження щодо військовозобов'язаних за кордоном.

Зазначимо, що всі вищезгадані зміни – це лише узгоджена позиція народних депутатів, не більше. Візьме їх до уваги Кабінет міністрів (і Міноборони), який вноситиме нову версію законопроєкту, чи ні – покаже час.

"Не факт, що всі "хотілки" депутатів будуть враховані. Щось може зникнути повністю, а щось залишиться в колишньому формулюванні. Міноборони далеко не всі пункти підтримало, наскільки мені відомо", – сказав співрозмовник "ОстроВу" в монобільшості.

Що далі

Джерела "ОстроВа" в українському парламенті стверджують, що законопроєкт може бути внесений до Верховної Ради у будь-який час, але на швидкий розгляд та ухвалення не варто розраховувати.

"Внести законопроєкт можуть хоч завтра, але він почне весь свій шлях із самого початку: всі комітети мають його розглянути, проголосувати і лише після цього він потрапить до парламентської зали для голосування у першому читанні. І я вам точно говорю, це не буде швидко і просто. Навіть без найскандальніших норм цей законопроєкт суттєво посилюватиме мобілізацію та "закручуватиме гайки". Так що далеко не всі захочуть за нього голосувати. Дискусії будуть спекотні", – зазначив один із парламентаріїв.

Після голосування у першому читанні, за його словами, буде виділено кілька тижнів для внесення правок та альтернативних законопроєктів.

"Правок буде дуже багато, спам гарантовано, і розглядати законопроєкт у другому читанні будуть дуже довго. Плюс альтернативні документи", – додав він.

Наразі законопроєкт перебуває на стадії розгляду в Міністерстві оборони. В рамках цього процесу планується внесення відповідних змін із урахуванням зауважень депутатів. Очікується, що після цього його буде представлено Кабінету міністрів для більш детального обговорення.

Незважаючи на чутки про те, що нова версія законопроєкту може з’явитися у Верховній Раді вже цього тижня, у Міністерстві оборони кажуть, що документ може бути внесений до парламенту протягом кількох тижнів.

"Я хочу наголосити, що такий закон потрібен якнайшвидше, тому що це в інтересах тих людей, які захищають нас на передовій вже близько двох років… Ми б хотіли, щоб це були дні, але ми розуміємо, що це буде швидше за все кілька тижнів", – заявила заступниця міністра оборони Наталія Калмикова в ефірі телемарафону 15 січня.

За її словами, редакція законопроєкту має пройти певний шлях узгодження в уряді. Крім того, Калмикова зазначила, що початок реалізації норм законопроєкту також очікується упродовж тижнів чи місяця.

Статті

Країна
20.02.2024
15:30

Спротив системи, спроби і помилки: Кілька актів української антикорупційної драми

Успіхи дій влади важче доносити до суспільства, аніж негатив, – тим більше, коли влада втрачає популярність, а її окремі представники продовжують потрапляти в корупційні скандали
Світ
20.02.2024
08:36

«Україна переходить до нової фази бойових дій. Вони становлять для нас реальну загрозу». Російські ЗМІ про Україну

"Твердження про те, що всі військові конфлікти завершуються миром, далеко не завжди відповідає дійсності. Війни можуть також завершитися "гіршим миром", який лише перенесе зіткнення держав у майбутнє"
Донбас
18.02.2024
18:06

"Два роки перебіжками ходили, малюки два роки дитинства втратили". Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Без сумніву, ТОП темою ЗМІ окупованого Донбасу минулого тижня було взяття російськими військами того, що залишилося від багатостраждальної Авдіївки, колись процвітаючого міста-супутника Донецька. Очевидно, що окупанти мають право сурмити перемогу,...
Всі статті