«Сакральна дупа», або Хто і навіщо хотів убити в Донецьку Рогозіна

Закінчено розслідування. Балістична експертиза знайшла зброю злочину. «Винним» навіть погрожували карою з небес (у прямому розумінні). Але стільки нестиковок у цій історії із дупою Рогозіна, що мимоволі станеш адептом теорій змов. Хоча, в даному, конкретному випадку, все дуже очевидно.

21 грудня екс-глава "Роскосмосу" Дмитро Рогозін святкує 59-й день народження в мережевому готелі-ресторані "Шеш-Беш" по Араратській 11 на околиці Донецька (Ленінський район). У Рогозіна там улюблений номер, де він часто зупинявся. І місцезнаходження готелю, і розташування номера в ньому дуже вдалі з погляду безпеки. Готель далекий як від фронту, так і від будь-яких стратегічних об'єктів. У номер можна потрапити практично непоміченим.

Гості зібралися, але «прем'єр-міністр ДНР» Хоценко запізнюється. Він під'їжджає близько пів на восьму вечора. І, буквально через 15 хвилин, відбувається обстріл із чотирьох прильотів: у двір (пристрілка), у номер Рогозіна на верхньому поверсі, та до банкетної зали. Ми знаємо все це з фотографій та постів Рогозіна у  Телеграмі . Усі посилання у статті взяті виключно з російських джерел.

Вперше Рогозін повідомляє про обстріл у своєму Телеграмі наступного ранку, ще перебуваючи в потрясінні: «били калібром 120 або 155 мм», пише він. Того ж ранку РИА Новости цитує лікарів Рогозіна, які намагаються витягти з нього «уламок міни ». Ці два повідомлення дають ключ до відповіді, чим і звідки стріляли.

Стріляли 120-міліметровим мінометом з відстані менше ніж 7 км. Чому? Тому що з такої дальності міномет б'є точно, а ми бачимо, що не потрапив лише один постріл (перший). Є боєприпаси, які збільшують максимальну дальність міномету 120 мм до 12 км, але у будь-якому разі точність пострілу на максимальній дальності погіршується. В нашому випадку цього не було.

Відстань між «Шеш-Бешем» та лінією фронту на той момент була майже 20 км. Та й Рогозін ніколи не зупинявся б із дружиною в готелі, який знаходиться на відстані пострілу міномета або іншої піхотної артилерії, тоді як 20 км – безпечніша відстань.

Аналіз вирви від пострілу у дворі біля «Шеш-Беша» однозначно вказує і на калібр 120 мм, і на напрям, звідки прилетіла міна – див. фотографію вирви внизу, сфотографовану тієї ж ночі ТАРС.

Пристрілювальний приліт у двір біля «Шеш-Беш» – чоловік показує вирву, яка типова для 122-міліметрової міни, але ніяк не для прильоту гаубиці калібру 155 мм .

Усі фотографії: Валентин Спринчак/ТАСС, взяті із сайту «Російської Газети» за 22 грудня 2022 р.

Характер руйнувань будівлі чітко вказує, що то був калібр 120 мм, а не 155 мм. Тут не обов'язково бути експертом.

Тепер спробуємо зрозуміти мотиви та можливості тих, хто може бути зацікавлений у замаху на екс-«космонавта».

Як ми вже показали, ВСУ не мав технічної можливості завдати мінометного удару з такої відстані. Можна припустити роботу диверсійної групи. Але тоді це ставить серйозні питання до ФСБ, на території якої так вільно почуваються українські ДРГ. Все-таки, прицільна і не разова стрілянина з міномета це не у джерельце тихо накласти.

Мотив теж сумнівний. Рогозін у відставці – це вже не та постать, яка може бути метою для ЗСУ. А якщо він ще й викликав на конфлікт голову «Вагнера» Пригожина, популяризує НАТОвську форму і створює конкуренцію місцевим гауляйтерам Донбасу, то він навіть корисний Києву.

Скоріше, замовників та виконавців замаху на Рогозіна все ж таки потрібно шукати серед тих, хто мав і мотив і можливість. А таких людей, у принципі, не так і багато. Давайте проаналізуємо.

Першим на думку спадає глава "СВО", генерал Герасимов, який, будучи головою Генштабу РФ, безпосередньо зіткнувся з діяльністю піарника Рогозіна на ключових постах в оборонці Росії. Рогозін сім років був заступником голови уряду РФ з ВПК і три роки очолював «Роскосмос». Красномовний і двуличний, Рогозін був трубадуром патріотизму та обличчям партії «Батьківщина», але при цьому – безглуздим управлінцем, схильним до непотизму. Так, Рогозін привів в оборонку свого сина і племінника, зірвав модернізацію Іл-76, які підвели Герасимова і в Гостомелі та Чорнобаївці.

Будучи в Роскосмосі, Рогозін не справлявся із завданнями щодо супутникової навігації та наведення зброї, за що і був звільнений. Але Кремль все ж таки дозволив йому пошукати свою нішу в «СВО». І це зовсім не могло сподобатися Герасимову. Як точно не сподобалося і ворогові Герасимова – Пригожину. Ось саме останнє і могло стати тригером для вирішення стратега Герасимова вбити одразу двох зайців: прибрати одного ворога, а звинуватити у його усуненні - іншого.

Тепер про можливості провернути таку операцію. Випустити кілька мінометних залпів із паркової зони неподалік ставка Раківка на Текстильнику, теоретично, можна було непомітно для місцевих жителів, але не для «МДБ ДНР» чи «народної міліції» «республіки».

Зона фронту, за якою розташований «Шеш-Беш», контролюється «Народною міліцією ДНР», яка є частиною Південного військового округу РФ. За тил «Народної міліції» відповідає, зокрема, «Міністерство держбезпеки ДНР». Отже, для мінометного обстрілу «Шеш-Беша» була потрібна координація військових та «МДБ». А координацію такого рівня могла здійснювати лише одна людина – «глава республіки» Денис Пушилін. До речі, той, хто сам прийшов до влади завдяки диверсії із вбивством Олександра Захарченка.

Цікаво, що Пушилін відразу ж заявив, що це був теракт! І Рогозін сам, побічно, підтвердив цю версію, заявивши, що обстріл здійснювався за наведенням. Тобто, у його підготовці мав брати участь хтось, хто був поруч і знав, коли зберуться гості та коли приїхав «прем'єр-міністр». Сумнівно, що за стільки часу після обстрілу ФСБ досі не вирахувала цю людину серед персоналу готелю чи гостей. Адже їх кількість обмежена, і ця людина обов'язково мала користуватися засобами зв'язку. Тож, висновок напрошується лише один – якщо цю людину за півтора місяці не виявили, то, мабуть, не дуже хотіли цього.

Натомість у всіх на слуху були зовсім свіжі випадки буллінга Рогозіна Пригожіним. Наприклад, за два з половиною тижні до обстрілу «Шеш-Беша» «Вагнер» написав у Телеграмі: «Ми вже бачимо, як чудово літають наші супутники… Вважаю, що поїздки [Рогозіна на фронт] абсолютно марні… Думаю, що якби він спробував з кимось із вагнерівців зустрітися, то його навряд чи прийняли б».

Підозрілим збігом також є те, що в день, коли ввечері було обстріляно «Шеш-Беш » – 21 грудня – шість озброєних вагнерівців-зеків втекли з табору ПВК. Це єдиний випадок, т.к. табори «Вагнера» мають жорстку систему контролю за співробітниками з числа ув'язнених. Хіба це не чудові кандидати на роль виконавців замаху на Рогозіна, організованого «Вагнером»?

Але «експертні» заяви про обстріл не мінометом, а НАТОвським калібром 155 мм, нівелювали можливий сценарій зі звинуваченням ПВК. У свою чергу, зрозуміло, чому путінські ЗМІ акцентували саме на НАТОвському обстрілі – Кремлю невигідно показувати конфлікт між воюючими угрупованнями самих росіян і, навпаки, вигідно звинуватити в обстрілі цивільного об'єкту Захід.

Хоча той самий воєнкор Коц з іронією повідомив, що обстріл проводився не калібром 155 мм із французьких гармат «Цезар», а з Хаймерса (РСЗВ «HIMARS»). Воєнкор чудово знав, що від Хаймерса не залишилося б і будівлі « Шеш-Беша », як це сталося у макіївському ПТУ №19.

Натомість Рогозін уже трубив лише про калібр 155 мм і про те, що це Захід зробив спробу його вбити.

Слідчий комітет РФ пішов ще далі - розповів не тільки про те, що калібр був 155 мм, а й про те, що обстріл вела саме  французька гармата Caesar. Насправді визначити, з якої зброї випускався конкретний стандартний боєприпас – нереально.

Рогозін не став шукати правди, а вирішив – якщо я вижив, то попіарюся з лишком. Голослівно оголосивши, що снаряди калібру 155 мм випущені французькими гарматами, він написав слізний відкритий лист послу Франції в РФ. А далі «Остапа понесло» в одному з інтерв'ю він навіть розповів, що в «Шеше-Беші » кілька снарядів упали йому під ноги, але не розірвалися . Також Рогозін сказав, що, використовуючи службові зв'язки в Роскосмосі, він стежить за артилеристським розрахунком «Цезаря», і готує відплату…

Підсумуємо. Артобстріл жопи Рогозіна був по суті замахом на колишнього віце-прем'єра РФ з ОПК. Можливість здійснити його була у військових Росії , що підпорядковуються Герасимову і прикриваються «МДБ ДНР». Міномети калібру 120мм працювали по «Шеш-Бешу» з тилу, із зони відповідальності «Народної міліції ДНР». Оскільки на початку цей факт і не приховувався, то легко припустити, що шукати заколотників планувалося в тилу, і розслідування втечі шести озброєних «вагнерівців» з табору ЧВК цілком могло призвести до самого Пригожина. Але... або в Кремлі вирішили зам'яти публічне розбирання між своїми, або обставини змусили Герасимова та Пушиліна відійти від ризикового плану дискредитації «Диригента».

Статті

Країна
19.06.2024
11:41

Підвищення податків: забуті обіцянки

Йдеться про податки, які сплачують зі своєї кишені звичайні громадяни. Ніхто не пропонує підвищити податок на прибуток підприємств, дивіденди акціонерів (податок на інвестиційний дохід), рентні платежі за надрокористування, екологічний податок. Це...
Світ
18.06.2024
10:21

«Доки не дійдемо до польських кордонів...». Російські ЗМІ про Україну

"А яке вони мають право вимагати від нас відкрити Азовське море? Кому збираються забезпечити свободу судноплавства у внутрішньому морі Росії?"
Луганськ
15.06.2024
20:03

Робота на віддачу: як працює малий груповий будинок «Світанок», де виховуються діти-переселенці з Лисичанська

Звучить жахливо, але – він не розмовляв, по-перше, бо з ним у лікарні НЕ РОЗМОВЛЯЛИ. А по-друге – бо у нього в усі була пробка. І у ЛОР-відділенні цього не помітили!
Всі статті