«Перспектива мирної угоди залишається такою ж віддаленою, як і на початку конфлікту». Західні ЗМІ про Україну

Головними «українськими» темами минулого тижня були перспективи війни в Україні; удари Києва по енергетичниим цілям в РФ; економічні та соціальні можливості путінського режиму продовжувати воювати; а також відносини України та Європейського союзу.

Перспективи війни в Україні

"Європа готується до затяжної війни в Україні, не маючи стратегії її завершення". Така основна ідея матеріалу в The New York Times.

«Європейці все більше розуміють, що між Україною та Росією існує фундаментальна несумісність інтересів та цілей, і єдино розумний курс — продовжувати підтримувати Україну та не допустити перемоги Росії військовими чи політичними засобами», — цитує видання Джеймса Шерра, авторитетного аналітика з питань  Росії та України.

Володимир Зеленський "втратив 80% своїх ілюзій" щодо здатності заручитися підтримкою Трампа. "Він зовсім по-іншому розуміє Америку". Українці вважають, що вони тримаються на рівних у воєнному відношенні і будь-яке завершення війни «відбудеться на полі бою», - сказав Шерр.

«Між Києвом та Вашингтоном тривають деякі неофіційні переговори на нижчому рівні. Але серйозні переговори поки що припинені.

Європейці сподіваються, що Путін визнає, що Москва досягла в Україні всього, чого могла, і має серйозно зайнятися переговорами для врегулювання конфлікту, але вони розуміють, що Путін хоче мати справу з Вашингтоном, а не з Брюсселем, заявили кілька європейських чиновників.

Тому вони вітали б відновлення серйозної американської участі, якби це означало також тиск на Путіна з метою змусити його піти на поступки, а не лише на Зеленського.

«Наразі жодна зі сторін не потребує переговорів. Україна має достатньо ресурсів, щоб утримувати позиції та завдавати ударів по російській нафтовій інфраструктурі, тоді як армія РФ зазнає колосальних втрат заради мізерних поступів. Олександр Габуєв із Carnegie Russia Eurasia Center зазначає, що Києву не потрібна «угода за будь-яку ціну» вже цього року.

У той же час експерт Клаудія Мейджор вказує на критичну проблему: Європа досі не має чіткої стратегії перемоги України. Надання обмежених ресурсів дозволяє ЗСУ залишатися «у грі», але не створює вирішального тиску на Москву. Захід фактично очікує на внутрішні зміни в РФ — смерть лідера чи економічний крах, проте перспектива мирної угоди залишається такою ж віддаленою, як і на початку конфлікту», - пише видання.

«Українцям вдалося досягти певних успіхів у завданні шкоди російській нафтовій інфраструктурі. Але проблема для європейців полягає в тому, що «у нас немає стратегії перемоги для України», — каже Клаудія Майор, експерт із питань оборони із Фонду Маршалла.

"Ідея полягала в тому, щоб чинити на Росію достатній тиск, щоб вона змінила свої розрахунки, "але ми так і не дали українцям достатньої можливості для цього", - додала вона. "Зараз ми просто намагаємося втримати українців у грі, поки в Москві щось не зміниться - хтось не помре, не вилетить з вікна, або не впаде економіка", - сказала вона. "Але це не стратегія".

Наступна стаття в The Independent може пролити світло на те, чому європейці «намагаються втримати українців у грі».

Видання цитує Фіону Гілл, колишнього директора з питань Росії в Раді національної безпеки Трампа, яка оцінила готовність Великої Британії до війни.

«У Великій Британії системи не розраховані на те, щоб витримувати значні перебої. Ми бачимо наслідки заторів у Перській затоці, перебої в транспорті. Національна служба охорони здоров'я перевантажена втратами життів, і нам потрібно створити резерви продовольства та системи, здатні керувати перебоями з імпортом. У нас немає архівів цифрових карт або аналогових систем, які можна було б використовувати у разі збою цифрової системи».

Британські розвідувальні служби попереджають, що країна вже кілька місяців перебуває у стані, близькому до сучасної війни. А головною загрозою для армії, флоту та військово-повітряних сил, за словами керівника MI6 Блеза Метревелі, є Росія. Однак гібридна війна Путіна не обмежується військовими цілями — вона також включає кібератаки та атаки на лінії постачання, електромережі та навіть постачання продовольства.

«У Великій Британії так багато вразливих цілей, що їх неможливо порахувати», — каже доктор Гілл, наголошуючи, що країні бракує ефективної системи моніторингу навіть невеликих безпілотників.

«Враховуючи глобальні зовнішні події та обґрунтований ризик військових дій проти континентальної Європи, якщо Росія вирішить піти ва-банк, це буде серйозною проблемою для Великої Британії», — додає Стівен Арунделл, заступник голови Товариства планування надзвичайних ситуацій. «Тому що ми не інвестували у стійкість, бо у нас був дуже тривалий і тривалий період миру».

Президент США Дональд Трамп також переконував британського монарха, що Путін хоче війни.

Газета «Нью-Йорк Пост» повідомляє, що експерти, які аналізували рухи губ Трампа під час розмови з Карлом III, стверджують, що президент сказав: «Я зараз розмовляю з Путіним. Він хоче війни».

«Потім Трамп звернувся до Росії: Карл III спробував відвести розмову словами: «Ми обговоримо це пізніше», але Трамп продовжив: «У мене таке відчуття... якщо він зробить те, що каже, він знищить усе населення», — пише видання.

Звичайно, ми говоримо про війну Росії з Україною. І важливо враховувати, що Трамп діє радше як інструмент Путіна, ніж як об'єктивний посередник. Тому ці слова могли бути маніпуляцією, спрямованою на те, аби вплинути на Британію, щоб вона підтримала позицію США щодо України. Але в будь-якому разі, агресивні плани Москви підтверджуються її діями.

Міжнародна федерація з прав людини (FIDH), Truth Hounds та Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та верховенства права (KIBHR) опублікували поглиблене дослідження та аналіз масштабного вербування Росією іноземних бойовиків для війни проти України. «З початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році Росія завербувала щонайменше 27 000 іноземних громадян з понад 130 країн», – йдеться у документі.

«Росія створила глобальну систему вербування, спрямовану на найвразливіші групи — нелегальних мігрантів, ув’язнених, працівників із нестабільною зайнятістю та навіть іноземних студентів — у десятках країн Азії, Африки та Латинської Америки. Багато з цих чоловіків різною мірою знали, на що погоджуються, але деяких обманом або примусом змусили взяти участь у війні. Однак у всіх випадках саме держава використовувала їх як інструменти своєї військової машини, відправляючи їх на найнебезпечніші позиції на передовій», — сказав Алексіс Десваф, президент FIDH.

«Незважаючи на те, що багато держав вживають заходів щодо стримування вербування, і хоча Росія стверджує, що більше не вербує громадян деяких країн, злочинні практики продовжуються. Українська влада прогнозує, що у 2026 році Росія додатково завербує до своєї армії понад 18,500 іноземних громадян, що стане найвищим річним показником з 2022 року», – каже Марія Томак, асоційований дослідник та експерт з адвокації Truth Hounds, яку цитує сайт FIDH.

Ну і закінчити цей розділ потрібно уточненням слів Трампа, який, коментуючи свою розмову з Путіним, сказав, що «Україна у військовому плані переможена». Виявляється, він мав на увазі Іран, що випливає з контексту його фрази цілком: “Яка війна закінчиться першою? Я не знаю.  Можливо, вони йдуть приблизно за одним графіком. Я думаю, що Україна у військовому плані переможена. Гаразд. Ви б не дізналися цього, читаючи фейкові новини. Але з військової точки зору, подивіться: їхній флот. Вони мали 159 кораблів. Зараз кожен корабель перебуває під водою...". Україна ніколи не мала такого великого флоту...

Не нафтою єдиною

Світові ЗМІ минулого тижня багато писали про атаки українських безпілотників на енергетичні об'єкти РФ. Але WalL Street Journal задався питанням, наскільки вони ефективні. І дійшов висновку: «Економічний ефект обмежений: видобуток нафти в Росії коротко просів наприкінці березня — на початку квітня, але відновився, а доходи тримаються високо через зростання світових цін на тлі війни на Близькому Сході та перебоїв в Ормузькій протоці. За оцінкою експертів, помітна шкода можлива лише за тривалих і масованих ударів по кількох вузлах (Усть-Луга, Приморськ, Новоросійськ), оскільки багато дронів збиваються, а на один успішний рейд потрібно 4–5 попадань».

Агентство Reuters також повідомило, що «Росія у квітні зберегла відвантаження нафти з ключових західних портів на рівні березня, незважаючи на атаки дронів; у травні можливе зростання».

«Усть-Луга припиняла відвантаження 25 березня та відновила 7 квітня; Новоросійськ частково відновив перевалку 9 квітня після чотириденної зупинки. Підвищенню травневих навантажень можуть сприяти покращення погоди, внутрішній надлишок сировини та накопичені запаси, якщо не буде нових атак», - пояснює видання.

Проте дії Києва не обмежуються нафто-газовими об'єктами. Bloomberg написав про другу за місяць атаку українських безпілотників на завод із виробництва добрив на північному заході Росії, що належить ПАТ «ФосАгро».

«Київ посилює атаки на експортерів сировинних товарів країни, які отримують зиск від підвищення цін внаслідок війни з Іраном», - зазначило агентство.

РФ - «сутінкова зона»

Режим Путіна продовжує "закручувати гайки". Минулого тижня він дістався до книговидавців. Причому, зазначає The Financial Times, навіть лояльних. «Цього тижня спецслужби Москви провели рейд в одному з найбільших та найвпливовіших видавництв країни «Ексмо-АСТ», затримавши кількох його високопосадовців. Цей крок знаменує собою новий етап у придушенні інакомислення з огляду на те, що «Ексмо» співпрацювало з владою, відкликаючи авторів, допускаючи цензуру книг та публікуючи патріотичні книги про війну в Україні».

Українцям має бути цікавий не стільки цей факт, скільки його причини та наслідки, про які пише FT.

«Згуртування навколо прапора згасає, перетворюючись спочатку на дратівливу, потім на втомливу і, нарешті, на надокучливу бігову доріжку. Економіка… неухильно погіршується», – написав політолог Андрій Колесников. «Звідси і абсурдність, що поглиблюється в повсякденному житті, що супроводжується заборонами і репресіями».

Оскільки правителям країни не вдається покращити якість життя та добробут у Росії, пише Колесников, «вони не заспокояться, доки не знесуть усе — від пам'ятників жертвам політичних репресій до дитячих книг, на яких зросло кілька поколінь».

У свою чергу The Washington Post пише про падіння рейтингу Путіна.

«Державний соціологічний центр зафіксував падіння рейтингу схвалення Путіна до 65,6%, що є найнижчим рівнем з початку війни та зниженням на 12,2 процентних пункти з початку року.

«Загальний настрій такий: годі вже; ви воювали досить довго», - сказав один російський чиновник. «Усім здається, що це триває довше, ніж Велика Вітчизняна війна, — і в той же час ми не можемо взяти жодного регіону», — сказав чиновник, маючи на увазі спробу Росії, що провалилася, встановити повний контроль над Донецькою областю на сході України.

В останні тижні уряд Путіна зіткнувся з надзвичайно відкритою та різкою критикою з боку представників російської фінансової еліти з приводу управління економікою, яка скоротилася на 1,8% у перші два місяці року», - описує поточну ситуацію в РФ видання.

«На даний момент російська економіка знаходиться в дивній сутінковій зоні між позитивними ефектами, які можна очікувати від закриття Ормузької протоки і високих цін на сировинні товари, і одночасно з погіршенням власної економічної ситуації в Росії, яка значно погіршилася в останні місяці», — заявив Яніс Клюге, економіст з Німецького інституту міжнародних стосунків та безпеки.

Аналітики зазначають, що в умовах, коли громадяни змушені скорочувати основні витрати, а обмеження на доступ до Інтернету порушують повсякденне життя, у всіх прошарках суспільства виникають розбіжності.

«Незадоволення дуже велике, — сказала Тетяна Станова, старший науковий співробітник Центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії. — Триває війна і фінансові складнощі, а молодь незадоволена тим, що її відрізають від звичного середовища в соціальних мережах. Куди не подивишся, скрізь проблеми… і чого це приведе, ми сказати не можемо». Однак Станова зазначає, що «немає жодних ознак того, що режим ризикує втратити контроль».

Буквально всі західні оглядачі називають серед причин загострення соціальної ситуації в РФ дві причини: війну з Україною, яка триває, і погіршення економічної ситуації, викликане, знову ж таки, цією війною.

"Економіка Росії показала перше квартальне скорочення за три роки" - про це написало агентство Reuters.

«У I кварталі 2026 року ВВП Росії знизився на 0,3% — перше квартальне падіння з початку 2023 року — на тлі війни, санкцій та високих ставок. При цьому дорога нафта та перебої постачання через конфлікт на Близькому Сході можуть підтримати економіку в найближчі місяці. Деякі аналітики вважають спад тимчасовим і чекають на слабке зростання у II кварталі», - пише агентство.

Найсильніше, згідно з даними Reuters, постраждали видобуток і промисловість. Уповільнилося споживання, будівництво стагнувало. За ключової ставки 14,5% кредит недоступний, прибуток компаній у січні–лютому впав на 33%; бізнес  оцінює зручну ставку на рівні близько 12%. 2022 року економіка скоротилася на 1,4%, 2023 — зросла на 4,1%, 2024 — на 4,9%.

Не дивно, що при економіці, яка падає, і розчиненні мобілізуючого фактора війни, РФ рухається вже не до авторитаризму, а тоталітаризму. Так, у «Світовому індексі свободи преси» за 2026 рік, опублікованому «Репортерами без кордонів», РФ посіла 172 місце зі 180. Україна на 55 місці, США — на 64.

«Попередні» пільги на тлі згасаючих надій»

Минулий тиждень напустив ще більше туману щодо перспектив вступу України до ЄС.

«Зеленський мав ідею вступити до ЄС 1 січня 2027 року. Цього не вийде. Навіть 1 січня 2028 року – нереалістична дата», – ця цитата з виступу канцлера Німеччини Фрідріха Мерца облетіла усі світові ЗМІ. При цьому цікаво, що, за словами глави німецького уряду, Україна не може вступити в блок, поки перебуває в стані війни. Щоправда, розмови про мир у Мерца теж виходять не дуже. Канцлер заявив, що вступ до ЄС може бути виправданням Зеленського в разі відмови від територій.

«Якогось моменту Україна підпише угоду про припинення вогню; Якоїсь миті, сподіватимемося, — мирний договір з Росією. Тоді може виявитись, що частина території України більше не буде українською», — сказав Мерц, виступаючи перед учнями гімназії Carolus-Magnus-Gymnasium у місті Марсберг у землі Північний Рейн — Вестфалія.

«Якщо президент Володимир Зеленський захоче пояснити це своєму населенню і отримати за це більшість, і якщо йому для цього потрібно провести референдум, тоді він повинен одночасно сказати людям: “Я відкрив для вас шлях до Європи», - цитує Мерца Reuters.

У свою чергу Politico писало, що «ЄС планує надати Україні «попередні» пільги на тлі згасаючих надій на прискорений вступ до блоку»

За словами чотирьох дипломатів, з якими розмовляло видання, запропонований пакет заходів включатиме розширення доступу до ринків та активнішу участь у програмах та інститутах ЄС.

«З боку Євросоюзу чиновники вивчають можливості підключення України до окремих сегментів ринків, механізмів фінансування та політичних інститутів блоку ще до вступу до його складу — модель, яку один із дипломатів охарактеризував як «прискорену поступову інтеграцію».

Загалом публікації про взаємини ЄС та України минулого тижня створюють відчуття взаємного охолодження. Так агентство Bloomberg написало, що Євросоюз розглядає можливість запровадження жорсткіших умов щодо кредиту Україні на суму 90 млрд євро. Мається на увазі прив'язка деяких виплат до запровадження непопулярних податкових змін в Україні.

Запропонована зміна оподаткування вимагатиме від компаній, що працюють за пільговою системою, сплати 20-відсоткового податку на додану вартість, якщо їхній річний виторг перевищує 4 млн гривень.

"Спроби внести зміни до податкової системи, ймовірно, призведуть до посилення напруженості в українському суспільстві і можуть зіткнутися з труднощами через протистояння між парламентом та президентом Володимиром Зеленським, а також протидії з боку бізнесу та громадськості", - констатує агентство.

Ще гіршими є перспективи України на прийняття до НАТО. «Наразі немає жодних передумов на те, що Україна стане частиною Північноатлантичного альянсу не лише в найближчій, а й навіть у довгостроковій перспективі», - написав The Economist, з посиланням на неназвані дипломатичні джерела.