Освіта в окупації: як Україна визнає знання, але не "документи"

"Минулого року моя донька закінчила місцевий севастопольський виш, здобула економічну спеціальність, зараз працює у моїй невеликій фірмі. Через війну розглядала варіанти переїзду. Серед варіантів була і підконтрольна територія України, у нас залишилися там зв'язки та родичі. Але виникла проблема, що вона за українським законодавством без освіти, і їй потрібно знову вступати на перший курс для здобуття спеціальності. Це трохи відштовхує", – каже "ОстроВу" мешканець окупованого Севастополя Михайло.

На сьогодні, згідно з українським законодавством, документи про здобуття освіти, видані на тимчасово окупованих територіях, є недійсними та не створюють жодних правових наслідків.

У світлі майбутньої деокупації українські правозахисники порушують питання, яким чином сотні тисяч українських громадян, які жили в умовах окупації, будуть працевлаштовані, продовжать навчання і реінтегруватимуться в освітній, культурний та правовий простір України без ключових документів, що підтверджують їхні знання.

"Отже, необхідне запровадження механізмів підтвердження знань, які молодь вимушено отримувала на тимчасово окупованих територіях", – йдеться у відкритому зверненні правозахисних організацій щодо забезпечення освітніх прав мешканців тимчасово окупованих територій України.

І рішення знайшлося. Наприкінці листопада Верховна Рада ухвалила законопроєкт №9591 про визнання освіти, здобутої на тимчасово окупованих територіях.

Метою ухвалення законопроєкту є забезпечення безперешкодної реалізації права громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, на продовження освіти через атестацію для визнання результатів такого навчання. Для цього запроваджується механізм, що визначає процедуру проходження такої атестації та продовження навчання в українських навчальних закладах.

Зауважимо, що йдеться саме про атестацію отриманих знань на тимчасово окупованих територіях без визнання атестатів/дипломів про освіту.

"Ми не визнаємо жодного документа, виданого на окупованій території, але ми можемо визнати знання, які українці здобули, перебуваючи в окупації", – наголошує народний депутат "Слуги Народу", ініціатор документа Роман Грищук.

У пояснювальній записці законодавці звертають увагу на те, що через масштабні порушення прав людини на окупованих територіях, загрози переслідування з боку окупаційної влади, ведення активних бойових дій, підвищений ризик мобілізації та призову на термінову службу до ворожої армії значна частина жителів ТОТ переміщається на територію, підконтрольну уряду України. А обмеження у визнанні результатів навчання, одержаних в окупації, створює перешкоду для подальшого працевлаштування та забезпечення базових потреб людей.

Ініціатори законопроєкту переконані, що його ухвалення стане важливим кроком для захисту одного з базових прав людини – права на освіту та сприятиме реінтеграції мешканців окупованих територій до освітнього простору України.

Тепер документ очікує підпису президента, після чого він уже набуде чинності.

Про що йдеться в законопроєкті

Законопроєктом №9591 "Про внесення змін до деяких законів України щодо визнання результатів навчання осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України" встановлюється, що:

1) особи, які проходили навчання на тимчасово окупованій території України, можуть пройти атестацію для визнання результатів їхнього навчання,

2) особам, які проходять атестацію для здобуття вищої освіти, можуть бути зараховані результати навчання та кредити ЕКТС (Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи) в обсязі не більше 75 відсотків загального обсягу освітньої програми,

3) необхідно вивчення українознавчого компоненту: української мови, історії України для всіх, хто отримував знання на окупованих територіях.

За результатами проведення атестації може бути прийнято одне з таких рішень:

1) надання рекомендації для здобуття професійної (професійно-технічної), професійної вищої або вищої освіти за індивідуальною освітньою траєкторією, яка передбачає, зокрема, формування загальнокультурних та цивільних компетентностей, які не могли бути сформовані під час навчання на тимчасово окупованій території України, зокрема, зі скороченням терміну навчання з урахуванням визнаних результатів навчання та кредитів ЕКТС (періодів навчання);

2) надання рекомендації щодо проходження кваліфікаційної атестації для здобуття професійної (професійно-технічної) освіти, проходження атестації здобувачів для здобуття професійної вищої освіти;

3) присудження освітньо-кваліфікаційного рівня професійної (професійно-технічної) освіти або ступеня професійної вищої освіти, а також відповідної професійної кваліфікації у випадках, передбачених законодавством;

4) відмова у зв'язку з негативним результатом атестації.

"Особа, яка отримала відмову у зв'язку з негативним результатом атестації, має право двічі повторно пройти атестацію: не раніше, як через три місяці, та не раніше, ніж через рік після завершення попередньої атестації", – зазначають законодавці.

У проходженні атестації є свої обмеження. Зокрема, вона не проводиться:

1) Для визнання результатів навчання та кредитів ЄКТС (періодів навчання) за спеціальностями (професіями), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

У представництві президента зазначають, що до таких видів можуть віднести, зокрема, право, дипломатичну та військову справу, політичні науки та "наукові досягнення".

2) Для визнання результатів навчання та кредитів ЄКТС на другому (магістерському) (крім освітніх програм підготовки магістрів медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямування на основі повної загальної середньої освіти або професійної вищої освіти) та на третьому (освітньо-науковому/освітньо-творчому) рівні вищої освіти.

За атестацію не потрібно буде платити, вона здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України за окремою бюджетною програмою (порядок її окремо затвердить уряд).

Зарахування на навчання для здобуття професійної (професійно-технічної) освіти, професійної вищої освіти здійснюється на місця державного або регіонального замовлення. Зарахування на навчання для здобуття вищої освіти здійснюється на умовах поточного року для вступників з тимчасово окупованої території України або на вакантні місця державного чи регіонального замовлення у разі зарахування із скороченням терміну навчання.

Законопроєкт набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання ним чинності.

Кабінет Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності документом має затвердити порядок проходження атестації.

Перспективи

На думку координатора ГО "Донбас СОС" Віолетти Артемчук, прийнятий механізм спростить і подальші дії під час деокупації, оскільки надасть можливість після звільнення територій фахівцям підтвердити свої навички та працювати в Україні.

"Десять років війни – і деякі молоді люди вже закінчують університети. До нас на "гарячу лінію" були звернення молодих людей, які мають дипломи так званих "ДНР-ЛНР", вони виїхали на підконтрольну територію України, і їм пропонують вступати на перші курси, щоб підтвердити освіту", – каже Віолетта.

Щоправда, вона зазначила, що у законопроєкті не прописані деякі процедури і бачить їх таким чином: "Людина заявляє, що хоче підтвердити знання, збирається комісія, розробляється список питань і людина має скласти іспити. На цій основі їй видають диплом бакалавра. Магістри мають навчатися".

Представниця Президента України у Криму Таміла Ташева повідомила, що завдяки цьому закону створять механізм оцінки результатів навчання осіб, які здобули освіту на тимчасово окупованих територіях. Вони зможуть продовжити навчання в українських освітніх закладах або отримати певний ступінь.

"Прийняття закону є ключовим аспектом для захисту одного з базових прав людини — права на освіту. Це сприяє реінтеграції мешканців тимчасово окупованих територій в освітній простір України. Його метою є залучення кваліфікованих осіб до окремих галузей української економіки, у яких не вистачає робочої сили, а в майбутньому після деокупації територій уникнення ймовірного кадрового голоду», – вважає вона.

Зазначимо, що законопроект є рамковим, і про те, як виглядатиме процедура атестації, стане відомо після набрання чинності документом та розроблення відповідних постанов уряду. Саме Кабмін визначить, за якими спеціальностями можна отримати атестацію та український диплом, а за якими це буде заборонено. Окрім того, уряд пропише докладний механізм процедури.

"Вже були випадки, коли Верховна Рада приймала рамкові законопроєкти, де вирішальне слово було за урядом, і ці документи так і залишалися нереалізованими. Особливо часто це стосувалося переселенських ініціатив. Тож поки що радіти рано. Те, що Верховна Рада ухвалила такий законопроєкт, це важливий інформаційний сигнал, але з конкретною реалізацією можуть бути затримки. Кабінет міністрів може тягнути місяцями, а то й роками, із затвердженням порядку проходження атестації та прийняттям необхідних нормативно-правових актів. Тож варто тримати ситуацію на контролі", – розповів "ОстроВу" співрозмовник у Верховній Раді.

Статті

Країна
25.05.2024
12:00

Посилення мобілізації у дії: що змінилося після 18 травня

"...Поки перебував у ТЦК, наслухався багато історій про те, як людям виписували повістки на блокпостах, у метро, ​​на ринку, був один чоловік, якому виписали повістку прямо біля реєстратури в поліклініці",
Країна
24.05.2024
10:14

Санкційний фронт: весняний наступ

Нові заходи, вжиті навесні союзниками України, посилюють залежність російської економіки від Китаю. Вони також вирішують ринкові проблеми самих країн G7. Але не відповідають головним цілям санкційного тиску.
Донецьк
22.05.2024
22:20

Майже 2 роки після деокупації: як відновлюється Святогірськ та громада після бойових дій

Святогірськ – курортне місто на Донеччині, яке у 2022 році пережило сильні обстріли, зраду мера та 3 місяці російської окупації.
Всі статті