Новий головком. Стиль Сирського

До призначення 8 лютого на посаду Головнокомандувача ЗСУ, Олександр Сирський очолював Сухопутні війська України.

Американське видання “The New York Times” одним із перших відреагувало на призначення нового Головнокомандувача ЗСУ. Воно зазначило що Сирський - талановитий генерал, якому вдалося успішно захистити Київ і деокупувати Харківську область.  У свою чергу агенція “Reuters” назвала операції, проведені Сирським, абсолютно блискучими і визначило їх як одні з найбільших перемог України під час повномасштабної війни.

Проте екс-президент РФ  Дмитро Мєдвєдєв у прямому смислі слова прокляв Сирського. «Нехай земля горить у нього під ногами», - написав він у п‘ятницю у своєму каналі в Телеграм.

Основний наратив російської пропаганди стосовно Сирського полягає к тому, що він - уродженець Владімірської області РФ. З одного боку росіяни називають його зрадником Батьківщини, а з іншого - натякають на "зраду" в Києві.  

Але це  смішно, зважаючи, що пів Кремля – уродженці України. Голова Совєта Федерації РФ Валентина Матвієнко – з Шепетівки, Дмитро  Козак – з Кіровоградської області, Сергій Глазьєв – з Запоріжжя, помічник путіна  та колишний міністр транспорта РФ Ігор Лєвітін – з Одещини…

Виявляється, не місце народження визначає батьківщину, а цінності яким служить людина і які присутні на тій землі, де вона живе. Хтось обрав собі служити царю та поїхав на росію. А хтось приїхав з росії  тому що хотів служити народу який не терпить рабства.

Ба більше – весь воєнний та військовий шлях Сирського показує на чиїй він стороні.

Саме в Україні Сирський пройшов усі командні щаблі, керуючи  мотострілецьким батальйоном 6-ї дивізії Національної гвардії України в Чугуєві, і пізніше 72-ю механізованою бригадою. З 2013 року Сирський став першим заступником начальника Головного командного центру ЗСУ, і саме Сирський у штаб-квартирі НАТО від імені Міноборони обговорював зміни української армії відповідно до натівських стандартів.

Після початку війни на Сході України Сирський очолив штаб АТО і координував вихід українських захисників із Дебальцевого. За успішно проведену операцію Сирський тоді був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня й згодом отримав звання генерал-лейтенанта.

Із 2016 року Сирський став головою Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ, а з 2017 року став командиром усієї Антитерористичної операції на сході України. У 2019 році Сирського призначили командувачем Сухопутних військ ЗСУ, і того ж року він став начальником Генерального штабу.

У перші найважчі тижні наступу російської армії на Київ  Сирський командував обороною столиці. Завдяки його рішенню генерала  були оперативно зруйновані мостові переходи на Київщині і підірвана дамба на річці Ірпінь.  Через це позиції російської армії були затоплені, і наступ ворога вдалося зупинити. Це фактично  стало моментом корінного перелому у війні бо не дозволило росії досягти головної мети – увійти у столицю і посадити свою владу. Після успішної оборони Києва Сирський отримав звання Героя України.

Сирський очолив оборону Сєвєродонецька, одного з ключових міст на Донбасі. Там, виснажуючи і знекровлюючи ворога ЗСУ протягом 57 днів, стримували натиск значно більших сил противника.

Також ім‘я Сирського записано в історії оборони Бахмута, де була, фактично, знищена  ЧВК Вагнера.

Генерал  керував також контрнаступом Збройних сил України на Харківщині, коли були блискавично звільнені Балаклія, Куп’янськ, Ізюм,  деокуповані десятки селищ.

Ну і, звичайно, звільнення Херсона. Це був єдиний обласний центр України, захоплений російськими окупантами з моменту початку широкомасштабного вторгнення. Деокупація міста завершила Херсонську наступальну операцію, в результаті якої підрозділи Сил оборони України просунулись на відстань до 40 кілометрів і звільнили територію площею до 5700 км2. Були визволені  211 населених пунктів, включаючи сам Херсон.

Тож, слова, як то кажуть, - зайві. Стиль нового головкома зрозумілий, досвід – очевидний. Чекаємо на продовження.

Семен Конторський, для "ОстроВа"