Легітимність Зеленського після травня. Питання якого немає

У травні 2024 року спливає п'ятирічний термін президентства Володимира Зеленського, але Конституція України забороняє проводити вибори під час війни. У зв'язку з цим постає питання – як президенту продовжити виконувати свої обов'язки без сумнівів у його легітимності?

Одні політики та експерти говорять про звернення за роз'ясненнями до Конституційного суду України, інші бачать вихід із ситуації у створенні уряду національної єдності, треті – прямо закликають Володимира Зеленського скласти свої повноваження. Російська пропаганда також не стоїть осторонь і підливає олії у вогонь.

"Ця тема є штучною, але, на жаль, вона використовується деякими нашими опозиціонерами у внутрішньополітичній боротьбі, а росія цим користується, намагається використати проти нас, щоби підірвати нашу єдність", – вважає політичний експерт Володимир Фесенко.

Закон

З одного боку, у статті 103 Конституції України чітко прописано, що президент обирається на п'ять років. І згідно з цією статтею повноваження Володимира Зеленського мають скінчитися 20 травня 2024 року.

З іншого – під час воєнного стану, який діє з початку повномасштабного вторгнення, заборонено проводити вибори (президентські, парламентські та до органів місцевого самоврядування).

У законі про режим воєнного стану також прописано, що президент та парламент продовжують виконувати свої повноваження до наступних виборів.

"У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність", – йдеться у 10-й статті Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Чому ж тоді виникають питання щодо можливої легітимності президента? Уся справа у Конституції України, де прописано, що у разі закінчення терміну повноважень Верховної Ради під час воєнного стану вона продовжує працювати. Про автоматичне продовження повноважень президента під час воєнного стану в Основному Законі нічого не вказано. Тому і виникають різні трактування.

Водночас Конституція чітко встановлює, що президент виконує свої повноваження, доки на посаду не вступить новообраний глава держави (стаття 108 КУ).

Ситуацію могло б урятувати внесення змін до Конституції України, але під час воєнного стану це робити заборонено.

Остаточну точку в цьому питанні міг би поставити Конституційний суд, вважають багато експертів та опозиційних політиків, але на сьогодні є лише інформація про намір ОП звернутися до КСУ з цього приводу.

Побоювання є

Тема легітимності президента обговорювалася на закритій зустрічі Володимира Зеленського із депутатами від "Слуги народу" 21 лютого.

Як розповів «ОстроВу» один з учасників зустрічі на умовах анонімності, президент досить абстрактно відповів на це питання, розповівши про підготовку з боку росіян інформаційної кампанії з цього приводу.

"Всі хотіли почути більше конкретики, але її не було. Було сказано, що росіяни готують потужну кампанію з дискредитації влади, про ці плани відомо, вживаються заходи. Депутатів закликав не реагувати на це. І далі говорив про єдність", – зазначив співрозмовник.

За кілька днів, на пресконференції 25 лютого, президент Володимир Зеленський вже публічно прокоментував заяви про втрату їм легітимності у травні 2024 року.

"Щодо легітимності, то це не думка західних партнерів чи когось усередині України. Це наратив і програма Російської Федерації. Відповідні документи всі розвідки "сімки" мають. Для всіх ясно, що це програма росіян. Всі проти цього, абсолютно всі. Ну, буде тут Еммануель Макрон, найближчий із "сімки", можете поставити йому питання він відповість", – сказав він.

За словами президента, західні партнери назвали йому прізвища тих, хто всередині України піднімає цей наратив. Зеленський сказав, що деякі журналісти зі США мають документи, що підтверджують це. Вони містять суми, "які передбачені тим чи іншим інститутам, щоб порушувати цю тему".

"Погана ідея. Я до цього ставлюся як до зрадницької позиції в Україні", – заявив Зеленський.

На підтвердження цього через кілька днів Комітет з питань розвідки при президенті заявив, що РФ готує спецоперацію "Майдан-3", суть якої - поставити під сумнів легітимність президента після 20 травня, коли закінчиться термін його повноважень.

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов пояснив, що головною метою російської операції "Майдан-3" є посіяти думки про нелегітимність української влади у країні.

За його словами, в рамках цієї операції росіяни спланували створити ситуацію, в якій можна поставити під сумнів легітимність не так президента Володимира Зеленського, як ухвалення рішень загалом в Україні.

В опозиції поспішили звинуватити владу у спекуляції темою "майдану" та заговорили про необхідність звернення до Конституційного суду щодо президентських повноважень Володимира Зеленського.

"Офіс президента вустами Буданова анонсував черговий "майдан" від рашистів. Я вже збився з рахунку щодо обіцяних і пропущених путчів. Чесно кажучи, у сценаристів Банкової – криза жанру. А розмови про те, що навесні буде спроба поставити під сумнів легітимність Зеленського по закінченню 5-літнього терміну на посаді, не мали б жодного сенсу у разі висновку Конституційного Суду щодо президентських повноважень під час дії військового стану, але влада навіть не подумала зробити таке подання, і тепер у Зеленського вирішили використати момент, щоб у черговий раз спекулювати зрадою та лякати суспільство", – написав у Facebook нардеп від "Європейської солідарності" Володимир Ар'єв.

Новина про те, що Офіс президента підготував текст звернення до Конституційного Суду щодо легітимності перебування Володимира Зеленського на посаді президента України після закінчення терміну його каденції наприкінці лютого, опублікувало видання "Дзеркало тижня", з посиланням на свої джерела.

За інформацією ЗМІ, перед КСУ хочуть порушити два питання: чи дозволяє Конституція проведення президентських виборів в умовах воєнного стану та чи легітимні повноваження президента після закінчення п'ятирічного строку перебування на посаді президента.

Якщо звернення вирішать подати, це зроблять парламентарі від "Слуги народу", але їм текст ще не передали.

Народний депутат від "Слуги народу" та екс-представник президента України у Конституційному суді Федір Веніславський поспішив спростувати інформацію, що представники монобільшості мають намір звертатися до КСУ.

"На це питання дає однозначно, причому в імперативному аспекті, відповідь стаття 108 Конституції України. Вона говорить про те, що президент продовжує виконувати повноваження до вступу на посаду новообраного президента України. Це норма, яка однозначно зобов’язує і яку президент має виконати", – повідомив він в ефірі в ефірі "Радіо Свобода".

Він також нагадав, що раніше всі фракції парламенту підписали угоду, що до кінця воєнного стану в Україні не можуть проводитись будь-які вибори.

Водночас, за інформацією DT.UA, основним фактором стримування є відсутність впевненості Офісі президента в отриманні від Конституційного суду потрібного рішення. Оскільки більшість суддів призначалися під час каденції колишнього глави держави Петра Порошенка, то ОП не виключає політичної складової гіпотетичного рішення.

За інформацією "ОстроВа", серед депутатів від "Слуги народу" дійсно ходять розмови про те, що Офіс президента підготував текст звернення до Конституційного суду щодо легітимності перебування на посаді Володимира Зеленського.

"Це ходить на рівні чуток, не більше. Але одна справа підготувати якесь звернення, інша визнати це публічно і пустити в хід. Швидше за все, це є "планом С" на той випадок, якщо в країні, дійсно, почнеться якесь неконтрольоване хвилювання щодо легітимності президента. Просто так звертатися до Конституційного суду не будуть, оскільки сам факт звернення вже буде використаний як сумнів у легітимності президента, і навіть якщо бути впевненим, що КСУ підтвердить легітимність та неможливість проводити вибори під час війни, на це піде час. І за цей час можна багато дров наламати, тому так ризикувати не будуть. Це крайній захід", – зазначив співрозмовник у "Слузі народу".

Експертні думки

Політичний експерт Тарас Загородній вважає, що українське законодавство дозволяє президенту виконувати свої повноваження до наступних виборів, які мають відбутися після завершення війни. А тему нібито "нелегітимності" української влади використовує РФ у своїх ІПСО.

"У нас офіційно діє режим воєнного стану. А Конституція та закони України передбачають принцип безперервності влади. Тобто, президент та Верховна Рада продовжують виконувати свої повноваження до наступних виборів, які мають відбутися після завершення війни", – зазначає Загородній.

Він нагадав, що є чимало роз'яснень юристів і всі вони вказують, що законодавчих підстав говорити про нелегітимність Володимира Зеленського немає. Адже норма закону про повноваження президента під час воєнного стану не суперечить Конституції.

Загородній також навів позицію ЦВК, що президент виконує свої повноваження до вступу на посаду новообраного президента. І нагадав, що ця норма вже застосовувалася в українській політичній історії, коли Кучма пішов з посади пізніше відведеного йому терміну.

"Лише після того, як закінчиться воєнний стан, парламент протягом 90 днів призначить дату голосування за президента та Верховну Раду", – наголошує експерт.

За його словами, тема нібито "нелегітимності" Зеленського цікава лише росіянам. Вони вже розкручують її як ІПСО, щоб розхитати протестні настрої в Україні та зменшити підтримку міжнародних партнерів.

Загородній зазначив, що кульмінацію ворожих інформоперацій із цього приводу слід очікувати навесні.

З ним солідарний український політолог Володимир Фесенко, який звертає увагу на конституційний принцип безперервності влади.

"У нас є закон про воєнний стан, який забороняє проводити будь-які вибори під час війни. У нас більшість українців проти проведення виборів під час війни, опитувань було багато. Які вибори за нинішніх умов?.. Щодо легітимності, то, на мій погляд, існує конституційний принцип безперервності влади, який полягає в тому, що повноваження чинного інституту влади закінчуються тоді, коли з'являється новообраний інститут. Нинішня Верховна Рада передасть повноваження новообраній Верховній Раді, а не тоді, коли закінчаться її повноваження. Уряд може піти у відставку, але він працюватиме доти, доки не буде сформовано новий легітимний уряд. І з президентом та сама історія", – вважає він.

За його словами, теза про те, що у Володимира Зеленського закінчуються президентські повноваження рівно через п'ять років, не відповідає дійсності.

Водночас політичний експерт Віталій Портніков виступає за звернення до Конституційного суду.

"Я вважаю, що стаття, яка каже, що президент України виконує свої повноваження до вступу на посаду наступного президента, є вичерпанням ситуації. І вона не суперечить статті, яка каже, що президент виконує свої обов'язки 5 років. Але інша людина може сказати, що все це говорить про протилежну історію. Щоб поставити на цьому крапку, я б на місці самого президента та депутатів ВР звернувся до Конституційного суду. Не сумніваюся, що росіяни цю історію розхитуватимуть", – вважає він.

Статті

Донбас
28.04.2024
19:38

Нам нікуди повертатися: у російській історії немає періоду, який можна назвати моделлю для побудови державності. Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Минулого тижня головний «філософ» окупованого Донбасу Олександр Ходаковський раптово заявив, що ніяких скрєп у Росії не було і немає, що російська історія, навіть у викладі Путіна, не дає жодних моделей для «можемо повторити». Тобто, повертатися...
Країна
27.04.2024
09:00

Театр під час війни: відновлення і нові сцени

Як театри, попри всі труднощі, працюють, гастролюють і створюють нові сценічні майданчики, розповідаємо в матеріалі.
Донецьк
26.04.2024
16:00

Відновлення Донеччини: поки навіть не в проєкті, але…

Стосунки влади і громадськості ніколи не були виключно конструктивними, на Донеччині зокрема, - передусім через взаємну недовіру, брак досвіду, неспівпадіння уявлень про співпрацю і просто небажання влади бути додатково контрольованою.
Всі статті