Казки про те, як українська авіація почала бомбити мирний Донецьк. Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Минулого тижня ЗМІ окупованого Донбасу традиційно переписували історію «русской весны», намагаючись переконати жителів «ДНР», що саме Україна, застосувавши 26 травня 2014 року авіацію в районі Донецького аеропорту, розв’язала війну проти мирних жителів. У цьому плані цікаво не те, що розповіли місцеві журналісти, а те, про що вони промовчали…

Нельотна погода

Отже, підконтрольні російській пропагандистській машині медіа активно згадували 12-ту річницю початку боїв за Донецький аеропорт, подаючи події травня 2014 року виключно в пропагандистській інтерпретації — як «оборону Донбасу» та «відбиття атаки Києва». Основний акцент робився на звинуваченнях України в «авіаударах по мирному населенню».

Донецькі ЗМІ та їхні спікери максимально обережно описували ті події. Для тих, хто забув або через юний вік узагалі не знав про них, була намальована майже ідилічна, далека від реальності картина: повітряні ворота «ДНР» працювали у штатному режимі, але раптом на бойових літаках прилетіли українські окупанти й почали скидати бомби. «Аеропорт приймав рейси до Європи, Азії та Африки. Останній виліт — до Києва — відбувся рано-вранці 26 травня 2014 року. Після цього в аеропорту почали евакуацію людей і персоналу. До полудня в небі з’явилася українська військова авіація, і в Донецьку пролунали перші вибухи», — писали місцеві ЗМІ, замовчуючи той факт, що аеропорт був закритий відповідно до міжнародних норм авіаційної безпеки після появи на його території озброєних російських диверсантів.

«Бої тривали до вечора, але ополченцям довелося відступити: сили виявилися нерівними. Аеропорт залишився під контролем українських військ», — розповідали доморощені пропагандисти. Участь іноземних збройних формувань у спробі захопити стратегічний об’єкт у публікаціях минулого тижня ретельно ретушувалася. Йшлося виключно про «ополченців», яких показували як «героїв, захисників і борців за свободу та самовизначення Донбасу». Не згадали журналісти про «КАМАЗи» з чеченськими бойовиками та про пам’ятник у підмосковному Подольську з іменами загиблих «російських воїнів-добровольців».

«Удари української авіації по Донецькому аеропорту розділили життя мільйонів на до і після, виключивши шанс мирного вирішення конфлікту… Багато хто й досі згадує цей день як внутрішній рубіж: до нього залишалася надія на переговори та політичний компроміс, після — стало зрозуміло, що Київ остаточно й безповоротно вирішив повністю знищити наш регіон», — так інтерпретували операцію українських сил із витіснення з аеропорту російської диверсійно-терористичної групи.

Чужі квадратні метри

Ще однією темою ЗМІ окупованого Донбасу минулого тижня стало виділення для жителів Маріуполя понад 2,5 тисячі муніципальних квартир. Йшлося про житло, вкрадене в законних власників, оголошене «безхазяйним» і переведене до «муніципальної власності». Звісно, про те, чому в портовому місті з’явилися тисячі людей, які залишилися без житла, і звідки взялася така кількість «нічийних» квартир, місцеві журналісти скромно промовчали.

«Розпочали масовий розподіл квартир із муніципального житлового фонду. Відповідні повідомлення маріупольці отримають за допомогою СМС-повідомлень», — як про величезний успіх соціальної політики «ДНР» повідомляли вони. Головна теза, яку активно просували місцеві ЗМІ, зводилася до того, що влада не просто «роздає безхазяйні квартири, а приводить їх у придатний для проживання стан».

Але в соціальних мережах оптимізму чиновників і медіа, що їх обслуговують, не поділили. «Що ви робите, панове чиновники? Що ви робите??? Квартири не відремонтовані! Одні кажуть, що найближчим часом відремонтують, інші — через три роки. Але ми бачимо, що ні зараз, ні через три роки в Маріуполі нічого не ремонтується»; «В Інтернеті написано, що це чудовий будинок, готовий до заселення, який пройшов капітальний ремонт. Але насправді будинок узагалі недобудований. На папері — вже заселений. Людям там дали безхазяйне житло», — обурюються «муніципальні черговики», які погодилися зайняти чужі квартири.

Відмовитися від запропонованого «недожитла» теоретично можна, але, як пишуть люди, це «автоматично відкидає їх у кінець шеститисячної черги». Можливо, саме хвиля невдоволення змусила владу Маріуполя визнати частину проблем, про які говорили жителі.

«Мер» окупованого Маріуполя Антон Кольцов на своїх сторінках у соціальних мережах повідомив, що станом на сьогодні «муніципалітет» розподілив для заселення як компенсаційне житло 2 656 конфіскованих «безхазяйних» квартир. При цьому лише 474 із них, тобто всього 18%, повністю відремонтовані та готові до заселення.

«1 076 квартир перебувають в активній стадії ремонту, 1 029 — увійдуть у ремонт найближчим часом», — визнав гауляйтер приморського міста, що надане житло поки що недоступне для багатьох із тих, хто погодився оселитися в чужих квартирах.

І хоча Кольцов зі сторінок місцевих ЗМІ обіцяє завершити всі ремонти до кінця року, частина черговиків цим обіцянкам не вірить: 77 осіб вирішили отримати житло в будь-якому доступному стані та ремонтувати його власним коштом…