Гривня та зростання цін: вибір "меншого зла"

Загроза скорочення зовнішньої фінансової підтримки України ставить владу перед вибором між "поганим" та "дуже поганим" сценаріями. Своє рішення уряду запропонував Національний банк. І, мабуть, у цій ситуації це справді "найменше зло".

Імпорт як розкіш

Українська економіка вже давно придбала дві хронічні хвороби. Це дефіцит держбюджету (викликаний величезним зовнішнім боргом) та зовнішньоторговельний дефіцит (перевищення імпорту над експортом у доларах).

Ці "недуги" були і раніше, велика війна "лише" гранично загострила їх.

Раніше "ОстроВ" зазначав, що зараз обидві "хвороби" лікуються одними ліками: закордонною фінансовою допомогою. Але складнощі позначилися в самій "аптеці", загрожуючи потенційними проблемами. Тобто, поки що їх за фактом немає, але вони маячать на горизонті.

Справді, незважаючи на побоювання, системі держфінансів вдалося закінчити 2023 р. навіть краще, ніж очікувалося. За підсумками обсяг зовнішньої підтримки склав майже $43 млрд – за даними НБУ. Сам Нацбанк у січні минулого року розраховував на надходження лише $38,6 млрд.

Як результат, у 2024 р. Україна вступила із майже рекордними золотовалютними резервами (ЗВР) Нацбанку.

Але ризики нікуди не поділися, вони залишаються. Тому вже зараз варто подумати: як бути, якщо "аптека" в особі союзників України (насамперед США та ЄС) цього року відпустить "пацієнту" менше "ліків".

Ще у вересні 2023 р. голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Д.Гетьманцев, коментуючи можливе зниження закордонної фінпідтримки, говорив про два варіанти реагування: "поганий" і "дуже поганий".

Перший має на увазі скорочення бюджетних видатків (очевидно, соціальних, не військових). Другий – додаткову емісію гривні та її неминучий у такому разі обвал.

При цьому Д.Гетьманцев чітко дав зрозуміти, що якщо так постає питання, "поганий" сценарій однозначно кращий, ніж "дуже поганий". І в принципі заперечити тут нема чого.

Заступник голови правління НБУ С.Ніколаєнко у січні ц.р. у свою чергу зазначив, що його відомство не має бажання включати "друкарський верстат" для гривні.

"Коли ми говоримо про воєнну економіку, обмежувати внутрішнє споживання виключно за рахунок ослаблення гривні може бути достатньо контрпродуктивно. Робити це за допомогою курсової політики точно не вийде", – сказав він.

За словами С.Ніколаєнка, в умовах ризику скорочення міжнародної фінпідтримки Нацбанк пропонує Кабміну "розглянути можливості обмеження некритичного імпорту, насамперед за рахунок фіскальних важелів".

Йдеться про те, щоб зменшити тиск на курс гривні (що створює зовнішньоторговельний дефіцит) за рахунок додаткових податків та мита на імпорт товарів, які не належать до критично важливих для економіки та населення.

"Для цього потрібно використовувати фіскальні важелі. Наприклад, можна диференціювати митні тарифи. Як крайній захід вводити певні обмеження на некритичний імпорт або достатньо обмежувальних мит на таку продукцію", – пояснив заступник голови НБУ.

Серед критичних товарів можна виділити енергоресурси (газ, вугілля, бензин та дизпаливо), медичне обладнання та ліки, військове спорядження та озброєння.

Натомість у цю категорію не входять автомобілі та побутова електроніка. Це ті товари, які відчутно подорожчають, якщо Кабмін погодиться із пропозиціями Нацбанку.

І якщо авто в Україні ще з радянського періоду були і залишаються для більшості громадян розкішшю, а не засобом пересування, то тепер такою малодоступною розкішшю можуть стати холодильники, пральні машини, ноутбуки, мобільні телефони тощо.

Звісно, ніхто не каже, що це добре. Але пригадаймо, що діялося в магазинах із цінами на всі товари у 1990-х, коли "друкарський верстат" НБУ працював на повну потужність, накачуючи економіку незабезпеченою грошовою масою.

Якщо ми не хочемо повторення цього, то треба визнати, що додаткове оподаткування некритичного імпорту – найкраща міра із найгірших. До того ж не варто забувати, що це розглядається як тимчасова міра. І взагалі ще не факт, що він буде задіяний для підтримки гривні.

А може, обійдеться?

"Але якщо в кишені є пачка цигарок, значить, все не так вже й погано на сьогоднішній день", – ці слова з хіта культового радянського рок-музиканта В.Цоя добре описують поточну ситуацію в українській економіці.

Для неї така "пачка цигарок" – вищезгаданий обсяг ЗВР Нацбанку. Який дозволяє фінсистемі протриматися, допоки керівництво країни домовляється щодо продовження зовнішньої допомоги. Хочеться вірити, що ці непрості переговори увінчаються успіхом.

Ще одна "цигарка" з "пачки" – досягнуті наприкінці грудня минулого року домовленості з лідерами G7 про відстрочку виплат із зовнішнього офіційного боргу (коли кредиторами виступають уряди країн) до 1 квітня 2027 р.

Це не тільки можливість заощадити для українського держбюджету $14,8 млрд за 3 роки (в офіційних повідомленнях сума боргових виплат на користь G7 не вказувалася, цифру озвучив раніше Гетьманцев), це дозволяє обґрунтовано сподіватися на успіх аналогічних переговорів із комерційними кредиторами (закордонними інвестфондами) та банками, які купили облігації уряду України), розпочатих у січні ц.р.

Оскільки комерційні кредитори орієнтуються на позицію офіційних кредиторів, можна вважати, що половина справи вже зроблена: відмови від реструктуризації з боку банків і фондів не буде. Залишилося лише отримати максимально вигідні для нас умови.

За інформацією ЗМІ, на переговорах із комерційними кредиторами ціна питання – $20 млрд. При цьому представники українського Мінфіну хочуть не лише відстрочку за цими зобов'язаннями, а й просять про нові позики.

Слід згадати і про надання Україні фінансування на €50 млрд Євросоюзом у 2024-2027 роках. Рада Європи на початку лютого нарешті остаточно затвердила цю кредитну програму.

Зрештою, зменшити відтік валюти із зовнішньоторговельного балансу може не лише додаткове оподаткування некритичного імпорту, а й зростання експортних доходів економіки. І тут також є позитивні сигнали.

Так, проблему блокування українського експорту на західному кордоні, з боку Польщі та Словаччини, так і досі не вирішено. Навіть незважаючи на певні самообмеження, на які пішов офіційний Київ, погодившись регулювати постачання "чутливих товарів" до цих країн шляхом ліцензування. І незважаючи на січневі переговори В.Зеленського з польським прем'єром Д.Туском щодо цього питання.

Проте раніше "ОстроВ" відзначав успіхи щодо розблокування традиційного чорноморського експортного маршруту. І вже наприкінці січня міністр агрополітики М.Сольський констатував, що "море знову стало найвигіднішим каналом експорту українських агротоварів". За його словами, пріоритет у виборі каналів експорту змістився, і останні 3 місяці спостерігається нарощування експортних перевезень Чорним морем.

"Вам зараз будь-який учасник ринку підтвердить, що ціни в українських портах на 90% конкурентніші, ніж на західних кордонах. Все змінилося справді дуже суттєво (завдяки роботі морського коридору – авт.)", – наголосив М.Сольський.

Як результат, із 7 млн т грудневого агроекспорту 5 млн т припали на постачання з чорноморських портів України, з дунайських портів – 1 млн т, через західний кордон у напрямку балтійських портів – 1 млн т.

Тобто, "залізна завіса", яку для українських товарів поставили на західному кордоні сусіди-"союзники", вже не так боляче б'є по експорту, як у 2023 р.

Залишається нагадати, що представники великих аграрних та металургійних компаній раніше також наголошували на необхідності відновлення поставок із чорноморських портів.

На їхню думку, експорт через західний кордон у жодному разі не є повноцінною заміною. Тепер ці компанії можуть повертатися до звичного довоєнного маршруту та нарощувати обсяги закордонних відвантажень.

Статті

Країна
20.02.2024
15:30

Спротив системи, спроби і помилки: Кілька актів української антикорупційної драми

Успіхи дій влади важче доносити до суспільства, аніж негатив, – тим більше, коли влада втрачає популярність, а її окремі представники продовжують потрапляти в корупційні скандали
Світ
20.02.2024
08:36

«Україна переходить до нової фази бойових дій. Вони становлять для нас реальну загрозу». Російські ЗМІ про Україну

"Твердження про те, що всі військові конфлікти завершуються миром, далеко не завжди відповідає дійсності. Війни можуть також завершитися "гіршим миром", який лише перенесе зіткнення держав у майбутнє"
Донбас
18.02.2024
18:06

"Два роки перебіжками ходили, малюки два роки дитинства втратили". Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Без сумніву, ТОП темою ЗМІ окупованого Донбасу минулого тижня було взяття російськими військами того, що залишилося від багатостраждальної Авдіївки, колись процвітаючого міста-супутника Донецька. Очевидно, що окупанти мають право сурмити перемогу,...
Всі статті