Гривня: балансування на межі?

Золотовалютні резерви (ЗВР) Національного банку України останні місяці стабільно "тануть". У НБУ пояснюють це ситуативними (тобто одноразовими) факторами. Але про всяк випадок там підстрахувалися та (вперше за довгий час) запровадили валютні обмеження для експортерів. Які зазвичай застосовуються при обвалі курсу гривні.

Куди йде валюта

Обсяг ЗВР зростав із березня ц.р., у липні досягнувши рекордного значення. Потім тренд розвернувся і як з гори покотився.

І щоразу в Нацбанку говорили про ситуативні чинники. Наприклад, у серпні – про сезонне зростання попиту на долари та євро. За підсумками жовтня причиною "танення" ЗВР позначався "перехід від фіксації обмінного курсу до режиму керованої гнучкості".

Справді, з 2 жовтня Нацбанк відмовився від "твердого" офіційного курсу $/36,57 грн, який тримався з 21 липня 2022 р. За словами голови НБУ Андрія Пишного, це зроблено для того, щоб "фінансова система та економіка могли краще адаптуватися до зовнішніх та внутрішніх шоків".

Коментуючи наслідки, А.Пишний наголосив, що після скасування фіксованого курсу "гривня не здійснила політ у космос". Як виявилося, це досягнуто дорогою ціною: Нацбанку у жовтні довелося продати $3,352 млрд на міжбанківському ринку. Причому і у вересні (коли ще діяв фіксований курс) витрата ЗВР була надзвичайно високою – $2,691 млрд. Що ж буде далі?

Звідки долари та євро

Поки що ситуацію не можна назвати загрозливою. Але тільки завдяки зовнішньому "підживленню". Так, у жовтні вона становила $3,313 млрд. Таким чином, зменшення ЗВР практично повністю компенсувалося.

Найбільші надходження – $1,59 млрд кредиту від ЄС, грант від уряду США – $1,15 млрд. Плюс $573 млн взято у борг шляхом продажу банкам валютних облігацій внутрішньої держпозики. Зіставимо ці три цифри: $1,59 млрд, $1,15 млрд і $573 млн.

Легко побачити, наскільки обмежені можливості офіційного Києва підтримувати валютний баланс власними силами (нехай навіть за рахунок нових боргів). Закордонна допомога справді критична. Насамперед для курсу гривні.

По-перше, це можливість для уряду України фінансувати витрати без "друкарського верстата" Нацбанку (робота якого б'є по гривні найсильніше). По-друге, це дозволяє витрачати частину ЗВР на міжбанківському ринку для підтримки стабільного обмінного курсу.

Але, як раніше зазначав "ОстроВ", із зарубіжною допомогою почалися "пробуксування". І голова Мінфіну Сергій Марченко у листопадовому інтерв'ю західним ЗМІ ще раз це підтвердив. За його словами, без допомоги США та ЄС у 2024 р. Україна отримає "дірку" у бюджеті розміром $29 млрд.

"За 2 місяці до початку нового року Україна досі не отримала підтверджень фінансової підтримки від США та Євросоюзу, двох основних донорів. Угорщина та Словаччина блокують виділення Україні €50 млрд на наступні 4 роки, а в США парламент не горить бажанням узгоджувати подальшу допомогу для України, як це пропонує Білий дім", – сказав міністр.

Також раніше зазначалося, що у Вашингтоні прагнуть зберегти рівень підтримки Україні без нових асигнувань із власного бюджету за рахунок конфіскації фінансових коштів РФ. Але проти цього заперечують у Брюсселі.

Там (як завжди) хочуть обмежитися напівзаходами: зберегти в "замороженому" стані російські держактиви (тобто утриматися від їхньої передачі Україні). А щоби підсолодити гірку пігулку, пропонують передавати Києву відсоткові доходи від цих держактивів РФ.

С. Марченко у тому ж інтерв'ю прямо сказав, що це – не вихід зі становища. За його словами, Україна повідомила західних партнерів, що надання їй відсотків, нарахованих із "заморожених" російських активів, недостатньо для компенсації збитків від путінської агресії.

"Ми б хотіли, щоб можливість використання доходу від цих активів була додатковим варіантом, не забуваючи про пріоритет №1. Пріоритет №1 – використання всіх російських активів, щоб допомогти Україні відновити наші можливості та економіку", – наголосив міністр.

Пізніше глава Мінфіну відповів на запитання ЗМІ, що буде у разі припинення фіндопомоги від США та ЄС. "До нього (сценарію припинення фінансування – авт.) ми готові. Але я думаю, що до нього не готові інші стейкхолдери та суспільство України. Тому ми вважаємо, що про цей сценарій рано говорити, бо він може бути неприємним", – сказав він.

Відповідь вийшла занадто дипломатичною і завуальованою. Але раніше голова парламентського комітету з питань фінансової політики Данило Гетьманцев прямо заявив, що якщо Україна не отримає обіцяних грошей від союзників, доведеться або додрукувати суму, що бракує (тобто обвалити курс гривні і розкрутити гіперінфляцію за зразком 1990-х), або урізати витрати держбюджету.

При цьому очевидно, що уріжуть саме соціальні витрати, не військові. Це й мав на увазі С.Марченко, говорячи про неготовність суспільства до такого сценарію.

Експортна загроза для ЗВР

Ще одним джерелом поповнення ЗВР є експортні доходи економіки. Механізм наступний: компанії-експортери продають валютний виторг банкам (змінюють долари на гривню), а у них цю валюту викуповує НБУ на міжбанку. Але з цим зараз не простіше, ніж із зовнішнім "підживленням".

У січні-жовтні українські компанії продали на закордонних ринках товарів на $29,8 млрд і купили на $52,2 млрд, за даними Держмитслужби. Тобто, імпорт не тільки "з'їв" всі експортні надходження валюти, але ще й додатково відібрав у економіки (тобто у платіжного балансу країни) $22,4 млрд.

Раніше "ОстроВ" неодноразово зазначав, що однією з головних причин скорочення експорту є блокада рашистами чорноморських портів України. Плюс незаконне ембарго на постачання української сільгосппродукції, запроваджене сусідніми східноєвропейськими країнами.

Також зазначалося, що останнім часом завдяки зусиллям влади портову блокаду вдалося послабити. Це підтверджується свіжими даними Адміністрації морських портів України, за якими за січень-жовтень перевалка експортних вантажів зросла на 22,8% до торішнього показника, до 41,7 млн т.

Проте наведена нижче інфографіка показує, що зовнішньоторговельна динаміка у ц.р. все одно значно погіршилася. Навіть порівняно з військовим 2022 р. Тобто проблема не лише у блокуванні портів.

Чому так? Як приклад можна взяти феросплави, куди припадає десята частина всіх експортних надходжень валюти. За 9 міс. ц.р. зовнішні відвантаження феросплавів зросли на 9,9% до торішнього, до 325,1 тис. т. Тоді як виторг від їхніх продажів впав на 44,5% (тобто майже вдвічі), до $281,4 млн.

Причина – зниження світових цін на сировинні товари. І не лише на феросплави. А оскільки українські підприємства переважно експортують якраз сировину, а не готову продукцію з неї – зростання зовнішньоторговельного дефіциту виглядає закономірним.

Ситуацію посилюють дії західних сусідів, насамперед Польщі та Словаччини. Раніше там наполягали на повній забороні експорту сільгосппродукції з України (включаючи транзитні постачання). А коли Єврокомісія не погодилася на це, запровадили односторонні обмеження.

Тепер ці "друзі України" хочуть ще більшого. Вони домагаються повернення довоєнного порядку, який передбачає видачу українським автовантажоперевізникам обмеженої кількості дозволів на в'їзд до ЄС.

Тобто, йдеться про відміну т.зв. "транспортного безвізу", запровадженого офіційним Брюсселем у 2022 р. для економічної підтримки України, вимушеної вести важку війну з російським агресором.

З цією метою польські автоперевізники у листопаді перекрили дороги на прикордонних з Україною пунктах пропуску (за повного потурання офіційної Варшави). З 21 листопада до них приєдналися словацькі колеги.

Щоправда, вже 22 листопада в'їзд/виїзд для вантажних авто з України на словацькому пункті пропуску "Вишне Німецьке" було розблоковано. Тоді як поляки оголосили про продовження транспортної блокади на кордоні до 1 лютого наступного року. У підсумку словаки з 1 грудня знову перекрили в'їзд/виїзд вантажівкам з України.

Як результат, наші експортери зазнають колосальних збитків. Мало того, що відправлення їхньої продукції морем блокують вороги, тобто рашисти. Тепер те саме роблять т.зв. "друзі" на західному кордоні, повністю перекриваючи українським компаніям можливість торгувати на зовнішніх ринках.

Єдине, що якось обнадіює у цій ситуації – досить жорстка позиція Єврокомісії. Спікер ЄК з питань транспорту Адальберт Янц у середині листопада заявив, що польські автоперевізники мають негайно зняти блокаду з пунктів пропуску. А уряд Польщі – забезпечити безперешкодне проходження вантажного автотранспорту з України.

Крім того, представники директорату ЄК з питань транспорту 16 листопада виїхали з Брюсселя на пункт пропуску "Дорогуськ" та особисто зустрілися з польськими маніфестантами. Їм було прямо заявлено, що вимога про відміну "транспортного безвізу" не може бути предметом переговорів. Тобто, єврочиновники відмовилися навіть обговорювати це питання.

У свою чергу ЗМІ з посиланням на джерела в Єврокомісії повідомили, що там розглядають можливість фінансових санкцій проти Польщі. Якщо її уряд так і не наведе ладу на кордоні з Україною.

Реакція Нацбанку

Поки що питання із зовнішнім фінансуванням та блокадою експорту на західному кордоні у стадії рішення (тобто присутня висока невизначеність), НБУ вжив своїх заходів для збільшення припливу доларів і євро.

З 11 листопада граничний термін повернення в Україну валютного виторгу експортерами скорочено в 2 рази, зі 180 до 90 днів. Такі заходи вводилися у 2008 та 2014 рр., коли гривня "валилася" з 5 до 8 грн і з 8 до 16 грн за $1.

Але тоді вони стосувалися всіх без винятку. Цього разу (поки обвалу немає) обмеження поширюються лише на підприємства агросектору. Бо це основне джерело експортних надходжень.

Передбачалося, що їх запровадять і для металургійної галузі. Але в результаті Нацбанк прислухався до прохань Федерації металургів України, яка апелювала до складного фінансового стану своїх підприємств.

Очевидно, що рішення НБУ "оживить" надходження валютних надходжень від експорту. Але воно не зможе покращити структуру зовнішніх продажів (зменшити частку сировинних товарів), не зніматиме блокаду з портів і не змінить позиції східноєвропейських сусідів-"друзів".

Тобто, Нацбанк зі свого боку робить усе, що може. Просто від нього в цьому випадку не так багато і залежить. Поки що ж у НБУ зберігають оптимізм щодо подальшого перебігу подій.

"Ми розраховуємо, що всі ці кошти (фіндопомога від союзників – авт.) прийдуть в Україну і всі необхідні рішення будуть знайдені", – заявив голова НБУ А.Пишний у листопадовому інтерв'ю ЗМІ.

Виходячи з цього, Нацбанк поки не поспішає знову підвищувати свою облікову ставку (це доведеться зробити, якщо гривня почне "падати", а ціни на товари та послуги "летіти" вгору), зберігаючи її на рівні 16% (ще у липні вона була 25 %).

Статті

Донбас
03.03.2024
19:51

У "ДНР" погрожують українській державності "російським чоботом". Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Минулого тижня в інформаційному полі окупованого Донбасу з'явилося інтерв'ю місцевого українофоба, який щосили намагався бути схожим на російського диктатора Володимира Путіна, що декламує свій монолог американському журналісту Такеру Карлсону. У...
Донецьк
02.03.2024
13:18

Як це, народжувати у прифронтовому місті. Репортаж з Покровського перинатального центру

На початку вторгнення був великий відтік персоналу, але згодом ситуація в центрі покращилась. Наразі штат працівників тут укомплектований на 50%. По два лікаря працюють в акушерському та гінекологічному відділенні. Ще п’ять гінекологів у...
Луганськ
01.03.2024
10:51

Земля в окупації. Війна та сільське господарство Луганщини

Жоден крупний луганський аграрій, який виїхав з області після повномасштабного вторгнення, не може поновити свій бізнес на вільній території України. Насамперед через те, що в інших областях України усі землі давно кимось обробляються, і вільна ніша...
Всі статті