Фізична ідентифікація пенсіонерів-ВПО: кого стосується, які способи та ризики

До кінця 2026 року частина українських пенсіонерів має пройти обов'язкову фізичну ідентифікацію, інакше з 1 січня виплату пенсії або страхових коштів можуть призупинити. Насамперед це стосується людей, які залишаються на окупованих територіях України або тимчасово перебувають за кордоном. Для багатьох із них виконання цієї вимоги перетворюється на окреме випробування: через відсутність електроенергії та стабільного інтернету не вдається пройти відеоперевірку, закінчуються терміни дії банківських карток, зникає доступ до українських номерів телефонів, а отримати електронний підпис дистанційно буває практично неможливо.

Додаткову плутанину створює те, що не всі пенсіонери-ВПО зобов'язані проходити ідентифікацію. Окремо діють вимоги щодо підтвердження неотримання пенсій від РФ та фінансових операцій за банківським рахунком.

"Якщо в цьому році ідентифікація не пройдена, то, на жаль, пенсію можуть призупинити, і потім її потрібно буде поновлювати шляхом проходження ідентифікації", - зазначила "ОстроВу" юристка "Донбас SOS" Богдана Гончар.

Кого стосується обов'язкова ідентифікація, які є способи та терміни

Фізична ідентифікація отримувачів пенсій та страхових виплат проводиться з метою переконатися, що виплати отримує саме людина, якій вони призначені, а не стороння особа, яка отримала доступ до банківської картки чи рахунку.

Порядок проходження такої процедури визначений постановою Кабінету міністрів №299 від 11 лютого 2025 року "Про деякі особливості виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Відповідно до чинних правил, до 31 грудня кожного календарного року фізичну ідентифікацію мають пройти дві категорії отримувачів пенсій та страхових виплат:

1) хто тимчасово проживає за межами України,

2) хто залишається на тимчасово окупованих територіях.

Ця вимога стосується не лише пенсіонерів за віком. Ідентифікацію мають проходити також отримувачі пенсій по інвалідності та страхових виплат, зокрема пов'язаних із втратою працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Водночас важливо розрізняти пенсіонерів, які залишаються на окупованій території, та тих, хто вже виїхав звідти й проживає на підконтрольній Україні території. Останні можуть перевести пенсійну виплату за новим місцем фактичного проживання. Після оформлення такого переведення щорічна фізична ідентифікація (за правилами для мешканців ТОТ) їм не потрібна.

Тобто сама наявність довідки внутрішньо переміщеної особи не означає, що людина зобов'язана проходити ідентифікацію до кінця року. Вирішальне значення має актуальне місце проживання та інформація, яка міститься в пенсійній справі.

"Ті, хто проживають на підконтрольній території, згідно з постановою №299, проходити ідентифікацію не повинні, бо вони перебувають на підконтрольній території. Але ми все одно рекомендуємо хоча б раз на три-чотири місяці нагадувати про себе Пенсійному фонду: звернутися безпосередньо до установи або, наприклад, зняти гроші через касу Ощадбанку. Тобто все одно потрібно періодично маякнути, що з людиною все добре", - пояснює Богдана Гончар.

За її словами, така рекомендація пов'язана з тим, що Пенсійний фонд здійснює моніторинг отримувачів виплат. Особливо це актуально для людей похилого віку, місце перебування яких може змінюватися: наприклад, пенсіонер на короткий час приїжджає на підконтрольну територію, а потім повертається в окупацію.

Богдана Гончар підкреслює, що важливо розрізняти ідентифікацію й просто рух коштів по картці:

"Оплата карткою або переказ з картки на картку - це просто кругообіг грошей по цій картці. Це не ідентифікація, бо карткою може користуватися будь-хто. За законом це не дуже законно, бо потрібна довіреність, але Пенсійний фонд все одно не відстежує, хто саме поповнив рахунок чи переказав гроші. А коли людина приходить і знімає пенсію через касу, Ощадбанк до 25-го числа щомісяця передає інформацію фонду. Фонд бачить, що фізична особа звернулася до банку і зняла пенсію через касу, тобто тим самим вона себе ідентифікувала".

Загалом передбачено декілька способів проходження фізичної ідентифікації.

Перший - особисте звернення до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України. Людина може прийти до установи незалежно від місця реєстрації та пред'явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу.

Другий спосіб - проходження ідентифікації в уповноваженому банку, через який пенсіонер отримує виплати. Для цього необхідно особисто звернутися до банківської установи. Зокрема, підтвердження особи відбувається під час звернення до каси та отримання коштів.

Третій варіант - дистанційна ідентифікація за допомогою Дія.Підпису (Дія ID). Для цього потрібно авторизуватися на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду та скористатися відповідною функцією.

Четвертий - відеоідентифікація. Вона передбачає відеозв'язок пенсіонера з уповноваженим працівником Пенсійного фонду, який ставить запитання для встановлення особи та перевіряє документи.

Нарешті, українці, які тимчасово перебувають за кордоном, можуть пройти процедуру через дипломатичні або консульські установи України. Для цього необхідно отримати документ, який засвідчує, що людина жива, а потім надіслати його до відповідного територіального органу Пенсійного фонду разом із заявою про продовження виплати пенсії або страхових коштів. Документи також можна передати в електронному вигляді через портал ПФУ, підписавши їх кваліфікованим електронним підписом.

Для мешканців окупованих територій найбільш доступним дистанційним варіантом часто стає саме відеоідентифікація. Її запровадили на початку грудня 2023 року: заявку подають через портал електронних послуг ПФУ або за телефоном контакт-центру, обирають месенджер (Viber, Telegram, WhatsApp, Signal, Skype, Zoom чи Google Meet), після чого з людиною має зв’язатися співробітник фонду, щоб погодити час розмови.

Відеоідентифікацію проводять упродовж 30 календарних днів, але не раніше ніж через 10 робочих днів після подання заяви. Розмова триває близько 20 хвилин, рішення ухвалюють не пізніше ніж за 10 днів, а про результат людину мають повідомити протягом трьох робочих днів.

Під час процедури пенсіонер має показати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, та самостійно відповісти на запитання спеціаліста. Результат проходження ідентифікації можна перевірити в особистому кабінеті на вебпорталі ПФУ за допомогою сервісу "Моя ідентифікація".

Відеоідентифікація в окупації: особливості та проблеми

Найбільше труднощів із фізичною ідентифікацією виникає саме в пенсіонерів, які продовжують жити на окупованих територіях. Формально держава надала їм можливість дистанційно підтвердити свою особу, однак на практиці ця процедура залежить від багатьох обставин, на які людина часто не може вплинути.

"Станом на сьогодні одна з головних проблем - це зв'язок. На окупованих територіях зараз великі проблеми зі світлом та інтернетом. У більшості випадків люди звертаються до нас на гарячу лінію саме через це", - розповідає Богдана Гончар.

За її словами, ситуація може розвиватися таким чином: пенсіонер подає заявку на відеоідентифікацію, Пенсійний фонд призначає дату та час, однак у визначений момент людина не може повноцінно підключитися до відеозв'язку. Через перебої з електроенергією або інтернетом зв'язок обривається, а представник ПФУ не має можливості поставити всі необхідні запитання.

Під час відеоідентифікації працівник Пенсійного фонду має не просто побачити людину на екрані. Він повинен встановити її особу за документами та відповідями на запитання. Тому навіть короткочасне переривання зв'язку може завадити завершити процедуру.

Окремий ризик пов’язаний із тим, що відповідати має сама людина. За правилами ПФУ, результати відеоідентифікації не можна використати, якщо є ознаки впливу третьої особи. Для літніх і хворих людей, яких в окупації багато, це створює пастку.

"Дуже важливо під час ідентифікації не допомагати людині. Зазвичай ідентифікацію, особливо на окупованій території, проходять люди з вадами здоров’я, дуже поважного віку, які фізично не можуть самостійно ідентифікуватися. Близькі намагаються їм допомагати, але тоді їм можуть сказати, що ідентифікація не пройдена, бо людина самостійно не відповідає на питання. І вона змушена знову подавати заявку, знову проходити цю ідентифікацію", - каже Богдана Гончар.

Тому родичам варто заздалегідь подбати про технічну підготовку до відеоідентифікації: перевірити роботу камери, мікрофона та інтернету, зарядити телефон, підготувати документи й організувати людині комфортні умови для розмови. Допомагати з технічними питаннями можна, але відповідати замість пенсіонера не слід.

Ще один фактор, який може впливати на успішність процедури, - підхід самих комісій Пенсійного фонду. За спостереженням деяких пенсіонерів, з якими поспілкувався "ОстроВ", ставлення до них та особливості проведення відеоідентифікації можуть відрізнятися залежно від регіону.

"Якщо це прифронтові комісії, які працюють у містах ближче до фронту, вони більш лояльні. Якщо це комісії в західних регіонах, то іноді процедура може проходити жорсткіше, навіть емоційно, і після цього в людини виникають додаткові проблеми", - розповів "ОстроВу" родич одного з мешканців Маріуполя.

Разом з тим юристка Богдана Гончар наголошує, що останнім часом кількість звернень із проблемами щодо відеоідентифікації на гарячу лінію "Донбас SOS" зменшилася. Якщо раніше люди частіше скаржилися на неможливість пройти процедуру або труднощі під час її проведення, то зараз ситуація дещо стабілізувалася.

"Станом на сьогодні я бачу позитивний момент: Пенсійний фонд усе-таки робить роботу над помилками. У нас стало менше звернень на гарячу лінію саме щодо проблем з ідентифікацією. Раніше таких питань було значно більше", - зазначає вона.

Разом з тим, за її словами, на початку 2027 року можуть виникнути нові запитання щодо періодичності ідентифікації.

Наприклад, якщо людина пройшла процедуру в липні 2026 року, їй може бути незрозуміло, чи потрібно повторити її в липні 2027-го, чи достатньо зробити це до кінця наступного календарного року. У чинних роз'ясненнях Пенсійного фонду йдеться про проходження ідентифікації до 31 грудня кожного року. Тому пенсіонерам важливо перевіряти дату останньої успішної процедури в особистому кабінеті, а в разі сумнівів - звертатися за роз'ясненням до ПФУ.

"Основний пік проходження ідентифікації, наскільки я пам'ятаю, припав на період приблизно до червня. Після цього стало спокійніше, оскільки більшість людей пройшли процедуру настільки, наскільки це було можливо. Але із січня 2027 року, думаю, дзвінки знову почнуться, і потрібно буде дивитися, які саме питання виникатимуть у людей",- говорить юристка.

Ризики призупинення пенсій

Найбільш відчутним наслідком непроходження фізичної ідентифікації може стати призупинення пенсійних або страхових виплат. Якщо Пенсійний фонд не має інформації про успішне проходження обов'язкової процедури до 31 грудня 2026 року, з 1 січня 2027-го виплату можуть припинити до виконання встановлених вимог.

Водночас важливо розуміти різницю між призупиненням виплат і скасуванням права на пенсію. Непроходження ідентифікації не означає, що людина втрачає право на вже призначену пенсію. Йдеться про тимчасове припинення її виплати до підтвердження особи.

Якщо пенсіонер пройде ідентифікацію протягом року після припинення виплат, їх мають поновити після виконання цієї вимоги. Якщо ж від моменту припинення минуло більше року, для поновлення необхідно буде подати відповідну заяву до Пенсійного фонду.

Окрім фізичної ідентифікації, для пенсіонерів, які проживають на окупованих територіях або виїхали звідти, діє ще одна вимога: вони мають повідомити Пенсійний фонд про те, що не отримують пенсійних виплат від російської сторони.

Це передбачено законодавством як умова продовження виплати української пенсії. Відповідне повідомлення можна подати разом із заявою про призначення, поновлення, перерахунок або продовження пенсії, зокрема через електронний кабінет Пенсійного фонду або під час відеоідентифікації.

Окремою проблемою для мешканців окупації стають банківські картки, термін дії яких закінчується. Навіть якщо пенсіонер успішно пройшов ідентифікацію, він може зіткнутися з труднощами під час подальшого отримання грошей.

"Картки закінчуються, і людям потрібно їх оновлювати, щоб продовжувати отримувати пенсію. Якщо говорити про Ощадбанк, то поки немає зрозумілої інформації, чи продовжуватимуть термін дії карток перед Новим роком", - розповідає юристка.

Додатково ускладнює ситуацію відсутність українського номера мобільного телефону. Частина пенсіонерів втратила свої SIM-картки, інші не можуть поповнювати рахунок або не мають стабільного мобільного зв'язку. Без номера телефону складно отримувати SMS-повідомлення для входу до банківських застосунків, підтверджувати операції та користуватися електронними сервісами.

"У більшості пенсіонерів, які перебувають на окупованій території, вже немає українських номерів телефонів. Хтось їх загубив, хтось не має можливості поповнювати рахунок. Хтось може поповнити телефон своїм батькам. Але далеко не всі мають близьких на підконтрольній території, які могли б це зробити. У результаті номери просто перестають працювати", - каже Гончар.

Ще одна проблема - отримання електронного підпису. Він необхідний для доступу до особистого кабінету на порталі Пенсійного фонду, подання електронних заяв і використання інших дистанційних послуг. Проте оформити його людям, які перебувають в окупації, буває непросто.

"Дистанційно дуже важко отримати електронний ключ, щоб зайти на портал Пенсійного фонду в особистий кабінет пенсіонера або підписати якийсь документ. Водночас я розумію, що спростити процедуру отримання електронного підпису непросто, адже це фактично особистий підпис людини в електронному вигляді. Якщо його використають незаконно, можуть виникнути дуже серйозні проблеми", - пояснює Гончар.

Вона також розповіла про випадок, коли під час короткого приїзду жінки з окупації на підконтрольну частину України родина намагалася вирішити питання з банківським обслуговуванням. Спочатку жінка звернулася до Ощадбанку, щоб оновити картку. Після цього родичі вирішили додатково відкрити їй рахунок у ПриватБанку, розраховуючи отримати доступ до електронного підпису та спростити дистанційне користування банківськими послугами.

Однак згодом з'ясувалося, що пенсія почала надходити вже на рахунок у ПриватБанку. Коли жінка повернулася в окупацію, гроші на картку Ощадбанку не надійшли. Зрозуміти, куди саме перевели виплату, вдалося лише після входу до особистого кабінету на порталі Пенсійного фонду.

"Пенсіонер приїжджає на підконтрольну територію на два-три тижні, максимум на місяць, а потім повертається додому. Тут дорого жити, люди бояться обстрілів. Вони хочуть якомога швидше повернутися, навіть якщо для цього доводиться їхати через чотири країни. І за цей короткий час потрібно встигнути вирішити всі питання з документами, картками та банками", - пояснює Богдана Гончар.

Водночас є пенсіонери, які намагаються вирішувати проблему дистанційного доступу до банківських послуг за допомогою українських номерів телефонів, що працюють через інтернет.

"На окупованій території є люди, які допомагають дистанційно створити український номер "Інтертелекому". Він працює через інтернет, а не через мобільний зв’язок, і завдяки цьому можна зайти в застосунок банку. В одному з відомих мені випадків людині оновили картку в Ощадбанку, але вона віртуальна. Пенсію вона отримує, але, щоб не зв’язуватися з "міняйлами", гроші пересилають на підконтрольну територію", - розповіла юристка.

Крім того, частина пенсіонерів в окупації користується посередниками, які знімають гроші за відсоток.

Що робити

На тлі цих проблем важливим механізмом для переселенців залишається переведення пенсійної виплати за адресою фактичного проживання. Це особливо актуально для тих, хто вже виїхав з окупації, але в пенсійній справі досі зазначена адреса на тимчасово окупованій території.

У Пенсійному фонді наголошують: відповідно до статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія виплачується за місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, зазначеним у заяві, незалежно від його задекларованої або зареєстрованої адреси.

Тобто людина, яка виїхала з окупованої території та фактично проживає, наприклад, у Києві, Львові, Дніпрі або іншому українському місті, може перевести виплату пенсії за новою адресою. Для цього не обов'язково змінювати реєстрацію місця проживання.

Заяву можна подати двома способами: особисто звернутися до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду або скористатися особистим кабінетом на вебпорталі електронних послуг ПФУ.

Це важливий нюанс для переселенців, адже людина може вже кілька років проживати на підконтрольній території, мати довідку ВПО, орендувати житло та отримувати пенсію на банківську картку, але формально залишатися в обліку за адресою на окупованій території. У такому разі варто перевірити, чи переведена пенсійна справа за фактичним місцем проживання.

Разом з тим юристи радять не чекати останніх тижнів грудня, коли черги в сервісних центрах і навантаження на лінії фонду зростають. Якщо є сумніви, то варто перевірити в "Моїй ідентифікації" на порталі ПФУ або в застосунку "Пенсійний фонд", чи є в системі відмітка про ідентифікацію цього року. Якщо її немає, слід якнайшвидше подати заявку на відеоідентифікацію або обрати інший доступний спосіб. Також варто переконатися, що подано заяву про неотримання російської пенсії, а термін дії банківської картки не спливає напередодні нового року.

Для всіх інших проблем доступні безкоштовні гарячі лінії: контакт-центр ПФУ (0 800 503 753) і юристи "Донбас SOS" (0 800 309 110 або Viber, WhatsApp, Telegram за номером 093 500 69 18).