Енергокриза: не лише тарифи

Найбільша приватна енергокомпанія ДТЕК у червні підрахувала, що за найгіршого розкладу українці сидітимуть без світла по 20 год. на добу під час опалювального сезону. Що з кожним днем ​​все ближче.

Влада намагається пом'якшити наслідки весняних ракетних ударів рашистів, які повністю знищили українську теплову та гідроенергетику. І це не лише запровадження "дотаційних" (підвищених з 1 червня майже в 2 рази) енерготарифів для населення та бізнесу. Проблема в тому, що пом'якшувальні можливості не надто великі.

 

Гроші знайшлися

Раніше "ОстроВ" констатував відсутність конкретики у питаннях закордонної фіндопомоги для подолання енергокризи. За минулий місяць дещо змінилося на краще. Зрозуміло, не само собою, а зусиллями уряду і насамперед дипломатів.

Прем'єр Д.Шмигаль 5 червня повідомив, що фонд підтримки української енергетики вже нараховує €494 млн. Щоправда, це не лише перераховані, але й обіцяні гроші. Тобто, їх ще належить отримати.

Ще за тиждень, 12 червня, спецпредставниця США з питань відновлення України П.Прітцкер оголосила про виділення фінансування вашингтонською адміністрацією.

"З урахуванням ситуації у сфері енергетики, яка справді дуже важка, я оголошую зараз, що Сполучені Штати надають $824 млн для підтримки української енергетичної інфраструктури", – заявила вона.

Тоді ж, у першій половині червня, стало відомо про підписання угод з урядом Франції та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) на €200 млн та €300 млн відповідно. Можливо, ці суми були частково враховані Д.Шмигалем у ранньому виступі.

Президентка ЄБРР О.Рено-Бассо в інтерв'ю ЗМІ наголосила, що фінансування енергосектора України може бути розширене. "Це свого роду початок, відправна точка, вона може бути вищою", – сказала вона.

Але якщо програма з ЄБРР передбачає цільове кредитування "відновлення потужностей та інфраструктури, що генерують, а також будівництва нової децентралізованої генерації (електроенергії – авт.)", то спектр французької програми, яка діятиме через урядову агенцію AFD – ширший.

Гроші Франції (не тільки кредити, а й безоплатні гранти), крім енергетики, можуть прямувати на відновлення інших об'єктів критичної інфраструктури. У галузях охорони здоров'я, транспорту, водопостачання. А також на розмінування.

Трохи пізніше, у другій половині червня, віце-президентка США К.Гарріс заявила про виділення Україні $1,5 млрд. Але ця цифра, крім асигнувань на енергетику, включає "забезпечення гуманітарних потреб і зміцнення громадської безпеки".

З коментаря Білого дому випливає, що фінансування енергодопомоги залишається в межах раніше озвученого: $824 млн. Цю цифру використав Д.Шмигаль, коли наприкінці червня повідомив, що обіцяна закордонна підтримка української енергетики перевищила $1 млрд.

Окремо варто виділити рішення уряду Естонії передати Україні модульний блок теплової електростанції потужністю 200 МВт.

Враховуючи, що після весняних ударів українська енергетика втратила 9200 МВт потужності, що генерує, – це крапля в морі. Але якщо зважити на те, що сама Естонія дуже маленька країна – безумовно, це величезний внесок.

Підсумовуючи, можна сказати, що цього року закордонна фіндопомога на ліквідацію наслідків енерготерору має бути приблизно на рівні минулорічної.

І це вже неабияке досягнення дипломатії на тлі "втоми" союзників. Але, як зазначалося, масштаби збитків для української енергетики цього разу значно більші.

 

Кабмін: реакція на кризу

Д.Шмигаль у першій половині червня повідомив про підготовку урядового законопроєкту, який пропонує звільнити ввезення енергообладнання від сплати ПДВ та мита.

Це точно треба зробити хоча б і ціною певних втрат для держбюджету (від несплати цих зборів). Але тут важливо не затягувати, як рік тому з розширенням держпрограми пільгового банківського кредитування "5-7-9" на енергокомпанії.

Тоді саме рішення Кабмін ухвалив у травні. І лише наприкінці серпня "раптово" з'ясувалося, що відповідна постанова містить прогалини і потребує доопрацювання. І чиновники взялися його "допрацьовувати".

Зрозуміло, що в результаті енергетики так і не отримали пільгових кредитів під 5% на фінансування ремонтно-відновлювальних робіт. До речі, цього разу про "5-7-9" також не забули.

На засіданні уряду 19 червня цю програму поширили на кредити для малих та середніх підприємств на закупівлю газових електрогенераторів. Треба сподіватися, що десь перед початком осені вона теж "раптово" не вимагатиме уточнень.

А з доступним кредитуванням енергоремонтів Кабмін цього разу пішов по-ленінському. Тобто, іншим шляхом, переадресувавши питання Нацбанку. І, за словами Д.Шмигаля, НБУ відповідне рішення ухвалив у середині червня.

Прем'єр не вдавався у деталі, зазначивши, що завдяки вжитим заходам можливості банків кредитувати відновлення енергосистеми збільшились у 1,5 рази.

Згадали в Кабміні і про угоду з турецькою компанією Karpowership, підписану ще в січні минулого року. Вона передбачає розміщення у портовій акваторії плавучих електростанцій загальною потужністю 500 МВт.

Тоді ідея залишилася на папері: оскільки українська сторона хотіла розмістити ці баржі у портах Молдови та Румунії. Щоб вони не стали метою нових ракетних атак.

Очевидно, одержати згоду влади цих країн не вдалося. Оскільки у середині червня одеський губернатор О.Кіпер повідомив про нові переговори з турецькою компанією з цього питання.

За його словами, зараз пропонується розмістити плавучі електростанції у ключових портах Одеси та дунайського регіону, але все спирається на проблеми з безпекою. Тому, швидше за все, ці об'єкти так і не з'являться у складі об'єднаної української енергосистеми.

Хоча, як зазначалося раніше, вони здатні забезпечити безперебійне електропостачання для 1 млн. домогосподарств.

Не забуті й великі промислові підприємства, що використовують великі обсяги електроенергії (е/е) у виробництві. Ще в січні 2023 р. Кабмін заборонив відключати їх навіть у години "пік", якщо вони імпортують е/е.

Ціль ясна: "підштовхнути" великі заводи до закупівлі е/е за кордоном. І цим знизити дефіцит е/е українського виробництва. Спочатку "енергонедоторканність" гарантувалася, якщо імпортовано не менше 30% від загального обсягу е/е, що витрачається.

З жовтня минулого року ця вимога зросла до 50%, а з 30 травня цього року – до 80%. Неважко помітити взаємозв'язок: чим сильніше погіршувалась ситуація в українській енергетиці, тим більше ставав норматив. Начебто все просто і зрозуміло.

Але, як завжди в таких випадках, знайшлися "принижені та ображені" незадоволені. На цей раз в особі олігарха Р.Ахметова. Причина його невдоволення також проста: імпортна е/е обходиться дорожче. Тобто, більше витрат та менше прибутку.

Тому Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК), що входить до групи "Метінвест" Р.Ахметова, у червні звернувся до прем'єра Д.Шмигаля з проханням повернути колишні 50% гарантійного імпорту е/е.

"Придбання імпортної електроенергії у розмірі 80% від власного споживання стає недосяжним для ПрАТ "ІнГЗК" через високу ціну", – поскаржилися на підприємстві.

Інакше у Р.Ахметова пригрозили повною зупинкою ГЗК. Менеджери олігарха вже підрахували, що в такому разі українська економіка втратить до кінця року $150 млн валютних надходжень та 700 млн грн податків.

У металургійній компанії "Інтерпайп" В.Пінчука використовували м'якіші формулювання, обмежившись "висловом занепокоєння" у зв'язку з ухваленим урядовим рішенням. І наголосили на реальній проблемі, яка може ускладнити роботу великих заводів.

Підвищення нормативу спричинить зростання імпорту е/е з ЄС. А він технічно обмежується пропускною спроможністю транскордонних ліній електропередач. Нині це 1700 МВт.

Д.Шмигаль у червні повідомив про плани розширити пропускну потужність енергосистеми на західному кордоні до 2200 МВт. Для цього модернізуватимуться існуючі підстанції та будуватиметься одна нова у Львівській обл. За рахунок вищезгаданого кредиту ЄБРР на €300 млн.

Але це потребує часу. Ні, не років, рахунок іде на місяці. Але урядова постанова за нормативом 80% діє. Хоча логічніше було спочатку розширити пропускну спроможність, а вже потім підвищувати вимоги до промпідприємств.

 

Енергетика після кризи

Про необхідність нової моделі енергосистеми, в якій замість кількох великих об'єктів генерації (уразливих для ракетних ударів) буде безліч дрібних, модульних – президент Зеленський заявив ще рік тому.

Але лише зараз процес перейшов у практичну стадію. Будівництвом невеликих газових енергоблоків займуться держкомпанії: ПАТ "Укрзалізниця" та "Укрнафта". Передбачається, що їхні проєкти прокредитує ЄБРР.

"Україна має чіткий план, як уже цього року побудувати до 1000 МВт потужності газової генерації", – заявив 11 червня В.Зеленський.

Створення нових модульних газових міні-електростанцій загальною потужністю 1000 МВт десь за півроку – досить непросте та амбітне завдання для влади. Але, як зазначалося, наші втрати становлять 9200 МВт.

Тобто, навіть якщо все вийде, колосальний дефіцит енергобалансу залишається. Тому великі надії на розвиток сонячної та вітрової генерації.

У середині червня глава Міненерго зустрівся з керівництвом низки норвезьких компаній, включаючи Scatec, яка в Україні ще до повномасштабної війни запустила низку проєктів з будівництва великих ВЕС. Очевидно обговорювалося, як прискорити ці проєкти.

За даними Української вітроенергетичної асоціації, зараз у країні з різним ступенем готовності 58 вітрових електростанцій загальною потужністю понад 7000 МВт. Але з них реально може бути запущено лише на 4000 МВт, – за словами директора асоціації А.Конеченкова.

Тобто, навіть якщо скласти нову вітрову генерацію із модульною газовою – енергосистемі вдасться заповнити лише половину втрат.

Окремо слід зазначити, що вітрові та сонячні електростанції не можуть підвищувати або знижувати виробництво е/е залежно від попиту. І, на відміну атомної генерації, не здатні видавати постійну потужність.

Причини очевидні: вітер то посилюється, то стихає, а сонце цілий день може ховатися в хмарах. Тому ВЕС та СЕС – не повноцінна заміна зруйнованим ТЕС та ГЕС. Щоб вони стали такою заміною, потрібно ще щось: будівництво гігантських акумуляторних станцій-накопичувачів.

Енергія з накопичувачів надходитиме в енергосистему або в години "пік", коли є підвищений попит, або при падінні вироблення – за безвітряної чи похмурої погоди. Але поки що про будівництво таких об'єктів ніхто навіть не говорить вголос.

Ось чому заступниця міністра економіки Н.Бегун на червневій конференції у Києві порадила великим компаніям подумати про будівництво власних міні-електростанцій для забезпечення виробництва. За її словами, "бізнесу слід готуватися до складної зими". І не лише бізнесу.

Статті

Світ
16.07.2024
09:57

"Росія навмисно обрала лікарню своєю мішенню". Огляд західних медіа

Між візитом Орбана до Москви і нападом на дитячу лікарню були лише вихідні. Це багато говорить про те, як Кремль ставиться до ініціатив, подібних до ініціативи угорського глави уряду: з байдужістю і радістю від приниження".
Луганськ
15.07.2024
11:16

"Кримнаш" не ваш. Луганський щоденник

Крим став порожнім. Мало людей та багато військових. Нашим – в самий раз, а росіянам страшно. Ба більше, перельоти закриті, а їхати поїздом дуже довго.
Донбас
14.07.2024
18:43

У "ЛНР" ніхто не хоче возити пасажирів навіть за 100 тисяч. Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Минулого тижня відзначилися ЗМІ окупованої Луганщини. Легко і невимушено розповіли вони про те, як без діла припадають пилом у гаражах пасажирські автобуси, зразково-показово передані Росією для потреб жителів "ЛНР", як російські будівельні компанії...
Всі статті