«Енергійний контрудар може стати джокером у рукаві Сирського». Російські ЗМІ про Україну

Російські ЗМІ продовжують мусувати тему мирних переговорів з Україною на "своїх" умовах. Сенс цих "умов" розкрив в інтерв'ю офіційній "Парламентской газете" перший заступник голови комітету Ради Федерації РФ з міжнародних справ Володимир Джабаров. При цьому він не забув підкреслити, що "прийняття таких умов зовсім не означає, що інші регіони України після цього не можуть перейти до складу Росії"...

«Ми не бананова республіка...»

На запитання "Парламентской газеты", чи може майбутня, влітку 2024 року, конференція у Швейцарії "привести до якихось результатів і миру в Україні", Джабаров суворо відповідає: "Виходить безглузда штука: Швейцарія організовує конференцію з переговорів між Росією та Україною, хоча ні з російського боку, ні, як я розумію, з боку київського режиму її ніхто на це не уповноважував. Уявіть, щоб під час наступу радянських військ під час Великої Вітчизняної війни десь у Швейцарії відбувалася б якась мирна конференція між фашистською Німеччиною та СРСР, - це виглядало б просто дико! Так і зараз будуть виглядати переговори Росії та київського режиму".

"Взагалі, Росія - не та країна, щоб без неї обговорювали якісь київські мирні ініціативи. Ба більше, президент Зеленський сам же видавав укази, що забороняють вести будь-які переговори з нашою країною. Росія - не країна-карлик, не бананова республіка, долю якої можна вирішувати без її участі. Це мають добре розуміти в тій самій Швейцарії і загалом на Заході", - додає з обуренням Джабаров, не відповідаючи на запитання.

Залишивши Швейцарію в спокої, "Парламентская газета" ставить питання інакше: "На яких умовах переговори з Україною все-таки можуть вестися?".

"Очевидно, що не на тих, які пропонує Київ (зокрема, команда Зеленського говорить про повернення до кордонів 1991 року, тобто про відмову Росії від Криму і Донбасу. - Прим. Ред.), - непохитно лицемірить Джабаров. - Практично впевнений, що наш президент ніколи не сяде за стіл переговорів із Зеленським після того, що накоїв за його правління київський режим, вбиваючи наших людей, мирних громадян, жінок, дітей, людей похилого віку. А щоб переговори відбулися, необхідна одна умова - беззастережна капітуляція Києва, інших варіантів немає".

"Знаєте, що більше наступатиме наша армія, то більше буде вересків і криків "треба зупинити росіян!". Зупинити можна, але тільки давши письмові міжнародні гарантії, що Україна стане нейтральною державою, де не залишиться і не буде надалі жодної військової бази. Тоді ми, можливо, подумаємо", - повчає російський "сенатор".

І шовіністично вказує: "До речі, прийняття таких умов зовсім не означає, що інші регіони України опісля не можуть перейти до складу Росії, якщо рішення про це буде ухвалене на референдумі жителів тієї чи іншої області. Право повернутися в рідну гавань залишається у всіх. І це стосується не тільки Новоросії, включно з Харковом, Дніпропетровськом, Миколаєвом чи Одесою, а й Малоросії: Києва, Сум, Вінниці...".

Насамкінець на запитання, "чому саме зараз Заходом було заявлено про мирну конференцію щодо України", Джабаров відверто викручується: "Вони відчувають, що програють. І намагаються розвести війська, щоб українці віддихалися, а спонсори війни підготували чергову порцію озброєнь для Києва. Упевнений, що ця конференція приречена на провал. І навіть ті країни, які заявили спочатку про участь у ній, у підсумку не захочуть ганьбити своє ім'я в цьому спектаклі під назвою "переговори".

«Музичні французи»

Прокремлівська газета "Московский комсомолец" змовницьким тоном розповіла про "французьких найманців у Слов'янську". Мовляв, вранці 15 квітня в Слов'янську "Збройні сили Росії вдарили поруч із місцем розташування французьких найманців, яких розмістили в музичній школі".

"МК" цитує такого собі "главу Центру вивчення військових і політичних конфліктів" Андрія Клінцевича, який запевняє, що "Макрон не відмовився від відправки своїх військових на Україну".

"Батальйонно-тактична група близько 1,5 тисячі осіб завершує підготовку на полігоні Ла-Куртін у Франції. Вона складається переважно з офіцерів і солдатів французького іноземного легіону, спецназу та інженерних підрозділів французької армії. За інформацією, що надійшла, близько ста осіб прибули якраз до Слов'янська для організації оборони Слов'янсько-Краматорської агломерації. Тому що ми наступаємо з боку Часів Яру, не за горами падіння цього міста. А далі - Костянтинівка", - браво заявляє з Москви Клінцевич, немов щойно виліз зі "слов'янського" окопу.

Він нагадує про обіцянку Макрона цього року поставити Україні 38 самохідних артилерійських установок "Цезар".

"За деякою інформацією, 15 установок уже були переправлені на Україну для організації оборони Слов'янська і Краматорська. Вони мали розміщуватися в селі Біленьке (селище входить у Краматорську міську раду), щоб дальністю своєї стрільби діставати якраз до західних околиць Часів Яру", - легко розкриває Клінцевич усі "французькі" секрети і видає ще одну таємницю: "Це були фахівці з артилерійської розвідки, інженерні підрозділи, які спеціалізуються на будівництві фортифікаційних споруд. Зрозуміло, що копати мали не вони, а українські військові".

Той факт, що російські ракети впали в Слов'янську біля звичайних п'ятиповерхівок, московського "експерта" анітрохи не бентежить: він наполягає, що в Україні "іноземці завжди живуть у комфортних умовах, не туляться по підвалах".

"Це, як правило, будинки відпочинку, кімнати в санаторії зі своїм персональним туалетом (у Слов'янську, за повідомленням підпілля, їх розмістили в музичній школі). Тому на світанку, до того, як вони покинули розташування, по них було завдано удару. Там були й українські військовослужбовці. Як повідомлялося, французи пересувалися містом тільки в супроводі українських військовослужбовців. Щоб їх просто не викрали, не викрали як "язиків" і не допитали потім. Адже це не прості стрільці, які повинні були бігати з кулеметами. Це - висококласні фахівці, яких мали розкидати по різних підрозділах. За різними даними, це або 53, або 7 механізовані бригади ЗСУ", - говорить і говорить Клінцевич.

Не обтяжуючи себе поясненнями, як "будинки відпочинку і кімнати в санаторії" пов'язані з музичною школою, він картинно закликає не вірити словам мера Слов'янська Вадима Ляха, який заявив, що російський удар припав на центральну частину міста, де були пошкоджені багатоповерхівки.

"Вони брешуть як дихають. Якщо слідує заява про відсутність постраждалих, це якраз показник того, що прилетіло куди треба", - вигукує московський "експерт". Ну, а хіба він може говорити по-іншому?

«Пов'язати великою битвою»

Урядова "Российская газета" опублікувала коментар чергового "експерта", такого собі Владислава Шуригіна, який застерігає, що "контрудар може стати джокером у рукаві Сирського і кураторів".

"Зеленський знову заговорив, що ЗСУ готуються наступати. Це відразу викликало безліч запитань: куди, коли, якими силами? Почнемо з останнього, тому що саме сили, а точніше - накопичені резерви (людські та матеріальні), визначають здатність армії до наступу і завдання, які цей наступ має вирішити. Які сьогодні резерви ЗСУ? З минулого року ми пам'ятаємо, що в їхньому складі сформували два ударні корпуси - 9-й і 10-й. Вони були спеціально "заточені" під "велий наступ", - зі знущанням оцінює Шуригін. - У літньо-осінніх боях обидва корпуси зазнали важких втрат. Починаючи з жовтня їх почали відводити в тил на відновлення. Але вже під час зимової кампанії частину бригад довелося повернути на фронт, щоб заткнути діри в обороні під час боїв за Мар'їнку, Авдіївку і на Куп'янському напрямку. Тому говорити сьогодні про повне відновлення їхньої боєздатності не доводиться. Тим більше що частина цих бригад так само перебуває на фронті".

"Також ударним з'єднанням ЗСУ став корпус морської піхоти. Він об'єднав чотири бригади морпіхів і окремі частини берегової оборони, артилерії та зенітно-ракетних військ загальною чисельністю до 20 тисяч осіб. Але всю осінь і зиму корпус вів виснажливі бої за плацдарми на лівому березі Дніпра. За деякими даними, він втратив у боях до 5 тисяч убитими і пораненими. Сьогодні його боєздатність можна визнати задовільною. Однак корпусу не вистачає важкої техніки та озброєння. Він являє собою скоріше не наступально-ударне, а "легке експедиційне" з'єднання. Ще одним новим з'єднанням у ЗСУ став 8-й десантно-штурмовий корпус, сформований у січні 2024 року. Туди увійшли 8 десантно-штурмових, аеромобільних і артилерійських бригад, а також частини спецпризначенців і забезпечення із загальною чисельністю 30 тисяч осіб. Цей корпус сьогодні найбільш боєздатний і доукомплектований за штатом. Але в бойових діях він не бере участі з грудня 2023-го. Фактично це головний резерв командування ЗСУ", - оцінює кремлівський "експерт".

Він стверджує, що "загальна оцінка українських резервів приводить до висновку: наявних сил і засобів командуванню ЗСУ не вистачить для проведення стратегічного наступу". Однак тут же Шуригін застерігає: "Але їх достатньо для енергійного контрудару оперативного масштабу на одному напрямку".

"Такий удар, на мій погляд, цілком може виявитися "джокером" у рукаві Сирського і його кураторів зі США. Не виключено, що за допомогою цього "джокера" вони спробують переломити негативний перебіг весняно-літньої кампанії ЗСУ, зв'язати наші війська великою битвою і виграти час (два-три місяці). Тобто відсунути загрозу військової поразки України вже в поточному році", - з тривогою говорить Шуригін.

"Куди може бути спрямований цей удар?", - продовжує він. - Є кілька варіантів. Перший - це район Роботине, де минулого року ЗСУ так і не змогли прорвати наш фронт. Але вони вклинилися в першу смугу оборони і тепер запекло б'ються за ці позиції, намагаючись їх зберегти за всяку ціну. Очевидно, що загроза виходу ЗСУ до Токмака з перерізанням наших тилових комунікацій у цьому районі змусить російське командування перекинути туди резерви. Відбиття такого удару потребуватиме сил і часу".

"Імовірний удар і на півночі - в районі Куп'янська. Не можна скидати з рахунків загрозу повторення спроби ЗСУ наступати на Курсько-Білгородському напрямку. Також імовірний відволікаючий удар із висадкою десанту через Дніпро в районі Херсона, де морська піхота ЗСУ вже скоро як півроку тримається за руїни населеного пункту Кринки", - додає Шуригін.

А щоб, мабуть, заспокоїти наляканих z-патріотів, упевнено заявляє: "Думаю, будь-який український наступ сьогодні приречений, особливо якщо ЗСУ не зможуть компенсувати російську перевагу в повітрі. Наша бомбардувальна і штурмова авіація стали справжнім жахом української армії. Щоб наступати, противник відчайдушно потребує поповнення свого парку систем ППО і протиповітряної "парасольки" над лінією фронту. Усього цього в України сьогодні немає".

«Українська ідентичність дуже сильно зміцніла»

Газета "Аргументы и факты" вирішила навіщось розібратися, "чи все виявилося зруйновано в Україні".

На допомогу газета закликала кремлівського політолога Сергія Маркова. Той для початку нагадує, що політичному сенсі на Україні створено найпотужнішу неофашистську державу".

"Українська ідентичність за цей час дуже сильно зміцніла, Україна стала відома у світі в сотні разів більше, ніж раніше. У країні діє потужний тоталітарний режим, якому поки що вдається придушити опір усередині країни. З цього погляду держава в Україні не зруйнована, а, навпаки, сильно укріплена. Але зруйновано дороги, заводи, мости, електростанції тощо, в руїнах економіка і сільське господарство, вбито й покалічено півмільйона українських громадян, близько десяти мільйонів людей втекли з країни, втрачено значну частину території. А міста, звільнені російськими військами, - Маріуполь, Бахмут, Авдіївка - після боїв лежать у руїнах", - малює Марков "картину маслом".

"Цю неофашистську державу було створено американцями не за Зеленського, а ще за Порошенка. По суті, на території України побудовано український варіант ІДІЛу (організація визнана в РФ терористичною). Київський режим - це, образно кажучи, ІДІЛ, який прийшов до влади", - не вгамовується Марков.

Він нарікає, що "українські президенти обіцяли країні не тільки багатство, законність і мир".

"Кожен із них обіцяв поліпшити відносини з Росією, а в підсумку тільки погіршував їх. Це відбувалося тому, що, будучи кандидатами в президенти, вони зверталися до проросійськи орієнтованих виборців, яких в Україні більшість. Ці виборці, коли в них був вибір, голосували за більш проросійського політика. Навіть Порошенко порівняно з іншими спочатку виглядав більш проросійським. А Зеленський виглядав більш проросійським порівняно з ним. Але, коли всі ці кандидати ставали президентами, то відразу ж із потрохами потрапляли під контроль і під владу американців, колективного Заходу, і тому проводили антиросійську політику", - вигадує Марков.

А на запитання, чому жителі України "стільки разів поспіль купилися на очевидний обман", знову бреше: "А який у них був вибір? Вони проголосували, заявили про свою позицію. А потім що? Підняти повстання? Це не завжди можливо"...

А питання, "чи все виявилося зруйнованим в Україні" так і залишилося нерозкритим.

Огляд підготував Михайло Карпенко, «ОстроВ»

Статті

Країна
30.05.2024
09:14

“Поміняти парадигму”. Військовослужбовці розповідають про свій досвід лікування після поранень в Україні

Долю кожного пораненого вирішує, таким чином, військовий лікар, відповідальний за скерування. Деяким щастить потрапити у потрібне місце. Віктору Комарницькому не пощастило.
Луганськ
29.05.2024
10:47

 Безсоромниця. Луганський щоденник

Є ті, хто примудряється заочно оформляти українські пенсії та заново перераховувати російські за 6000 рублів незалежно від результату. На попит знайдеться пропозиція.
Світ
28.05.2024
08:27

«Якщо Путін захоче повернути Януковича на царство, все можливо». Російські ЗМІ про Україну

Усім відомо, що термін його легітимності як президента не закінчився, а був перерваний державним переворотом в Україні. Появу Януковича в розпал переговорів Путіна і Лукашенка не змогли проігнорувати навіть українські політики, які почали просто...
Всі статті