Економічне зростання-2024: дві умови

Провідна інвесткомпанія Dragon Capital у лютому підтвердила попередній прогноз для економіки на поточний рік: зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) на 4%. За іншими ключовими показниками очікування також позитивні, але тільки якщо…

Гривні передбачили міцність

Найзначніші оцінки у цьому прогнозі – щодо інфляції та обмінного курсу. У компанії, як і раніше, припускають, що річна інфляція (темпи зростання цін на товари та послуги для населення) прискориться, але не вийде за "рамки пристойності". І становитиме 8% проти 5,1% у 2023 р.

Це (у тому числі) передбачає, що стрибкоподібного ривка нагору тарифів ЖКГ не буде. Можна також погодитися з думкою Dragon Capital, що "низька інфляція дозволяє трохи послабити курс гривні та допомогти бюджету".

"Допомога" - у збільшенні надходжень до бюджету від акцизного збору та податку на додану вартість при імпорті товарів. Які сплачуються у гривні, але нараховуються у доларах та євро. Тобто, за збереження існуючих податкових ставок ці платежі зростуть при ослабленні гривні до твердих валют.

Водночас у Dragon Capital зазначають, що "навіть при девальвації нацвалюти максимум на 10% інфляція за підсумками року залишається однозначною". Тобто не досягне 10%. Таку інфляцію справді можна вважати "ощадливою" для населення. І водночас вона сприяє «пожвавленню» економіки.

Проте, у компанії очікують, що обмінний курс на кінець року становитиме $/39 грн. Тобто, деяке "просідання" на початку-середині року гривня компенсує та повернеться на вихідні позиції (до грудня 2023 р.).

Як результат, за підсумками ц.р. прогнозується рекордний ВВП у доларовому еквіваленті: $203 млрд. Наведена нижче інфографіка показує, що попереднє найвище досягнення датується 2021-м.

Все це можливо, якщо будуть виконані дві основні умови. Перше – отримання в повному обсязі $37 млрд зовнішньої фінансової підтримки, запланованих на ц.р. у держбюджеті.

У принципі, цю цифру можна вважати реалістичною. Бо до неї вже закладено передбачуване зниження закордонної допомоги (2023 р. вона становила майже $43 млрд при плані $38,4 млрд).

Другу умову в Dragon Capital формулюють так: "якщо ситуація у сфері безпеки не погіршуватиметься".

Тобто, там не очікують покращень (до жовтня 2023 р. у компанії виходили з того, що повномасштабна війна завершиться 2024 р.). Але принаймні розраховують, що й гірше не стане.

Хоча тут оцінити реалістичність набагато складніше, ніж щодо умови №1. Тут потрібні прогнози не економістів, а Генштабу ЗСУ та Ставки Верховного Головнокомандувача.

Підстави для оптимізму

"Я залишаюся оптимістом на 2024 рік", – заявив засновник Dragon Capital Т.Фіала, коментуючи опублікований прогноз. За його словами, головною нагодою для економічного оптимізму є відновлення експортних відвантажень через чорноморські порти України. Вони майже повернулися до довоєнних показників.

До блокади звідти відправляли на експорт у середньому 11 млн т вантажів на місяць. Вже у січні показник досяг 7,5 млн т плюс 2 млн т через дунайські порти. І, за словами Т.Фіали, є потенціал для покращення цих результатів.

У свою чергу, віце-прем'єр А.Кубраков у лютому повідомив, що робота чорноморського "коридора", який відкрив експорт, дозволила відчутно покращити наповнення держбюджету.

"Український гуманітарний коридор у Чорному морі встановлений. Добра новина в тому, що ми починаємо повертатися до попередніх цифр у ключових експортних областях – сільське господарство, металургія тощо. І загалом ми бачимо, що податкові надходження більші, ніж передбачалося у бюджеті на 25-30% залежно від групи товарів. Це більше, ніж ми очікували", – сказав він у коментарі ЗМІ.

Поповнювати бюджет допомагає не лише відновлення морського експорту. Державне агентство розвитку туризму наприкінці лютого повідомило, що за підсумками 2023 р. податкові надходження від компаній-туроператорів та готелів зросли на 32%, до 2,05 млрд грн.

Це 92% від довоєнного показника. Очевидно, реанімація туристичної галузі не пов'язана із чорноморськими портами, це сигнал про пожвавлення економіки загалом. Зі свого боку можна також відзначити низку позитивних економічних сигналів.

Опитування, проведене Програмою розвитку ООН (UNDP), засвідчило, що станом на кінець 2023 р. повернулося до роботи 82% малих та середніх підприємств, які зупинилися через широкомасштабне вторгнення РФ. Результати опитування опубліковано наприкінці лютого.

За підсумками минулого року рекордними виявилися надходження до держбюджету від продажу ліцензій на розробку родовищ корисних копалин – 2,4 млрд грн, за даними Держгеонадр. Усього було видано 465 спецдозволів на надрокористування. Це свідчить про вихід із "коми" гірничодобувної промисловості.

Що ж до банківського сектора, його стійкість характеризується навіть не динамікою прибутку на наведеній нижче інфографіці, що показує перевищення довоєнного показника. Набагато важливіше зниження до рекордного мінімуму (менше 0,8%) частки кредитів рефінансування від НБУ у загальних зобов'язаннях комерційних банків. Попередній рекорд датується "золотим" для української економіки 2006 роком.

Це означає, що банки зараз не потребують рефінансування від слова "зовсім". Потреба у ньому виникає при масовому відпливі грошей клієнтів із депозитних та поточних рахунків (а це найстрашніше для банківської системи).

Якщо подивитися на ситуацію в металургії, другій за значимістю галузі української економіки, то картина загалом негативна.

Але якщо взяти експортну динаміку останніх місяців, вона цілком обнадійлива.

Зокрема, щодо металопрокату (а експорт готової продукції в рази важливіший за сировину) за січень ц.р. показник зріс до 400,4 тис. т порівняно з 91,6 тис. т у січні 2023 р.

Тобто, можна констатувати, що торік українська металургія "намацала дно", але вже зараз пішов "відскок" нагору.

Грошове питання

У мирних умовах завдання держави щодо бізнесу дуже просте: не заважати розвиватися. Під час війни та повоєнного відновлення цього недостатньо. У згаданому вище опитуванні UNDP половина підприємців наголосила, що їхній бізнес не виживе без допомоги держави.

Позики, програми працевлаштування, зниження податків та гранти стали вирішальними для виживання, стверджують учасники опитування. Усі ці речі фінансуються з держбюджету або завдяки закордонній допомозі.

Один із головних драйверів – держпрограма "5-7-9", що передбачає кредитування підприємств під 5%, 7% та 9% річних у гривні. Решту виплат за процентними ставками банків бере на себе держава.

За даними Нацбанку, 2023 р. обсяг кредитів за програмою "5-7-9" зріс на 34%. У Мінфіні уточнюють, що загалом було видано 23 973 тис. кредитів на загальну суму 97,2 млрд грн. Це не так, щоб занадто багато, але й не мало.

Тобто, можна сказати, що держава зі своїми завданнями щодо бізнесу в умовах війни справляється на "задовільно". Іншими словами, "на тверду трійку".

Нижче наведена інфографіка дуже наочно ілюструє нинішнє становище українського бізнесу в цілому.

Очевидно, що кредити в агросекторі фінансували поточні потреби: закупівлю насіння, добрив, кормів, гербіцидів, техніки та пального для посівної/збиральної кампаній.

Розвиватися зараз може собі дозволити менш ніж кожне десяте мале/середнє підприємство. Інші зайняті виживанням.

Потреби бізнесу у відновленні на 2024 р. Світовий банк (СБ) оцінив у $5,8 млрд, їх інвестиції – $4,2 млрд, ще $1,6 млрд – операційний капітал. Міністерка економіки Ю.Свириденко висловила впевненість, що ці гроші компанії та підприємства отримають.

"Це загальна потреба у фінансуванні сектора, яку ми з міжнародними партнерами маємо намір забезпечити", – сказала вона, коментуючи опубліковану в лютому доповідь СБ.

Навіть за збереження минулорічних обсягів по "5-7-9" у такому разі закривається майже половина необхідного фінансування. СБ у 2024 р. готовий виділити $500 млн на підтримку цієї програми, за словами Ю.Свириденко. Плюс є інші джерела.

Президентка Європейського банку реконструкції та розвитку О.Рено-Бассо наприкінці лютого повідомила, що у 2024-2028 роках ЄБРР готовий інвестувати в українську економіку до €3 млрд на рік. Здебільшого це кредити для підприємств.

Зрештою, цього року офіційний Київ розраховує одержати €4,4 млрд від Брюсселя. Це відсотковий дохід (за 2023 р.) від цінних паперів, що належать уряду РФ, "заморожених" у країнах ЄС після повномасштабного вторгнення.

"Є стриманий оптимізм, що Рада ЄС ухвалить (відповідне – авт.) рішення до кінця червня 2024 р.", – зазначила заступниця міністра юстиції І.Мудра у лютневому інтерв'ю ЗМІ. Ці та інші позитивні сигнали формують відповідні настрої у бізнес-середовищі.

Лютневий індекс очікувань ділової активності (щомісяця підраховується Нацбанком на підставі власного опитування керівників та власників компаній із різних секторів економіки) зріс до 47,5 п. порівняно з 41 п. у січні.

Для розуміння: нейтральним вважається показник 50 п. Менше – негативні очікування ділової активності, вище 50 п. – позитивні. Не так уже й погано для країни, яка третій рік перебуває в стані повномасштабної війни.

Статті

Світ
16.04.2024
09:07

«Енергійний контрудар може стати джокером у рукаві Сирського». Російські ЗМІ про Україну

"Загальна оцінка українських резервів приводить до висновку: наявних сил і засобів командуванню ЗСУ не вистачить для проведення стратегічного наступу. Але їх достатньо для енергійного контрудару оперативного масштабу на одному напрямку".
Донбас
14.04.2024
18:21

Нове видання обіцяє жителям "ДНР/ЛНР" новини про кішку, яка народила кошенят, і нефарбований паркан. Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Минулого тижня ЗМІ окупованого Донбасу були традиційно нудними. Численні близькі до місцевої влади Телеграм-канали слідом за офіційними джерелами масової пропаганди цитували політиків чужої країни і на честь 12 квітня тиражували нічим не підкріплені...
Країна
12.04.2024
15:51

Іпотечна програма "єОселя": шанс на житло, який не всім по кишені

Головна особливість програми – це можливість придбати житло в іпотеку під 3-7% терміном на 20 років з мінімальним внеском 20%. Подібних умов ще ніколи не було на іпотечному ринку України, тому не дивно, що програма користується популярністю.
Всі статті