«Чаша терпіння Росії переповниться найближчим часом». Російські ЗМІ про Україну

Газета «Московский комсомолец» звернула увагу на «шлях якнайшвидшої реалізації цілей СВО», який запропонував заступник голови комітету Держдуми РФ з питань економічної політики Михайло Делягін. Він заявив, що «план щодо примусу київського режиму до припинення бойових дій і прийняття умов Росії повинен базуватися на трьох основних пунктах». «МК» вирішила розібратися, «що саме мав на увазі відомий економіст і політик, і чи дійсно запропонованих ним заходів достатньо для примусу київського режиму до капітуляції».

 «Удари у розширеному розумінні»

«МК» зазначає, що перший із трьох «основних пунктів», запропонованих Делягіним, «не містить нічого нового - депутат пропонує все-таки позбавити більшу частину України електропостачання».

«Для цього слід безповоротно вивести з ладу всі наявні на території противника підстанції напругою 750 кіловольт. Їх там, як підрахували фахівці, максимум 12. Їх достатньо знищити один раз. Тому що ні сьогоднішня Україна, ні сьогоднішня Європа їх не відновлять», - діловито пояснює «МК».

«Другим пунктом плану Делягін позначив дезорганізацію залізничного сполучення, не уточнивши, що саме під цим конкретно мається на увазі. Якщо мається на увазі переслідування дронами та виведення з ладу окремих електровозів і тепловозів, або навіть удари по деяких залізничних депо, то це робиться (хоч і не системно) протягом тривалого часу і поки що не принесло якогось вирішального результату. Зовсім інша справа, якщо економіст мав на увазі (правда, не озвучив це) знищення мостових рейкових переходів через річки (в першу чергу – через Дніпро)», – домовляє за Делягіна «МК».

«Але й тут слід уточнити, що основний вантажопотік для ЗСУ давно вже здійснюється автомобільним транспортом, і виводити з ладу треба не тільки й не стільки залізничні мости, скільки дорожнє покриття автомобільних мостів. Тоді дійсно вся транспортна логістика противника буде паралізована і це найближчим часом радикально позначиться на боєздатності ворожого угруповання на всьому лівому березі Дніпра», – розтлумачує «МК».

І підкреслює, що «набагато цікавіше виглядає третій пункт плану, запропонованого депутатом Держдуми, – удари по центрах прийняття рішень у розширеному розумінні цієї категорії об’єктів».

До таких Делягін відніс не тільки «урядові установи, будівлі управлінь українських силових структур або той самий офіс президента», а й «три першокласні дата-центри».

«Також він запропонував завдати ракетних ударів по шахрайських кол-центрах, які приносять київському режиму величезні гроші, викрадені у російських громадян. Причому бити по цих фабриках обману треба саме тоді, коли в них перебувають сотні негідників, «не вночі, а в розпал робочого дня»! А ще Делягін зазначив, що багато чиновників говорять про те, що головні центри прийняття рішень знаходяться не в Україні, а далеко за її межами. Але й тут, на думку відомого економіста, у розпорядженні Росії є засіб, здатний завдати ворогу збитків, порівнянних із застосуванням ядерної зброї. Це – скасування на території Росії права інтелектуальної власності для західних технологічних компаній, що беруть участь у проксі-війні проти нас», – підкреслює «МК».

«Ми ж їм досі роялті платимо, корпораціям і навіть фізичним особам країн, які ввели проти нас санкції і які нас грабують. Це безглуздя… Зі скасуванням інтелектуальної власності противнику буде завдано неприйнятної шкоди!», – цитує «МК» Делягіна і ставить крапку. Мабуть, перелічених заходів «для примушення київського режиму до капітуляції» на сьогодні достатньо…

«Вражаючі пропорції»

Газета «Известия» опублікувала міркування завідувача кафедри Дипломатичної академії РФ Олега Карповича про те, «навіщо Україні був потрібен інцидент із безпілотником у Румунії». Те, що це був російський безпілотник, Карпович навіть не допускає, відразу називаючи БПЛА «невідомим».

«Провокація навколо падіння невідомого безпілотника в Румунії набуває дедалі більш вражаючих масштабів. Ось уже й керівництво НАТО вкотре старечою рукою трясе статутом альянсу з його горезвісною п’ятою статтею; і брюссельська євробюрократія радісно рапортує, що, мовляв, з’явився черговий привід для введення 21-го пакету санкцій проти росіян. У повітрі вкотре запахло масштабною військовою конфронтацією: епізод із безпілотником хоч і не перший, але в нинішніх умовах чітко вписується в логіку гри на загострення, яка нині домінує в головах наших опонентів. Слова румунського президента про те, що падіння дрона (чиїм би він не був) стало результатом бездарної роботи української ППО, потонули в інфошумі. Об’єктивність сьогодні нікому в лавах антиросійської коаліції не потрібна», - зарозуміло заявляє завідувач кафедри.

Він, звичайно, упевнений, що «ми спостерігаємо чергову гібридну операцію, розігрувану Заходом (за винятком зосереджених на Ірані США) за класичними лекалами».

«Судячи з усього, навмисно організована акція з падінням на румунській території якогось безпілотника стала продовженням відчайдушних зусиль поборників «війни до останнього українця». Намічений крен у бік дипломатії їм необхідно зірвати за будь-яку ціну - нехай навіть ціною виникнення загрози ядерного зіткнення, про яку ми знову змушені серйозно розмірковувати», - міркує і Карпович.

«Нам, зрозуміло, необхідно зберігати холодну голову і розуміти, до чого супротивники намагаються підштовхнути Москву. Саме з цією метою триває робота з оточення Росії, включаючи і зміну влади в Угорщині, і перетворення тієї ж Румунії (через зневагу до демократичних процедур) на плацдарм для постачання зброї в Україну, і українізацію Республіки Молдови, з виношуванням аналогічних планів щодо Вірменії. Чим швидше ми вирішимо завдання спеціальної військової операції, тим вищий шанс, що стратегія розпалювання прямого конфлікту між Росією та НАТО виявиться провальною», - повчає завідувач кафедри.

Він підкреслює, що «обережність не означає необхідності виявляти граничну толерантність до витівок ворога».

«Чаша терпіння Росії буде переповнена найближчим часом. І від готовності раціональних політиків на Заході - від адміністрації Трампа до окремих прагматиків у Європі - примусити Київ відступити від «червоних ліній» залежить майбутнє всієї системи європейської безпеки», - стверджує Карпович.

«Рушниця, що висить на стіні, рано чи пізно вистрілить. Але покровителі київського режиму повинні розуміти: шанс зняти її зі стіни й розрядити ще не втрачено, і лише їхня можлива прихильність до дипломатії в перспективі зможе запобігти переростанню української трагедії в континентальну. Зворотний відлік уже розпочато», - грізно підсумовує завідувач кафедри.

«Не здатні придушити»

Урядова «Российская газета» опублікувала думку якогось Сергія Пестова - «військового експерта, ветерана СВО». Він констатує, що «Україна оголосила про «логістичний локдаун» для російської армії» і визнає, що «у нас немає іншого виходу, як озброювати військовий транспорт автоматизованими засобами проти БПЛА».

«Тепер там, де російські війська переміщалися безпечно ще минулого року (достатньо було виїхати в зону від 30 км і далі від ЛБЗ – лінії бойового зіткнення), стало небезпечно, хоча лінію фронту за цей час ми відсунули значно далі від маршрутів логістики тилового забезпечення. Ударні дрони ЗСУ не просто вже дотягуються на відстань до 200 км від ЛБЗ, вони почали виконувати масовані атаки на нашу техніку. І тепер, за прогнозами, це у противника буде входити в систему. Перші такі болючі для нас поразки вже є», - малює «військовий експерт» безрадісну фронтову картину.

Пестов констатує, що «у даній ситуації, коли наші засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) не здатні придушити такі українські дрони, як «Марсіанин» та його аналоги, у нас не залишається іншого виходу, як створювати та озброювати транспорт автоматизованими засобами виявлення та ураження БПЛА».

І пропонує «використовувати мобільні радіолокаційні станції (РЛС), які можна встановити не тільки на легкові автомобілі, але й на баггі та квадроцикли».

«Ще один засіб - перспективний на найближчі роки (в першу чергу для передової, де РЛС буде виявлено радіоелектронною розвідкою) - це системи відеовиявлення дронів з тепловізором і далекоміром, що працюють на основі штучного інтелекту (ШІ), для навчання якого буде потрібно створити відеобазу даних за маршрутом слідування. Але цим потрібно займатися, систематично поповнюючи базу новими даними з урахуванням рельєфу місцевості для донавчання ШІ, який з часом зможе виявляти навіть дрона-«ждуна» на дорозі», - по-науковому серйозно пропонує московський «ветеран».

На його переконання, військам РФ також гостро необхідні й «різноманітні засоби ураження на гіростабілізованій турелі: стрілецькі установки з автоматичним наведенням прицілу на рухому ціль», і «лазерні установки з автоматичним захопленням цілі в прицільну відеокамеру та точним донаведенням лазера», і «пускові установки з дронами-перехоплювачами».

«І все це реально зробити вже зараз», - підкреслює «військовий експерт». Єдина проблема - «питання, як завжди, у прийнятті рішення, у термінах і у фінансуванні». Що це означає в російських реаліях, очевидно.

Але Пестов щосили закликає у боротьбі з українськими БПЛА не впадати у відчай: «Коротше кажучи, нічого такого непоправного, як це зараз подають у своїх соцмережах деякі наші «всепропальники» та диванні експерти, не сталося. На кожну дію є протидія».

«Інша справа в тому, що дія вже є, а протидію треба запустити в серійне виробництво і ввести в експлуатацію. А це знову час. Але інженерно-технічне рішення цієї проблеми сьогодні (а ця проблема буде тільки наростати) у нашій країні є», - переконує «військовий експерт» читачів урядової газети.

«Спробувати імітувати ядерний удар»

Якийсь московський «політолог» Дмитро Родіонов у газеті «Взгляд» з цинізмом заявляє, що «Києву не терпиться влаштувати «ядерну Бучу».

Відверто перевертаючи ситуацію з ніг на голову, «політолог» і відверто бреше, і лицемірно повчає: «Київський режим і його західні куратори навмисно провокують Росію на нанесення ударів відплати. Іншого пояснення атаці на гуртожиток коледжу в Старобільську – вночі, коли всі сплять – не існує. Безумовно, серед українського військово-політичного керівництва є переконані люди, які ненавидять людей, одержимі жадобою вбивства, але навряд чи проблема лише в цьому. Військового сенсу в ударах по цивільних об'єктах немає. Але Київ використовує їх, щоб викликати жорстку відповідь Москви. Адже саме жорсткість з боку ЗС РФ – це саме те, чого не вистачає українській пропаганді для підтримання свого образу «жертви» та образу Росії як «агресора». Їм потрібно, щоб Росія била по них якомога більше і жорсткіше. Щоб їхні ж ракети ППО західного виробництва падали на житлові будинки, провокуючи жертви серед мирного населення. Не людям потрібно, зрозуміло, а режиму Зеленського. Як ми знаємо, Київ не гребує й провокаціями на кшталт тієї, що була в Бучі на початку СВО. Тобто якщо Росія не відповідає так, як потрібно їм, це може бути просто інсценовано. Але ідеально, щоб Росія все ж відповіла – тоді й вигадувати нічого не треба буде».

Так само лицемірно Родіонов продовжує: «Звичайна «відповідь» ЗС РФ, коли відбуваються масовані удари, спрямовані все ж проти військових об’єктів, а ймовірність загибелі цивільних мінімальна або спровокована самою Україною – їх явно не влаштовує. Тому й посилюються провокації – з розрахунком на те, що чим страшнішими й божевільнішими вони будуть, тим більше шансів, що Москва влупить так, що можна буде потім ще роками звинувачувати її в нелюдяності на всіх міжнародних майданчиках».

На переконання кремлівського «політолога», «ідеальним варіантом для Києва був би удар тактичною ядерною зброєю (ТЯЗ)», тим більше що «тактичних ядерних зарядів у Росії більш ніж достатньо, і вона цілком могла б їх застосувати в разі необхідності».

«Але такої, на думку нашого військово-політичного керівництва, не виникало, а ядерна доктрина це чітко регулює – у ній прописані виняткові випадки застосування ядерної зброї без поділу на «тактику» і «стратегію». Однак якщо роками нагнітати в населення (як це відбувається в країнах Заходу) думку про те, що Росія – агресор, що Росія набита ядерною зброєю і готова застосувати її – у легенду можуть повірити. Ідеальний варіант спровокувати Росію – такими нелюдськими терактами, як у Старобільську. Але Росія ніколи не ведеться на провокації. У цьому випадку український режим може спробувати імітувати ядерний удар. Російська розвідка давно попереджає, що або країни Європи можуть таємно поставити Києву свою ядерну зброю… або допомогти створити власну – у крайньому разі, зліпити «брудну бомбу», що цілком здійсненно у вельми короткі терміни та з мінімальними витратами. І зобразити «ядерну Бучу», – спокійно заявляє московський «політолог».

«Що далі? У Франції та Британії ніби розв’язуються руки передати Україні ЯЗ вже офіційно як «останній засіб стримування агресора». Про те, що застосування Заходом ЯЗ в Україні може стати останньою «червоною межею», коли поразка України стане неминучою, багато експертів попереджають з початку СВО. Головне питання в тому, коли настане цей момент», - додає Родіонов.

«Можливо, ТЯЗ не така страшна, як її малюють, але головна проблема в тому, що за її застосуванням може послідувати неконтрольована ескалація. «Обмежена ядерна війна», про яку люблять розмірковувати деякі західні стратеги, – це всього лише концепція, в якій немає жодної гарантії від переростання в необмежену. І краще б, щоб вона концепцією й залишилася», – все ж таки обережно підсумовує московський «політолог».