Вчора в Івано-Франківську відбулася презентація книжки відомого професора, доктора історичних наук Володимира Сергійчука «Симон Петлюра». Доктор історичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка директор Центру українознавства Київського національного університету ім.Т.Шевченка Володимир Сергійчук докладно розповів присутнім про постать Симона Петлюри та значення його творчої спадщини для майбутніх поколінь. Також автор зупинився на багатьох нині суперечливих моментах історії активним учасником яких був Петлюра. В цій книжці вперше публікуються документи про те, як Симон Петлюра вів революційну діяльність на Кубані. В.Сергійчук повідомив про те, що «саме Петлюра, вже починаючи з 1902 року, піднімав національну свідомість кубанських українців. За переписом населення 1926 року на Кубані українці становили близько 75% населення, тому його виступи тоді знаходили благодатний ґрунт. (До речі тепер, внаслідок того, що людей насильно у 30-ті роки 20 століття, у період після Голодомору, який на Кубані був також, заставили змінити національність з «українець» на «росіянин», українців на Кубані майже не залишилося. Так ось, нині на Кубані «по паспорту» налічується близько 3% українців, це станом на 2002 рік, згідно даних Російського перепису населення). Петлюра виступав там як націонал-соціаліст, як український соціаліст. До речі в нього під час обшуку в Катеринодарі (Краснодар) знайшли книжку «Маніфест Комуністичної партії». Він пройшов етапи трансформації своєї свідомості, з часом Петлюра з соціаліста став націоналістом, українським патріотом. С.Петлюра зрозумів, що національне, - це найвище в житті народу, бо без національного не може бути розвитку власної нації, створення своєї держави.. Отож починав він з Кубані, а закінчував Актом Злуки всіх українських земель до якого він був причетний безпосередньо. Вже будучи Головою Українського державного центру в екзилі (у вигнанні) Петлюра турбувався не тільки про матірне тіло України, а і про всіх етнічних українців, зокрема про українців Далекого Сходу. Ви мабуть знаєте, що там у 1919 році була прийнята конституція українців Далекого Сходу. Зрештою, цьому не потрібно дивуватися, бо тоді українці становили абсолютну більшість населення Забайкалля і Далекого Сходу (Зелений Клин). Петлюра вже тоді думав, як там, на такій віддалі від України зберегти український дух».
