Депутати Львівської обласної ради вимагають повернути до шкільної програми з української літератури вивчення життя та творчості загальновизнаного будителя Галичини Маркіяна Шашкевича, - повідомляє “Гал-інфо”. Про це йдеться у зверненні, яке виголосила на сесії Львівської обласної ради 11 липня 2011 року заступник голови комісії освіти і науки Ірина Фаріон і яке підтримав 71 депутат. У зверненні, адресованому міністрові освіти і науки, молоді та спорту Дмитрові Табачнику, йдеться: «Рік 200-літнього ювілею від дня народження Маркіяна Шашкевича спонукає виправити неприпустиму помилку вилучення зі шкільної програми з української літератури вивчення життя та творчості речника національного відродження, видатного поета, основоположника нової літератури на західних землях України. Незамінною і першорядною є роль Маркіяна Шашкевича у мовно-літературних та політичних процесах Галичини, що знаменували добу національного Відродження Західної України. Він був засновником першого руського (тобто, українського) комунікаційного простору в навчальному закладі під назвою "Руська трійця", що згодом неспинно поширився на інші сфери побутування української мови, яка врятувала Галичину не лише від ополячення, але й зберегла цілісною українську ідентичність. З ініціативи Шашкевича укладено перший рукописний збірник віршів яскравого патріотичного спрямування "Син Руси" (1833), відтак – віховий у загальнослов’янському контексті збірник "Русалка Дністровая" (1837), що, за Іваном Франком, стала "явищем наскрізь революційним", бо написана народною українською мовою, переповнена фольклорною та історичною тематикою як духовними стрижнями творення нації. Мислитель є засновником жанру релігійно-філософської поезії в прозі "Псалми Русланові". Виняткові заслуги Маркіяна Шашкевича в перекладацькій царині, зокрема з німецької, польської, чеської, сербської мов, що сприяло утвердженню української мови. Його перу належать цінні теоретико-практичні мовознавчі дослідженні ("Азбука і Abecadlo"), зокрема правописна реформа, що покладена в основу сьогоднішнього правопису, а також створення "Читанки для діточок в народних училищах руських" – набагато глибшої за всі попередні букварі та граматики. Виняткова його роль як проповідника та оратора. Він одним із перших виголосив у церкві проповідь українською мовою, не лише розширивши сферу її застосування у найвпливовішій царині національного буття, але таким способом знайшов шлях до серця кожної простої людини. Як зауважив Андрей Шептицький, він розумів народ, "наче покинуту сироту, до якої треба було обов’язково заговорити, аби повести в освічений світ". Його дуже коротка життєва дорога заклала основи творення нової української літератури народною мовою і спричинилася до революційного Відродження Галичини у 40 – 60-ті роки ХIХ століття як автономії у складі Австро-Угорської імперії. Вивчення життя та творчості цієї унікальної особистості, яку називали тоді "єдиним чоловіком в Галичині, що чув діло народне усім серцем, а проти нього став цілий легіон мертвоти" (М. Павлик), украй необхідне не лише для інтелектуального зростання української молоді, але формування національного самоусвідомлення. Вимагаємо повернути до шкільної програми з української літератури вивчення життя та творчості загальновизнаного будителя Галичини Маркіяна Шашкевича». Депутати також зобов’язали головне управління освіти та науки облдержадміністрації забезпечити в межах шкільної програми з історії України та української літератури (починаючи з 2011 – 2012 навчального року) не менш ніж дві години, присвячені вивченню творчої спадщини М. Шашкевича. Львівська обласна державна адміністрація до 1 серпня 2011 року повинна подати перелік заходів, присвячених відзначенню 200-літнього ювілею, та забезпечити спрямування коштів на їхнє фінансування.
