СУДОВІ СПРАВИ ВИМУШЕНОГО ПЕРЕСЕЛЕНЦЯ

[B]Друкується у Авторській - наданій паном Воскобойниковим - редакції.

[/B]
[B]СУДОВІ СПРАВИ ВИМУШЕНОГО ПЕРЕСЕЛЕНЦЯ[/B] 
СПРАВА АДМІНІСТРАТИВНА

14 лютого, Касаційний адміністративний суд Верховного суду відкрив провадження за касаційною скаргою Ігоря Воскобойникова, вимушеного переселенця з окупованої частини Донбасу, багаторічного правозахисника.  

[U]Скани додаються![/U]

Подаємо ексклюзивне інтерв’ю із ним, отримане 24 лютого.

[B]КОРЕСПОНДЕНТ: [/B]Пане Ігоре, на скільки легко тепер підготувати касаційну скаргу?
[B]І.Воскобойников[/B]: По-перше, дійсно, ухвалою Касаційного адміністративного суд у від 14 лютого цього року відкрито провадження за моєю касаційною скаргою на постанову Коростишівського районного суду від 9 червня 2017 року, якою частково задоволено мої позовні вимоги, і апеляційною постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року, якою вказане рішення залишене без змін, а моя апеляційна скарга – без задоволення. Тобто моя касаційна скарга не підлягала автоматичному відкриттю касаційного провадження за нормою Перехідного положення, ба більше того, строк її оскарження зберігався з попередньої редакції КАС України, тобто менший, ніж встановлений для наступних скарг. По-друге, зараз доступ касатора до касаційної інстанції, порівняно із попередньою редакцією Кодексу, значно ускладнився, що, як на мій погляд, у певній мірі є виправданим: – Верховний суд не повинен бути судом ординарних судових проваджень, але судом, що визначає реалізацію правової політики держави, у тому числі дійово наглядає у цій царині за правосуддям нижчих судів.  Що  стосується вимог до оформлення касатором  самої касаційної скарги (тут і далі я маю на увазі, найперше, пересічного громадянина), то як на мою думку, вони ненабагато змінилися: касатор повинен вказати про себе трішки більше реквізитів, а зазначення реєстраційних реквізитів відповідача - за їх наявності у касатора. А ось щодо змісту обґрунтування касаційної скарги, то воно суттєво доповнено до обов’язку касатора не лише зазначити у чому саме порушено норми права, але  касатор ОБОВ’ЯЗКОВО повинен також зазначити та обґрунтувати вимоги, що його касаційна скарга дійсно підлягає касаційному розгляду і не підпадає під перелік справ, які не підлягають розгляду відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 328 КАС України, себто підпадає бодай під один з чотирьох підпунктів п. 2 цієї частини статті.
[B]КОР.[/B]: То під який з підпунктів підпадає Ваша скарга?
[B]І.В.:[/B] Я знаходжу, що моя справа  підпадає одразу під два з чотирьох підпунктів тричі.
[B]КОР.[/B]: Як так? 
[B]І.В.:[/B] За п/п а) вона підпадає, оскільки, цитую правову норму: «стосується питань, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики». За п/п в) вона підпадає, оскільки, цитую правову норму: «вирішення порушуваних у ній питань становить значний суспільний інтерес». І ще раз під п/п в) вона підпадає, оскільки, знову цитую правову норму: «справа… має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу». 
[B]КОР.[/B]: Чи можете пояснити докладніше?
[B]І.В.: [/B]Я обґрунтовував це у касаційній скарзі. Так постановлене на мою користь рішення суду першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, не може ефективно захистити мої права, порушені діями та бездіяльністю посадової особи – голови Коростишівської районної державної адміністрації, який водночас за посадою є також Керівником Коростишівської районної ланки Житомирської обласної територіально підсистеми Єдиної державної системи цивільного захисту України. Адже за час розгляду справи – понад півтора року - з-за порушення судом розумних строків її розгляду суттєво змінились обставини, а суд не врахував цього, приймаючи своє рішення, та не захистив мої права у інший спосіб, хоча пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС України суду надане на це повноваження, саме захистити порушені права у спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. Тобто, у новій редакції КАС в частині першій закріплена ОБОВ’ЯЗКОВІСТЬ, цитую: «[B]ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб,[/B] прав та інтересів юридичних осіб [B]від порушень з боку суб’єктів владних повноважень[/B].» Ця важлива новела й стала однією з підстав для мого оскарження. А попередня редакція КАС не мала такого положення саме про ЕФЕКТИВНІСТЬ захисту, що й дозволяло судам вислужуватися перед кожним дрібним чи й не дуже дрібним службовцем-відповідачем та конторою останнього, постановляючи пустопорожні рішення, у тому числі й при затягуванні розгляду справи. 
[B]КОР.[/B]: Давайте, трішки зупинимось. А хіба Ви не повинні були на етапі підготовки позовної заяви та її розгляду судом першої інстанції належним чином сформулювати позовні вимоги, щоб вони не «застаріли»?
[B]І.В.:[/B] Так, на тих етапах я, безумовно, повинен був зробити залежне від мене, але: ПО-ПЕРШЕ, чи я міг і чи я повинен був очікувати поведінкові порушення суду першої інстанції, зокрема, зазначену тяганину у розгляді справи; потурання відповідачеві, який тричі був неспроможний навіть скласти бодай більш-менш належну довіреність на представника; ігнорування судом практично усіх моїх клопотань про отримання доказів, й настільки роздутий суб’єктивізм судді, що навіть заява про його відвід у зазначеній ситуації була відхилена ним невмотивано? ПО-ДРУГЕ, чи міг я очікувати, що ситуація, тобто умови мого проживання у житлі тимчасового відселення у результаті пожежі, замість ТИМЧАСОВОГО житла, наданого мені тій самій Житомирській ОДА у ДЕРЖАВНОМУ підприємстві, яким ОДА управляє відповідно до Розпорядження Кабміну України, тобто у санаторії для батьків з дітьми «Тетерів», настільки зміняться за час розгляду справи, що просте санітарно-гігієнічних фіксування їх перестане мати для мене бодай якусь цінність? ПО-ТРЕТЄ, процесуальні норми як у старій редакції КАС, так й у його новій редакції, не дозволяють позивачеві змінити позовні вимоги під час розгляду справи за суттю навіть при зміні обставин у позивача. Натак, я опинився у «глухому куті», до якого мене затято заганяли і відповідач – Голова райдержадміністрації, зі своїм багато чисельним апаратом, й сам суддя за справою, який понад 18 місяців розглядав справу, очікуючи від мене капітуляції перед ними. Для чого, власне кажучи, й робилося усе, щоб уникнути розгляду моїх позовних вимог про заподіяння мені моральної та іншої шкоди й «успішно» відмовлено у їх задоволенні без розгляду. Отже, для подібних випадків у новій редакції й з’явився п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, який більше деталізував повноваження суду при постановленні рішення: «[B]10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, [/B]інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин[B] від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів».[/B] Тобто, якщо влітку мене у кімнаті для «тимчасового відселення» до подання адміністративного позову намагалися удавити парою з водорозбірного крану та фекаліями з каналізації, зразки моїх винаходів, які є виробами медичного призначення, бригада директорських крадіїв кидала куди завгодно, включно до котельної, то на час постановлення оскарженого мною судового рішення з мене, як й інших мешканців санаторію, постійно вимагають аж до 1,5 мільйони гривень за електроенергію, спожиту усіма можливими підприємствами та іншими «конторами», й регулярно припиняють електропостачання під лупцювання офіцерами поліції жінок-вимушених переселенок; морять токсичною водою з водорозбірного крану (зі смородом нафтопродукту й опалоподібною плівкою на ній), а зазначені вище мої речі, точніше вже – речові докази за кримінальним провадженням (бо вони від вказаного поводження крадіями та досудовим слідством під орудою прокурорів втратили якості медичних виробів) просто вже перестали існувати.
[B]КОР.[/B]: Тепер зрозуміло, чому ця справа ТРИЧІ підпадає під два підпункти про можливість оскарження судових рішень. Тобто, ані інтелектуальної власності, вивезеної з окупованої території, ані іншої власності, ані бодай мінімальних умов для життя і творчої діяльності так званий «санаторій» більш ніж не забезпечує.   Тож дійсно, ця справа не лише становить  значний суспільний інтерес, має для Вас виняткове значення, але й воістину «стосується питань, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики».
[B]І.В.: [/B]Але касаційний розгляд справи ще попереду й я прошу у Бога мудрості провести його. 
[B]КОР.[/B]: Будемо спостерігати. 
[B]І.В.[/B]: Нова редакція КАС України має й ще багато інших цікавих новел, які підлягають осягненню, але якщо Ви не проти, давайте поки що зупинитися на цьому. 
[B]КОР.[/B]: Тоді дозвольте попутне запитання: як до усього зазначеного, м’яко кажучи безладу у санаторії, ставиться керівництво Житомирської обласної державної адміністрації? Воно ж, а конкретно персонально Голова ОДА, є за посадою також Керівником Житомирської ланки територіально підсистеми Єдиної державної системи цивільного захисту України й зобов’язаний діяти сáме як уповноважений суб’єкт за дорученням держави відповідно до Кодексу цивільного захисту України. Його ж розпорядженнями було поселено вимушених переселенців до санаторію. Його ж персональними рішеннями постійно виділяють чималі бюджетні кошти на покриття проживання вимушених переселенців, які, судячи з усього, витрачаються не за бюджетним призначенням. Й нарешті, саме він несе ПЕРСОНАЛЬНУ відповідальність. Чи, може, їм і досі «нічого невідомо»?
[B]І.В.: [/B]Та що Ви! Вони про усе більш ніж просто поінформовані, хоча й «забули дорогу» до санаторію. Принаймні одне з останніх відомих мені повідомлень було направлено їм навіть прокуратурою м. Києва, яка ще 5 грудня 2017 року надіслала їм один з примірників мого запиту: на яких правових підставах і наскільки законно керівником санаторію-державного підприємства є працівник приватної структури, якого не обирали на конкурсних умовах? Але щось керівники ОДА ніяк не «наберуться сил» дати відповідь. Мабуть, цьому заважають певні зв’язки із теперішнім віце-прем’єром, вихідцем з Житомирщини. А може й більш високі «тяги», як у «донецьких» до війни. Тож як й з «інвентаризацією» санаторію, яку два роки тому з-під тиску вимушених переселенців санаторію заступник Голови ОДА, він же Голова інвентаризаційної комісії, розпочав ілюструвати на сайті ОДА нудотними світлинами, але досі так нічого й не «інвентаризував». Мабуть, чекає, поки «заслуженим» керівництвом санаторію буде знищено у регулярних пожежах  усе, що тільки можна. Отож й за моїм зверненням та іншими зверненнями керівництво ОДА усе ще «відморожується», чекаючи по Хаджі Насреддіну: або ішак здохне, або шах помре.   
[B]КОР.[/B]: Дякую! Натак, хотілося б наступного разу обговорити із Вами й інші питання, зокрема, кримінального процесу в українській глибинці: Ви їх трішки торкалися.
[B]І.В.:[/B] Напевно, тоді доведеться торкатися й дисциплінарних органів та органів професійної підготовки відповідних владних кадрів та «проекцію» цих структур сáме на ту саму глибинку. Тобто, як мовиться в Новому Заповіті: «Якщо будемо живі і буде до вподоби Господу!» 
[B]КОР.[/B]: Згоден, Божих благословень Вам! 
[B]І.В.[/B]: І Вам дякую та бажаю рясних Божих благословень!

[U]Скани:[/U]
[IMG ID=544]

[IMG ID=545]

[IMG ID=546]

Статьи

Мир
03.12.2024
19:52

«Мы не будем делать предметом переговоров что-то типа кратковременной «заморозки». Российские СМИ об Украине

Никакое дальнобойное оружие Запада не изменит ситуацию на поле боя. Потому что, по словам нашего Верховного Главнокомандующего, наше вооружение значительно превосходит те ракеты, которые поставляются режиму Зеленского.
Донбасс
02.12.2024
16:00

Наша цель – продолжить историю ДонНТУ. Как донецкий вуз трижды начинал все сначала

Понятие механизма «перемещенный университет» было очень непонятно, в первую очередь для самого государства. Десять лет назад мы проходили этот путь одними из первых.
Донбасс
01.12.2024
17:33

Куда делась питьевая вода и что героического в документальном фильме, который никто не смотрит. Обзор СМИ оккупированного Донбасса

На минувшей неделе в СМИ власти "ДНР" попытались объяснить жителям оккупированной части Донецкой области, почему с приходом "русского мира" в их кранах исчезла питьевая вода. Начальник "Воды Донбасса" традиционно и ожидаемо ответил на вопрос "Кто...
Все статьи