[SIZE=4]На Харківщині сьогодні перебувають кілька сотень тисяч переселенців, які, згідно до чинного законодавства, не голосуватимуть на найближчих місцевих виборах. Або голосуватимуть - якщо буде почуто вимоги правозахисників та ряду громадських організацій, які, спільно з експертами, підготували альтернативний законопроект що врегулює виборчі права внутрішньо переміщених осіб. Забезпечення рівних виборчих прав для переселенців - це індикатор готовності України дотримуватись омріяних європейських положень про права людини і власних конституційних принципів про рівність прав та свобод громадян.Але такі рішення, звичайно ж, важко ухвалюються тоді, коли оцінюєш їх не з точки зору стратегічного гармонійного розвитку суспільства, а прораховуєш кількість політичних дивідендів від його (не)ухвалення. Для того, щоб переселенці мали можливість взяти участь у виборах, на сьогодні потрібно одне - політична воля для ухвалення цілком логічного законопроекту №2501а-1. І тоді довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стає таким самим обгрунтуванням участі у місцевих виборах в конкретній територіальній громаді, як завітний штамп в паспорті з реєстрацією місця проживання. [B]І саме час повернутись до рівних прав і “понаєхавших”. [/B] Як щодо такої ж рівності по відношенню до тих, хто не має ні того самого “штампу в паспорті”, ні справки переселенця? Маю на увазі тих, в більшості молодих людей, які переїхали зі своїх міст та містечок до Києва, Харкова, Львова ітд, живуть тут не один рік, орендують житло, працюють, сплачують податки, іноді навіть інвестують час, сили та знання в розвиток свого нового міста (знаю дуже багато таких;)). За результатами останніх досліджень [B]близько 30% українців проживають не за місцем реєстрації.[/B] У зв'язку з цим у деяких з них регулярно виникають проблеми, найбільший відсоток ких пов'язаний з медичними закладами або лікуванням (31%), отриманням соціальних виплат (16,6%), проблемами працевлаштування (11%) ([I]інформація з дослідження ГО “Територія Успіху”[/I]). Це очевидно, бо одна з важливих цілей механізму реєстрації місця проживання - це забезепечення ефективного обслуговування громадян державою. Актуальна інформація про точну кількість населення сприяє адекватному розподілу ресурсів для його обслуговування, адже сьогодні більшість публічних послуг надаються громадянам лише за місцем фактичного проживання. Окрема розмова про тих, хто працює як фізична особа-підприємець. Вони на сьогодні не мають можливості інвестувати (шляхом прямої сплати податку) в розвиток громади, де живуть фактично. Адже єдиний податок сплачується лише за місцем реєстрації. В той час, як можливість сплачувати податки в бюджет приймаючої громади цілком міг би бути підставою для участі у місцевих виборах саме тут. Чому ж такі люди не реєструють своє нове місце проживання? [I]Це ж не прописка, зареєструватись можна будь-де, навіть за договором оренди житла.[/I]Про це говорять ті, хто не стикається з українськими реаліями. Близько [B]90% житла, що здається в оренду в Україні - “в тіні”[/B]. Це означає, що власники цього житла просто не складають офіційні договори, на підставі яких можна зареєструвати своє місце проживання. І як би і скільки ти не працював “на благо міста, ”немає “штампу в паспорті” - немає прав. В тому числі виборчих (на місцевих виборіх). Нагадаю, що до цієї категорії людей як раз в більшості відноситься [B]молодь[/B], про роль голосу якої на цих виборах так багато говорять. Чи вирішується проблема? Безумовно. Я б виділила два ключових напрямки вирішення: [B]1) Система реєстрації місця проживання, дружня до людей.[/B] Перехід до спрощеної повідомної системи реєстрації місця проживання (замість наразі діючої дозвільної). В цьому випадку немає потреби надавати офіційні підтвердження правомірності такого проживання [B]2) Вивидення орендодавців "з тіні".[/B] Вирішення проблеми тіньового ринку оренди житлової нерухомості шляхом створення відкритого реєстру житла, що здається в оренду та мотивації орендодавців до свідомого ставлення до законних процедур, в тому числі, шляхом можливого зниження ставки оподаткування від надання житла в оренду. Ці рішення створюють широке поле для дискусій. Це важливо, адже в країні з європейським майбутнім не може бути вибіркових підходів як до рівності прав, так і до рівності обов’язків. І, як ми знаємо, політичної волі для ухвалення рішень не виникне, поки ми самі то рішення не запропонуємо. Час рішення створювати та пропонувати. Що ж, шукаю однодумців;) Друзі, якщо є бажання долучитись до створення такого рішення чи маєте свою думку на питання - прошу до обговорення. [/SIZE]
