Як в Івано-Франківську реалізовують московські затії

Перша проблема, з якою стикнулася новообрана Івано-Франківська міська рада – алкогольна.

У жовтні цього року, якраз наприкінці своєї каденції, 36 депутатів попередньої міськради обмежили продаж алкоголю в нічний час. Відповідно до того рішення було заборонено продаж пива, слабоалкогольних і алкогольних напоїв в закладах торгівлі з 22-00 до 8-00 ранку. Депутати мотивували своє рішення тим, що багато закладів торгівлі, які продають алкоголь, знаходяться в житлових будинках і цим самим створюють незручності жителям.

Цьому рішенню передували чисельні «піар»- заходи (опитування, «круглі» й «квадратні» столи, прес-конференції та заяви), в яких засвітилися з десяток політичних партій: як от Народний Рух, «Пора», «Свобода», «Наша Україна», а ще їх підручні громадські організації та УГКЦ. Причому івано-франківські «піарщики» не були винахідниками в цій суспільній справі: у Львові й в Ужгороді подібні заходи, а потім і схожі рішення були прийняті ще раніше.

Щоправда, прокуратура відразу взялася за оскарження тих всіх заборон: галузева асоціація «Міжнародне бюро вина і коньяку» (об’єднує 9 виноробних підприємств України) звернулася до прокуратури Львова, Ужгорода та Івано-Франківська з проханням опротестувати рішення міських рад, які забороняють продаж алкогольних напоїв з 22.00 до 10.00. В асоціації вважають, що рішення міських рад прийняті з порушенням чинного законодавства. «Згідно з законом, місцева влада може забороняти або обмежувати продаж пива, алкогольних і слабоалкогольних напоїв тільки у період проведення масових заходів», – пишуть захисники нічного вина й коньяку. І ще вони кажуть, що «заборона продажу алкоголю у нічний час порушує право споживача на вільний вибір продукції і може завдати шкоди інтересам держави, виробників алкогольних напоїв і торгових підприємств».

Тож нічний «сухий закон» в Львові, Ужгороді та Івано-Франківську проіснував недовго. Його опротестували прокурори згаданих міст. Тепер за процедурою справа потрапила назад в ради, які повинні переглянути свої рішення про заборону і привести до «законодавчої норми», себто відмінити їх.

До «асоціації  винарів» приєдналися івано-франківські власники магазинів та точок роздрібної торгівлі, які в один голос заявили, що «алкогольне рішення» заганяє їх у глухий кут: виручка їх крамниць падає удвічі. Більше того, крупні супермаркети продають алкоголь і не несуть збитків. А тяжко гарують лише дрібні підприємці, як торгують після 22-гої години. Тепер виявляється, що для них торгувати в нічний час не вигідно, бо коли не беруть алкоголь, то не продається й закуска: хліб, риба, ковбаса, консерви, тощо.

Отож згадані підприємці Івано-Франківська завели собі спеціальний зошит «скарг та пропозицій», в якому підписалося (за їх твердженнями 3 500 скаржників), а відтак пішли з тими підписами до своїх депутатів в міськраду, щоб розказати їм про те, що голосували вони виключно за «Свободу», а тепер просять в них допомоги їм у вирішення їх «біди».

Тим часом «свободівська» більшість в Івано-Франківській міськраді навіть не надала слова своїм «палким виборцям» - до мікрофону їх не допустили, а рішення про заборону продажу алкоголю в нічний час загнали в ще глухіший кут: створили спеціальну депутатську комісію з цього питання.

Більше того, «свободівську» депутатську юнь підтримав і міський голова В.Анушкевичус, який згадав, що не може заснути після натруджених буднів, бо щоночі під його вікнами пияки розпивають спиртне.

І ось тут виникає одне запитання: чому продажем алкоголю в нічний час зайнялися саме у вересні 2010 року? Чому раніше міський голова терпів пияків у своєму дворі, а «Свобода» толерувала нічні забавки української молоді з пивом, горілкою та абсентом?

Звичайно, вибори до місцевих рад відіграли тут свою роль. Але не це стало визначним фактором. Першими про заборону продажу алкоголю в нічний час заговорили в… Москві, причому ще в березні 2010 року, і прийняли відповідні рішення про обмеження продажу алкоголю в нічний час, які були введені в дію, зокрема у Москві з 1 вересня 2010 року. При цьому звісно ніякі прокуратури там нічого не оскаржували. Достатньо набрати російською мовою кілька слів «запрет продажа алкоголь» в Інтернеті і у вас на дисплеї  з’являться сотні посилань з подібним змістом:

«в апреле 2010 г. депутаты Московской областной думы приняли законопроект, в соответствии с которым в подмосковных магазинах со 2 мая запрещена продажа алкогольной продукции позднее 21.00 и раньше 11.00»

«на всей территории России узаконят запрет на продажу алкоголя и пива крепостью свыше 5 процентов после 11 вечера и до 8 часов утра. При этом регионам предоставят право на свое усмотрение неограниченно сокращать или продлять время "сухого закона"

І навіть таке: «в Дальневосточном федеральном округе в рамках работы Общественной палаты при президенте РФ было предложено внести ряд изменений в федеральные законы, регулирующие рынок алкоголя. В частности, было предложено запретить продажу алкоголя лицам, не достигшим 21 года и установить запрет на продажу его в киосках».

Отже, виходить, що наші галицькі політики «народжують» свої ідеї синхронно з російськими урядовцями. Отож, наступна їхня ініціатива без сумніву буде перейменувати нашу міліцію в поліцію (за російським почином), щоб поліція боролася з пияками не міліцейськими, але поліцейськими методами.

Шкода тільки, що наші депутати та міські чиновники дізнаються про подібні ініціативи московських політиків тільки з ОРТ та інших підручних російських телевізійних каналів. Бо якби вони відкрили Інтернет (в якому ще не встановлена тотальна цензура Кремля), то вивчили б гіркий досвід справжніх ініціаторів заборони продажу алкоголю.

Наприклад сайт СМИ.ru пише таке:

«Эксперты считают административные запреты неэффективными. Так, глава Центра исследований федерального и региональных рынков алкоголя Вадим Дробиз поясняет, что в ночное время средний магазин продает лишь 10% от суточной нормы продаж алкоголя. Поэтому особого снижения объемов продаж после введения ограничений ожидать не стоит.

«Сценарий будет следующий: умеренно пьющие граждане будут покупать алкоголь днем и будут иметь запас спиртного. В свою очередь, маргиналы даже ночью найдут где выпить – будет расти мощная система альтернативных продаж у бабушек, таксистов и других нелегальных продавцов».

В Подмосковье после ввода ночного запрета в мае продажи водки снизились на 10%, но это было связано с тем, что с 1 января 2010 года в легальной торговле водка подорожала примерно в два раза (с 50–60 руб. в 2009 году до 89, а реально до 105 руб. в 2010 году).

А в Удмуртии, например, где такой запрет ввели с 7 января, никакого снижения продаж замечено не было, отмечает Дробиз. Зато в Кировской области продажи водки и ликеро-водочных изделий после запретов вообще выросли – примерно на 7%.»

Зрештою, й українські наркологи добре розуміються на ситуації і в чергове наголошують, що одними заборонами зміни ситуації не добитися. Людина має усвідомлювати всю шкоду алкоголю. І впроваджувати це розуміння треба в процесі навчання, починаючи з дитячого та підліткового віку. Крім того, за словами деяких фахівців, необхідно заборонити пропаганду алкоголю з телеекранів, а тим часом популяризувати здоровий спосіб життя. А після хоча б часткової зміни ставлення до алкоголю, різні заборони на його продаж просто не будуть потрібні.

Зрештою, будь-які «сухі закони» (і нічні, і денні, і цілодобові) закінчуються одним: п’ють ще більше. При цьому підвищується криміналізації та нелегальної торгівлі, коли алкогольний сурогат продають на вокзалах, ринках, у підворіттях, а молодь, про яку так турбувалися наші діячі, переважно купує пиво, ром-коли, бренді-коли, а це якраз не підпадає під заборону.

І ще одна річ, «крокодилячі сльози» івано-франківських підприємців, що не можуть в нічний час продати сало без горілки, не викликають жодного співчуття: заробляють на чужій біді, голосують за ВО «Свободу», сплачують акцизи та збори, з яких жодна копійка не йде на вирішення проблем узалежнених від алкоголю та їх сімей. Тим часом  люди, які мають проблеми з алкоголізмом, та їх родини вже давно волають про допомогу. Про це роками заявляють представники наркологічних служб та громадських організацій. Однак наші керманичі в цьому напрямку нічого не роблять: немає реабілітаційних центрів, не працюють групи так званих «анонімних алкоголіків», немає сучасних центрів лікування та профілактики алкоголізму. І це при тому, що власне Україна - одна з найбільш вражених алкогольною проблемою держав у світі.

І, схоже, влада й депутати навіть не збираються нічого в цьому напрямку робити, окрім голого популізму з подачі московських лідерів, які саме в забороні продажу алкоголю переслідували зовсім інші цілі, а саме: ліквідацію кіосків в Москві та в інших крупних російських містах задля перерозподілу сфери торгівлі на користь дозволених владою монополістів. Наша ж «самостійність» у вирішенні елементарного й до болі знайомого (алкогольного) питання знову продемонструвала «зрілість» нашого суспільства та «проФФесіоналізм» нашої влади.

А от люди з алкогольними проблемами звертаються по допомогу до європейських лікувальних та реабілітаційних центрів. І на наших співгромадянах (які мають гроші) вже непогано зароблять у Польщі, Чехії, Австрії. А той, хто немає грошей – ближчим часом буде голосно «колядувати» під вікнами нашого мера на Південному Бульварі, аж поки не відправиться на Млинарську*, чи (у ще гіршому випадку) - на Чукалівку**.

Андрій Мева, «ОстроВ»

* Млинарська – вулиця в Івано-Франківську, де розміщені наркодиспансер та психлікарня

** Чукалівка – найбільший міський цвинтар Івано-Франківська